Про що йдеться у матеріалі:
Традиція биття яйцями на Великдень здається знайомою кожному українцю з дитинства. Проте мало хто замислюється, що цей звичай має значно глибше і навіть несподіване походження. Український історик, глава Інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров у відео на YouTube пояснює, що популярна великодня гра насправді не має прямого зв’язку з християнством.
«Але насправді ця гра не пов'язана жодним чином з християнством. Це дохристиянське вірування і традиції», — зазначає історик.
Главред з'ясував, як з'явилась традиція битись яйцями на Великдень.
За його словами, сьогодні биття яйцями — це розвага, але раніше цей процес мав цілком практичний і навіть азартний характер.
«Той, хто вигравав, тобто розбивав яйця іншого, він забрав яйце собі. Тобто це азартна гра», — пояснює історик.
Таким чином, традиція була не лише символічною, а й частиною народних змагань, де переможець отримував “трофей”.
Дивіться відео про українські великодні традиції:
Щоб зрозуміти сенс цього звичаю, потрібно звернути увагу на значення самого яйця в культурі давніх народів.
«Для наших предків, в усьому світі насправді, не тільки українців, насправді це було дуже цікавим явищем», — говорить Олександр Алфьоров.
Люди тисячі років тому не могли пояснити один феномен, як із “мертвого” яйця з’являється жива істота.
«Жива жінка народжує живу дитину. Жива тварина народжує живу тварину. Але от курка народжує що? Птах народжує мертве… але насправді, через певний час… з цього мертвого народжується живе», — пояснює він.
Саме це диво стало основою давніх вірувань.
Алфьоров додав, що згодом дохристиянські уявлення наклалися на нову релігійну традицію — святкування Великдень. І тут символіка яйця отримала нове звучання.
«Вам нічого не нагадує ця фраза? Христос воскрес, тобто з мертвого став живим», — пояснює історик.
Таким чином, відбулося поєднання двох світоглядів: давнього уявлення про народження життя з “неживого” та християнської ідеї воскресіння.
Сьогодні, коли українці вітаються словами «Христос воскрес» і б’ються яйцями, вони, самі того не усвідомлюючи, відтворюють одразу два пласти культури.
«Ми сповідаємо відразу дві традиції – з мертвого стає живим», — підсумовує Олександр Алфьоров.
Саме тому звичай, який здається простим дитячим змаганням, насправді є частиною давньої космогонічної уяви про створення світу.
Вам також може бути цікаво:
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.