Ви дізнаєтеся:
В історії України є чимало постатей, щодо яких ведуться запеклі суперечки. Часто це пов’язано з тим, що українську історію переписували загарбники. Однією з таких неоднозначних постатей є гетьман Іван Мазепа.
Багато років гетьмана вважали зрадником, однак історична реальність була значно складнішою. Главред дізнався, чи був насправді Іван Мазепа зрадником.
До 1708 року Україна зберігала автономний, хоч і васальний статус щодо Московії. Однак російський цар Петро І почав активно втручатися у справи Гетьманщини, суттєво обмежуючи її самостійність.
У листопаді 1708 року Мазепа ухвалив рішення змінити союзника та приєднався до Швеції - головного ворога тогочасної Московії. Саме цей крок і став приводом для того, щоб Мазепу століттями вважали "зрадником".
"Якщо ми подивимося, що публікують російські публіцисти, які пишуть на історичні теми, то в основному вони зображують українців як зрадників. Мовляв, тяжіють вони до цього, зраджують російського царя, російські імперії тощо. А наратив про "Мазепу - зрадника" почав культивуватись фактично Петром I відразу після того, як Мазепа перейшов на бік Швеції", - розповіла фактчекерка проєкту StopFake.org Оксана Популях у подкасті Hromadske.
Проте варто наголосити, що він не зраджував свій народ. Навпаки, його рішення було продиктоване прагненням захистити автономію України і забезпечити інтереси свого народу, навіть ціною особистого ризику. Мазепа фактично поставив на перше місце національні інтереси, а не власну вигоду.
Ставлення до Мазепи як до зрадника - це наслідок багатовікової російської пропаганди. Протягом трьох століть російська історіографія систематично применшувала роль Мазепи та поширювала міф про його зраду, який зберігався навіть під час радянського періоду.
Міф про "зрадника" не відповідає історичній правді і створювався для того, щоб дискредитувати українську незлежність.
За Коломацькими статтями московський цар зобов’язувався захищати козацькі права та Гетьманщину, але Петро I порушив ці умови. Мазепа та старшина, виховані на західних уявленнях про відносини васала і сюзерена, вважали, що якщо сюзерен не виконує своїх обов’язків, васал має право захищати свої інтереси.
Історик Орест Субтельний підкреслив, що Мазепа постійно апелював до "прав та привілеїв" і принципу "jus resistendi" - права чинити опір сюзерену, який порушує домовленості. Таким чином, його дії відповідали політичним нормам XVII століття.
Дивіться відео про те, хто кого зрадив:
Розлючений втечею свого васала на бік Швеції, Петро І організував криваву каральну операцію, відому в історії як Батуринська різанина. Тоді московські війська вирізали та спалили всіх мешканців Батурина - чоловіків, жінок і дітей. Загальні втрати оцінюють від 11 до 15 тисяч людей.
Таким чином, Мазепа залишився в історії не як зрадник, а як постать, яка намагалася зберегти свободу та автономію української державності в умовах жорсткого тиску зовнішнього агресора.
Вас також може зацікавити:
Hromadske - неприбуткова організація, яку 22 листопада 2013 року створили українські журналісти. Набуло популярності завдяки трансляціям подій Революції гідності. "hromadske" зареєстровано як громадська організація, вона не має власників та є незалежним у редакційній діяльності.