У середу, 7 лютого, парламентарії ухвалили в першому читанні урядовий законопроект про мобілізацію(№10449). Нагадаємо, що ухвалений депутатами проєкт став заміною попереднього урядового проєкту, який був активно розкритикований громадськістю, оскільки порушував низку прав українців. Главред розбирався з нововведеннями документа.
Варто зазначити, що нинішній документ містить низку змін. Згідно з ним, мобілізація починається з 25 років замість 27. Військовий облік з 17 років відбуватиметься щороку в січні-березні. Причому у вищих навчальних закладах для чоловіків буде запроваджено загальновійськову підготовку (жінки зможуть проходити таку підготовку за бажанням). Крім того, базова військова служба для чоловіків з 18 до 24 років триватиме п'ять місяців, а також у цей час можлива служба за контрактом.
Після оголошення мобілізації у військовозобов'язаних буде 60 днів для уточнення даних, що можна зробити в центрі надання адмінпослуг (ЦНАП), безпосередньо в ТЦК або в електронному кабінеті призовника на окремо створеному для цього ресурсі - Державному веб-порталі електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.
До слова, створення електронного кабінету, як і проходження медогляду, для українців стане обов'язковим. Обов'язковим буде і військовий облік, якому окрім чоловіків підлягатимуть і жінки з медичною та фармацевтичною освітою.
Також в електронному кабінеті військовозобов'язаний зможе отримати електронну повістку, або ж повістку можуть видати йому представники ТЦК. У разі отримання повістки про виклик до ТЦК громадянин зобов'язаний з'явитися в зазначене в ній місце і термін. У повістці зазначається:
Поважними причинами для неявки до ТЦК у строк, визначений у повістці, згідно із законом вважаються:
У період проведення мобілізації громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, будуть зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ. А під час перевірки документів представник ТЦК або поліцейський може фіксувати на фото або відео процес пред'явлення та перевірки документів.
У разі добровільної явки до ТЦК і проходження ВЛК, у мобілізованого буде два місяці, після чого він повинен буде пройти курс підготовки на полігоні.
Водночас законопроєкт 10449 вводить і обмеження для ухильників. Зокрема, ним пропонується запровадити статтю 283-2 Кодексу адміністративного судочинства - у справах за зверненням територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згідно зі статтею, за заявою ТЦК щодо громадянина можуть запроваджуватися такі обмеження:
У разі невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків і якщо поліція не може здійснити адмінзатримання та доставку військовозобов'язаного або резервіста до ТЦК упродовж 15 днів, керівник ТЦК упродовж 5 днів направляє йому поштою або в електронній формі вимогу про виконання обов'язку.
Якщо громадянин за 10 днів не виконав зазначений у вимозі обов'язок або не з'явився до ТЦК чи до дипустанови України за кордоном, тоді ТЦК звертається до суду для тимчасового обмеження в правах виїзду за межі України, керування автомобілем, а також для накладення арешту на особисті кошти.
Консульську допомогу в закордонних дипустановах України в умовах воєнного стану чоловіки-громадяни України віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов'язаними або резервістами, можуть отримати лише за наявності військово-облікових документів.
Виняток - оформлення посвідчення особи на повернення в Україну; консульська допомога його дітям, якщо другий з батьків - іноземець; оформлення спадщини; допомога особам під арештом;
Оформлення паспорта громадянина України та закордонного паспорта за межами України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також планують здійснювати за наявності військово-облікових документів.
Вирішувати, чи придатний мобілізований до служби, як і раніше, буде військово-лікарська комісія (ВЛК). При цьому новим законопроєктом виключається поняття "обмежено придатний". Згідно з документом, за результатами медичного огляду тепер ВЛК зможе ухвалити одне з таких рішень:
Законопроєкт окреслює список тих, хто не підлягає призову. Ними, зокрема, є:
Крім того, не підлягають призову протягом двох років із дня звільнення зі служби військовозобов'язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану і були звільнені в запас у зв'язку із закінченням строку служби. Також не призиватимуть військовозобов'язаних після звільнення з полону - ба більше, закон передбачає для них 90-денну відпустку.
Також до списку тих, хто не підлягає призову, внесли і заброньованих від мобілізації. Так, право на бронь, згідно з документом, мають:
Як уточнив народний депутат Ярослав Железняк, нинішню версію законопроєкту було ухвалено без урахування пропозицій профільного комітету. Тож тепер, за словами нардепа Олексія Гончаренка, протягом двох наступних тижнів народні депутати зможуть подавати правки, а розгляд законопроєкту в другому читанні депутатами можливий не раніше, ніж 22-23 лютого.
"Найімовірніше, що законопроєкт буде ухвалено в цілому в останній тиждень лютого (22-24.02), підписано на початку березня і він набере чинності через місяць, тобто у квітні", - зазначив Ярослав Железняк.
Як розповів у коментарі Главреду керівник практики працевлаштування та військового права ЮК "Сирота, Діс, Мельник і партнери" Владислав Кепко, ухвалений Радою законопроєкт, фактично, дає "рамкові" правила гри, під які Кабміну потрібно буде розписати "ролі" всіх зацікавлених суб'єктів: Міноборони, Генштабу, Мінекономіки, бізнесу, а також, звісно, військовозобов'язаних і військовослужбовців.
"Оскільки законопроєкт багато в чому рамковий, точно сказати, як усе працюватиме, складно. Наприклад, незрозуміло, якою буде комунікація між бізнесом, органами місцевого самоврядування та місцевою владою загалом, адже, на нашу думку, законопроєктом фактично розширюються їхні "мобілізаційні" повноваження, що стане очевиднішим, коли Кабмін готуватиме процедури для запуску нового підходу до мобілізації на основі цих змін", - вважає Кепко, і уточнює, що наразі немає ясності в тому, що автори законопроєкту мали на увазі під "вжиттям інформаційних та організаційно-технічних заходів" у роботі цих суб'єктів.
Крім того, дуже ймовірно, що ми побачимо низку змін до документів, які закріплюють порядок військового обліку, роботу ТЦК і СП, умови виконання військово-транспортного обов'язку, на рівні підзаконних актів, з чим можуть виникнути юридичні небезпеки.
"З ухваленням законопроєкту в нинішній редакції ми бачимо ризики також у частині вибіркового підходу щодо застосування штрафів за неявку за повістками (у т.ч. електронними), оскільки немає гарантій справедливого підходу щодо відповідальності", - вважає експерт.