Ви дізнаєтесь:
У 1920-х роках, коли радянська влада масово перекроювала карту під власну ідеологію, під загрозою перейменування опинився й український Миколаїв. Про цей маловідомий епізод нагадав очільник Інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, розповівши, що місто фактично стояло за крок від того, щоб отримати назву Верхньолєнінськ.
Після смерті Леніна у 1924 році більшовицьке керівництво шукало спосіб увіковічнити ім’я свого лідера. Одним із варіантів стало перейменування великого українського міста. Вибір упав саме на Миколаїв - ідея була настільки серйозною, що нова назва навіть з’явилася на окремих радянських картах.
Алфьоров зазначає, що логіка цього рішення й досі викликає подив. Миколаїв розташований на півдні України, тож префікс «Верхньо-» виглядав щонайменше дивно. Чому саме так вирішили назвати місто, історики не можуть пояснити й сьогодні. Імовірно, у ті роки географія поступалася місцем політичному запалу, а здоровий глузд - партійним амбіціям.
Попри те, що назва вже почала проникати в офіційні матеріали, у радянських кабінетах зрештою відмовилися від задуму. За словами Алфьорова, у комуністичних колах усе ж знайшлося трохи тверезості, аби не допустити настільки абсурдного перейменування. Миколаїв зберіг свою історичну назву, а про «Верхньолєнінськ» нагадують лише поодинокі архівні згадки.
Ця історія яскраво демонструє, наскільки глибоко ідеологія втручалася в топоніміку за радянських часів. Сьогодні Миколаїв продовжує жити власним життям - без штучних назв, нав’язаних тоталітарним минулим. І добре, що мешканцям міста так і не довелося звикати до імені, яке прославляло б радянську диктатуру.
Дивіться відео про те, як Миколаїв міг стати Верхньолєнінськом:
Вас може зацікавити:
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.