Про що ви дізнаєтесь:
Протягом багатьох років українці вірили у величні, хоча й сумнівні, міські рекорди: найглибше метро, найбільшу площу, найдовшу набережну та найдовше місто в Європі. Часто ці титули слугували візитівками та предметом місцевої гордості, проте нерідко ґрунтувалися на застарілих даних, особливих підрахунках або гігантоманії радянського періоду. Главред розповість про те, які саме українські рекорди виявилися міфами і що насправді ховається за гучними заявами Києва, Харкова, Дніпра та Кривого Рогу.
На канал "ДонБізнес" розповідають про те, що станція «Арсенальна» Київського метрополітену, яка залягає на глибині 105,5 метра, вважається найглибшою у світі.У 1960 році на момент відкриття «Арсенальна» справді була безумовним світовим лідером за глибиною залягання. Проте у 1987 році в столиці Північної Кореї – Пхеньяні – відкрилася станція Пухин. Через закритість країни та стратегічне використання метро як можливого ядерного укриття точну глибину станції приховують. Приблизні дані – 110–120 метрів. Оскільки точну інформацію не розголошували, «Арсенальна» ще досить довгий час формально зберігала першість у світових рейтингах.У 2022 році в китайському місті Чунцін, яке є центром сучасних глибоких метрополітенів, була офіційно відкрита станція Кун Яньцінь із підтвердженою глибиною залягання 116 метрів.
Площа Свободи у Харкові – найбільша в Україні, оскільки охоплює територію близько 12 гектарів. Проте її статус найбільшої в Європі – хибний.Згідно з міжнародними рейтингами, Площа Свободи посідає лише шосте або восьме місце в Європі та 12 або 28 – у світі за загальною площею.
Чому живе міфЗа радянських часів харківську площу часто порівнювали з площею Куйбишева у Самарі, яка, маючи площу 17,4 га, вважалася найбільшою в СРСР. Харків’яни висували контраргумент: на території площі Куйбишева розташовані чотири сквери і театр, тоді як у Харкові – лише один невеликий сквер. За територією, вимощеною бруківкою та асфальтом (яка використовувалася для парадів і демонстрацій), Харківська площа з майже 8,5 га перевищує Самарську, де вимощена ділянка становить лише 8 га.
Набережна у Дніпрі є символом міста. Її довжина за різними джерелами становить від 30 до 33 км.Насправді ж більш реальна довжина – 23 км. Ця цифра виходить шляхом складання довжин трьох міських магістралей, які розташовані уздовж правого берега Дніпра: Заводської набережної, Січеславської та Набережної Перемоги. Водночас лише 5–7 кілометрів цієї території мають благоустрій та пішохідну зону вздовж річки. Решта – просто автомобільні дороги, які номінально мають назву «набережна».Рекорд проголосили у 1970-х роках під час масштабного благоустрою міста, ініційованого тодішнім генсеком Леонідом Брєжнєвим, уродженцем сусіднього Кам’янського (раніше – Дніпродзержинська). За таким принципом, якщо сумувати довжину кількох магістралей, можна було б нарахувати й 50 км у будь-якому великому місті Європи.
Кривий Ріг – «залізне серце України», відомий завдяки своєму металургійному комбінату та поширеному міфу про те, що він є найдовшим містом Європи. Раніше навіть на офіційних сайтах зазначалося, що довжина міста з півночі на південь становить 125 км.Нещодавно перерахунки показали, що справжня довжина міста – 66 км. Проте навіть ця цифра є спірною, адже до складу Кривого Рогу адміністративно включено селище Інгулець. Між основною частиною Кривого Рогу та Інгульцем розташовано близько 10 км неурбанізованої території. Якщо вимірювати суцільну міську забудову і не враховувати Інгулець, довжина Кривого Рогу становить близько 45 км. Початкова, суттєво завищена цифра фактично відповідає довжині Криворізького залізорудного басейну, вздовж якого розтягнулося місто.
Вас може зацікавити:
YouTube-канал «ДонБізнес» публікує відео на теми економіки, енергетики та промисловості в Україні. Особливу увагу приділяє питанням газової галузі, транзиту, енергобезпеки та впливу війни на інфраструктуру. Канал має понад 11 тисяч підписників, а найпопулярніше відео — аналітика про український газ — зібрало понад 145 тисяч переглядів. Контент подається у форматі простих пояснень складних тем для широкої аудиторії.