Про що ви дізнаєтесь:
Правління Великого князя київського Ярослава Мудрого (1019–1054) зазвичай вважають «золотим віком» Київської Русі — часом її найвищого культурного та політичного розквіту. Його образ увійшов в історію як ідеал правителя: законодавця, будівничого й просвітителя. Проте за цим величним фасадом стоїть також постать жорстокого й хитрого політика, котрий не гребував братоубивчою війною заради влади. Главред розповість детальніше.
Міф про велику бібліотеку
У легенді говориться, що Ярослав Мудрий забрав найбільшу в середньовічній Європі бібліотеку. Насправді археологи не знаходять доказів її існування. Імовірніше за все, йдеться про скрипторій — майстерню при Софійському соборі, де переписували книги. Цей міф радше символізує велику повагу князя до книжності та освіти.
Міф про «Руську правду» як демократичний кодекс
«Руська правда» була революційною в тому, що скасовувала кровну помсту й заміняла її грошовими штрафами. Проте вона не була демократичною в сучасному розумінні. Кодекс чітко закріплював соціальну нерівність: життя боярина чи київського мужа оцінювалося значно дорожче, ніж життя смерда. Система прагнула стабілізувати суспільство, а не зробити всіх рівними перед законом.
Міф про Ярослава як будівничого лише Софії
Софійський собор — головне архітектурне досягнення Ярослава Мудрого. Проте він був ініціатором ширшої архітектурної програми. Метою було перетворити Київ на «другий Константинополь». Він також збудував Золоті ворота, церкви святої Ірини й святого Георгія, а також іншу Софію в Новгороді.
Міф про «тестя всієї Європи»
Ярослав укладав важливі династичні шлюби: його доньки виходили заміж за монархів Франції (Анна Ярославна), Угорщини (Анастасія) та Норвегії (Єлизавета). Це суттєво підвищило міжнародний престиж Русі. Проте твердження, що він був «тестем усіх європейських монархів», — художнє перебільшення, що підкреслює статус Києва як великої сили.
Відео про міфи про Ярослава Мудрого можна переглянути тут:
Міф про «святого при житті»
Ярослав здобув київський престол лише після тривалої й кривавої міжусобної війни з братами, зокрема зі Святополком. Він був жорстким політиком і не зупинявся перед усуненням конкурентів (наприклад, ув’язнення молодшого брата Судислава). Уявлення про нього як практично безгрішного правителя сформувалися пізнішими літописцями.
Міф про творця єдності Русі
Після утвердження влади Ярослав поділив державу між своїми синами, що відображено в його заповіті: «Любіться, брат із братом». Хоча це рішення було продиктоване прагненням до стабільності, воно на практиці сприяло удільній роздробленості. Після смерті князя в 1054 році між синами негайно почалася боротьба за владу, що призвела до ослаблення Русі.
Міф про вічного ворога степу
Ярослав дійсно розгромив печенігів у 1036 році — це була значна перемога. Проте його політика щодо кочовиків була гнучкою: він не лише воював, а й укладав союзи з торками та іншими племенами степу, залучаючи їх до свого війська. Його мудрість полягала в поєднанні сили з дипломатією для контролю над степом.
YouTube-канал «Очима Воїна» спеціалізується на створенні якісних історичних фільмів, зосереджених на чесному розвінчанні міфів і глибокому аналізі ключових подій української історії. Канал прагне представити складну й часто замовчувану правду про такі теми, як УПА, Нестор Махно, падіння УНР та епоха Київської Русі. Його основна мета – боротьба за історичну пам’ять та гідність української нації, використовуючи історичні факти для формування сучасної ідентичності.