Про що ви дізнаєтесь:
Для багатьох людей, чия молодість минула в СРСР, спогади про радянську медицину часто овіяні ностальгічним міфом про її «безкоштовність» і «турботу держави». Однак за яскравими плакатами з усміхненими лікарями ховалася сувора реальність: хронічний дефіцит ліків, відсутність знеболення, багаторазові шприци та каральна психіатрія.
Главред розповідає про зворотний бік радянської системи охорони здоров’я — такої, яку сучасним пацієнтам складно навіть уявити. Це була система, де людський комфорт вважався буржуазним пережитком, а реальна допомога часто залежала від «блату» або пакунка з дефіцитним коньяком у кишені лікаря.
Як розповідають на каналі « The Документаліст», головною гордістю радянської пропаганди була відсутність офіційної плати за медичні послуги. Проте ця безкоштовність була умовною.
По-перше, медицина фінансувалася за залишковим принципом — з податків самих громадян. По-друге, пацієнти нерідко змушені були платити неофіційно:
У СРСР існувала чітка медична ієрархія. Звичайні робітники лікувалися в переповнених районних поліклініках з застарілим обладнанням, тоді як партійна номенклатура мала доступ до закритих спецлікарень і спецрозподільників.
Там були:
Формальна рівність закінчувалася біля дверей лікарні.
Одним із найтравматичніших спогадів для вихідців із СРСР є візит до стоматолога. Використання анестезії при лікуванні карієсу або навіть видаленні нерва вважалося надмірною розкішшю.
Люди роками терпіли зубний біль, аби не сідати в крісло під гучну бормашину, що працювала на низьких обертах і викликала нестерпну вібрацію та перегрів тканин.
Видалення зубів без якісного знеболення було нормою. Саме тоді сформувався страх перед стоматологами, який багато людей несуть із собою й досі.
До кінця 1980-х років одноразові шприци в СРСР були великою рідкістю. У лікарнях використовували скляні шприци та товсті металеві голки, які стерилізували кип’ятінням.
Через багаторазове використання:
У стаціонарах хронічно бракувало всього: від бинтів і вати до антибіотиків. Пацієнтів часто просили приносити з дому постіль, посуд і навіть ліки, «дістані» через знайомих або чорний ринок.
Відео про те, якою була медицина в СРСР, можна переглянути тут:
Радянська медицина була частиною тоталітарної системи. Найстрашнішим її проявом стала каральна психіатрія.
Такі діагнози, як «млявоплинна шизофренія», використовувалися для ізоляції дисидентів і незгодних із режимом. Абсолютно здорових людей примусово утримували в психлікарнях і лікували сильнодіючими препаратами, щоб зламати їхню волю.
Навіть у звичайних лікарнях людська гідність часто ігнорувалася. Хамство персоналу, відсутність приватності, суворі обмеження на відвідування родичів, особливо в реанімаціях, створювали атмосферу страху та безпорадності.
Окремою болючою темою були радянські пологові будинки. Жінки згадують їх як місця ізоляції:
Маніпуляції проводилися без пояснень, а емоційний стан породіллі практично нікого не цікавив.
Радянська медицина справді мала певні успіхи, зокрема у сфері масової вакцинації та боротьби з епідеміями. Проте система майже повністю ігнорувала цінність особистості, комфорту та вибору пацієнта.
Те, що сьогодні здається нормою — одноразові розхідники, анестезія, повага, присутність близьких, — у СРСР було або недосяжною розкішшю, або взагалі не існувало в системі координат «держава понад усе».
Вас може зацікавити:
TheДокументаліст - український YouTube-канал про історію, на якому публікують відеорозповіді про диктаторів, тоталітарні режими, мілітаризм, ворожу пропаганду і боротьбу українців з загарбниками. На канал підписалося більше 250 тисяч користувачів.