Про що йдеться у матеріалі:
Багато хто сприймає слово «шпаргалка» виключно як символ студентських підказок на іспитах, проте його історія сягає кількох століть і має зовсім інше значення. Про це розповів історик та очільник Інституту національної пам’яті України Олександр Алфьоров у відео на YouTube.
Главред з'ясував, чому шпаргалки так називаються.
За його словами, це слово має дуже глибоке коріння.
«Сучасне слово шпаргалка походить від слова шпаргал, яке в українській мові існувало років 400 вже точно. І воно означає старий, пописаний папірець. Це слово, між іншим, є і в польській мові», — пояснює науковець.
Таким чином, спочатку шпаргалка не асоціювалася з обманом чи хитрощами на навчанні, а описувала звичайний використаний клаптик паперу.
За словами Алфьорова, джерела терміну сягають античності.
«А походить слово шпаргал з латини, де спарганум означає пелюшка. Ну, яке у свою чергу цей спарганум походить від грецької спарганом», — зазначає історик.
Тобто у своєму початковому значенні слово було пов’язане з буденними речами та побутом, а не з навчальним процесом.
Дивіться відео про значення слова шпаргалка:
З часом старий «пописаний папірець» почав набувати нового сенсу — перетворюватися на носій корисної інформації, яку можна підглянути у потрібний момент.
«Початково, оця от шпаргал-шпаргалка, чи як кажуть зараз шпора – це використаний папірець, який з часом перетворюється на папірець з підказкою», — підсумував Алфьоров.
Вам також може бути цікаво:
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.