Про що йдеться у матеріалі:
Галичина понад століття розвивалася поза російською окупаційною моделлю, і саме це сформувало регіон, який зумів зберегти ідентичність та протистояти імперським наративам. Про це у відео на YouTube розповів засновник проєкту "Реальна історія" та продюсер 1+1 media Акім Галімов, передає 2+2.
Главред з'ясував різницю між життям українців в Російській імперії та в Австро-Угорщині.
За його словами, ще тоді, коли більша частина України жила під тиском Російської імперії, Галичина перебувала у складі Австро-Угорщини — держави з іншими законами, іншим ставленням до громадян та іншими можливостями.
«У 1848 році селян звільнили від кріпацтва, а з 1859 року була дозволена вільна промислова-підприємницька діяльність, прості люди могли вести бізнес», – розповів Акім Галімов, проводячи аналогію між життям українців під владами різних імперій.
Дивіться відео про те, що таке Галичина та які землі входить до Галичини:
Це контрастувало з російськими українськими землями, де кріпацтво зберігалося до 1861 року, а поміщики могли продавати людей як власність. Різниця у підході до людської гідності проявлялася одразу.
У той час, як Росія забороняла українську мову, друк та освіту, у Галичині було інакше. Освітня політика Австрії дозволила українцям розвиватися культурно і формувати національну ідентичність.
«Українцям там дозволяли видавати свої книги та періодику, а у Львові з 1874 року можна було навіть отримати освіту українською. В Австрійській імперії не було заборон друку українською мовою, подібних до Емського указу чи Валуєвського циркуляра у Російській імперії», – зазначив Акім Галімов.
Саме завдяки цьому у регіоні сформувалася своя інтелігенція та політичні еліти, які згодом стануть рушіями українського національного руху.
Галімов додав, що Австрійська імперія зрівняла в правах греко-католиків і римо-католиків, що стало переломним моментом для регіону. Згодом саме греко-католицькі священники стали носіями ідеї незалежності.
"Вже у 1774 році імператриця Марія Терезія затвердила офіційну назву – греко-католики, яку ми знаємо і сьогодні. А в 1808 році у Львові було відновлено галицьку греко-католицьку митрополію. Греко-католицькі священники стали одним із головних провідників ідеї національного відродження і незалежності України, а їхні діти стали ядром першої галицької інтелігенції. У 1830-х гурток львівських греко-католицьких семінаристів «Руська Трійця» на чолі з Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким стає виразником українського національного відродження в Галичині", - вказує він.
Водночас, під час революції 1848 року Головна Руська Рада публічно проголосила, що галичани — частина українського народу. Це поставило крапку у спробах створити з них окремий «австрійський русинський» етнос.
У відео Галімов вказує на те, що в Австрійській імперії не було заборон на друк українською. Тому коли російська цензура заборонила «Кобзар», перший нецензурований наклад надрукували саме в Празі — на території Австрії.
"Надрукований тираж везли контрабандою назад в Російську імперію, а частина залишалась на території Галичини, де Кобзар заборонений не був. Так, місцеві еліти брали на озброєння Шевченкові ідеї про відродження української держави", - додає він.
Галімов робить висновок, що Галичина — це регіон із тисячолітньою історією Русі, місце давніх цивілізацій і боротьби найвпливовіших європейських династій. Але головне — це земля, яка уникнула російської окупації до Першої світової війни.
"Мені здається, саме в цьому ключова особливість цього регіону, яка дає відповідь на багато запитань. Не тому, що там якісь найбільш українські українці. Вони там такі ж, як і скрізь. Просто Галичина – це трохи далі від Москви та її отруйного впливу", - резюмує він.
Вам також може бути цікаво:
Акім Альфадович Галімов— український журналіст, сценарист, автор і продюсер історичних проектів 1+1 Media. У проекті "Реальна історія" Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми.