Ви дізнаєтеся:
Назви українських міст часто приховують цікаві історії, які сягають сотень, а інколи й тисяч років. Одні походять від природних особливостей місцевості, інші — від давніх поселень або історичних подій. Саме такою є історія назви Херсона, яка має античне коріння.
Главред з'ясував, чому Херсон так назвається.
Дослідники Українського кризового медіацентру спростовують російські пропагандистські наративи про так звані "ісконно русскіє города" на півдні та сході України. Зокрема, в історичних матеріалах про Херсон йдеться, що поселення на цій території існували задовго до появи Російської імперії як держави.
За даними археологів, південні степи Херсонщини були заселені ще у III–II тисячоліттях до нашої ери. На території регіону виявлено численні артефакти, а також скіфські поховання IV–III століть до н.е. Ці землі ніколи не були "диким, безлюдним полем", як це намагалися показати імперські історики, щоб виправдати свою колонізацію.
Перші письмові згадки про поселення в районі сучасного Херсона датуються XI століттям. У "Літописі руському" під 1084 роком згадується поселення Олешшя, яке виконувало роль торговельного та рибальського центру і було важливим портом часів Київської Русі.
Історики зазначають, що Олешшя було важливим портовим вузлом, куди прибували купці та навіть іноземні дипломати. Через нього проходили торговельні шляхи, а князівські дружини використовували Дніпро для походів до Константинополя.
У XII столітті поселення на цій території згадувалося на картах арабського географа Аль-Ідрісі як Муліса — міжнародний торговельний пункт. На європейських мапах XIV-XVIII століть воно то з’являлося, то зникало через різну точність картографії та політичні інтереси держав.
На карті Гійома де Боплана 1648 року на цій території згадуються Біліковичі. Пізніше, у XVIII столітті, тут виникло козацьке поселення Перевіз, яке стало важливим торговим і переправним пунктом. Тут жили козаки, чумаки та місцеві ремісники.
Справжня історія Херсону - відео:
Один із найцікавіших документів, який повністю руйнує міф про "заснування" Херсона у 1778 році — це "Генеральна мапа по річці Дніпро від Києва до Очакова", яка датована 1757–1758 роками.
На цій мапі, створеній за два десятиліття до указу Катерини II, поряд із військовим редутом Александр-Шанц уже чітко нанесено окремий населений пункт із назвою "Херсон". У цей же період у документах згадується Херсонська провінція, а з місцевих ексзапорожців формується Херсонський пікінерський полк. Топонім жив, розвивався і використовувався задовго до того, як у Санкт-Петербурзі вирішили привласнити ці території.
Імперія планувала зробити Херсон військовим форпостом і базою для експансії в регіоні, зокрема для операцій проти Криму. Місто мало стати важливим логістичним центром під час російсько-турецьких війн XVIII–XIX століть.
Попри спроби імперської колонізації та заселення переселенцями, регіон залишався переважно українським за мовою та культурою. За переписом 1897 року більшість мешканців Херсонщини вказували українську мову як рідну.
Офіційну назву міста затвердили у 1778 році за наказом російської імператриці Катерини II. Тоді на місці старої турецької фортеці почали будувати нове місто та фортецю.
Слово "Херсонес" походить від давньогрецького Χερσόνησος і означає "півострів". Назва "Херсон" є скороченою формою цього слова.
Читайте також:
Український кризовий медіацентр (УКМЦ) — це незалежна комунікаційна платформа, створена у 2014 році під час початку російської агресії проти України. Організація була заснована для оперативного інформування українського суспільства та міжнародної спільноти про події в Україні, а також для протидії дезінформації.