7 жовтня бойовики палестинського терористичного угруповання ХАМАС здійснили напад на Ізраїль неподалік від сектора Гази і випустили по країні тисячі ракет. У відповідь на ці дії, Ізраїль почав наступальну операцію на сектор Гази з метою знищити весь терористичний осередок.
В інтерв'ю Главреду політичний і економічний експерт Тарас Загородній розповів, чому Росії вигідна війна в Ізраїлі і чи зможуть події на Близькому Сході загальмувати надання допомоги Україні.
Як війна в Ізраїлі позначиться на допомозі Україні? Чи зможуть США та їхні союзники допомагати на два фронти?
Звичайно ж, з атак ХАМАС стирчать вуха Росії, оскільки вони давно хотіли знайти гарячу точку, щоб відвернути нею увагу від України. Те, як ситуація в Ізраїлі вплине на подальше надання допомоги, залежить від її тривалості – якщо операція зі знищення терористів ХАМАС затягнеться, то це може призвести до розсіювання уваги. Але сам по собі Ізраїль досить сильний, щоб вирішувати ці питання, тому не виключено, що операція буде достатньо оперативною і розмити допомогу Україні не вийде (тим більше, що Сполучені Штати Америки вже заявили про готовність підтримувати Україну). Однак розсіяти увагу здатний більший конфлікт - наприклад, якщо Росія руками Ірану почне на Близькому Сході війну проти Саудівської Аравії. Але поки що ймовірність цього сценарію невелика.
А який критичний термін для затягування військових дій?
Якщо виходити з того, що ми не будемо демонструвати силу, то десь на місяць-два це, звичайно, може розфокусувати увагу щодо України. Багато що також визначатимуть зусилля української дипломатії, і те, наскільки сильною буде Україна. Адже США допомагають Ізраїлю лише тому, що вони сильні. Якщо Україна буде будувати більше власного озброєння, більше знищувати противника, то нам будуть допомагати так само, як Ізраїлю, оскільки головна претензія крайніх правих до України в тому, що вона сама нічого не робить – не виробляє зброю і т.д. тому, мовляв, навіщо їм допомагати, якщо вони самі собі не хочуть допомогти.
Але це не проросійська позиція, а логіка протестантизму, на якій взагалі побудована Америка. Протестантизм - це глибинна система, яка має на увазі допомогу самому собі, важку роботу для самого себе як богоугодну. І, відповідно, на цьому американці і акцентують увагу. І ті ж трампісти, бачачи, що українці допомагають самі собі, будуть змушені визнавати, що Україні потрібна їхня допомога.
Як може змінитися допомога Україні, якщо конфлікт в Ізраїлі затягнеться?
Поки що я б не робив алармістських прогнозів, тому що Байден вже заявив про 100 мільярдів для України. Це означає, що в Конгресі США починаються торги про обсяг допомоги Україні, в рамках яких можуть зійтися десь на половині, щоб її вистачило до 2025 року, тобто до приходу до влади нового президента США. Поки це внутрішні розбірки всередині Штатів, де Україна є не основною, а однією з тим, тому що американцям є чим зайнятися по всьому світу.
До речі, яким світовим гравцям і чим саме вигідне протистояння на Близькому Сході? Як їхня залученість там вплине на хід війни в Україні?
Головним бенефіціаром все одно є Росія. І інші гравці, звичайно, будуть використовувати цю ситуацію по максимуму. Наприклад, Іран може цим зміцнити своє становище, щоб зірвати угоду між Саудівською Аравією та Ізраїлем про новий транспортний маршрут з Індії до Європи через Саудівську Аравію, Йорданію та Ізраїль. Але якщо Ізраїль впорається з ХАМАС протягом місяця, це мало на що вплине. Адже сама військова система Ізраїлю розрахована на дуже швидке вирішення завдань, оскільки Ізраїль не може вести довгі війни. Нинішня армія Ізраїлю налічує 200 тисяч військових, а також оперативно закликали ще 300 тисяч, що для країни з населенням 8 мільйонів чоловік – велика цифра, адже це вилучення людей з економіки.
Яка роль Росії у війні на Близькому Сході – чи дасть вона їй можливість досягти паузи у війні в Україні?
Головне завдання Росії – зірвати поставки озброєння в Україну. Тому зараз Росія намагатиметься перекидати зброю, яку знайшла на полі бою, в Палестину, щоб розповісти, що Україна нібито торгує зброєю, яку їй надають.
Але відвернути цим увагу від України Росії навряд чи вдасться. Єдине, що може вплинути, так це розв'язання війни на Близькому Сході руками Ірану. Для цього Кремль надаватиме Ірану військову допомогу у вигляді поставок зброї та ядерних технологій. Це вигідно Росії, адже тоді вона зможе спробувати підвищити ціну на нафту до 200 доларів. Однак тут РФ увійде в протиріччя з іншими країнами. В першу чергу – з Китаєм, адже йому нова війна і зростання цін на нафту не цікаві.
Враховуючи, що Іран, хоч і заперечує, але, ймовірно, залучений у війну в Ізраїлі на боці ХАМАС, як це може вплинути на постачання озброєння Росії?
Питання в кількості. Наприклад, в Північній Кореї Іран може організувати масове виробництво зброї, тому що там можна організувати потогінну систему. Для цього Китай може дати обладнання, а Росія – гроші і технології. І якщо Іран переведе виробництво на військові рейки, то, відповідно, цієї зброї у них буде достатньо, щоб і себе забезпечити, і Росію.
А чи може війна на Близькому Сході стати "чорним лебедем" для нашої війни і якось прискорити її завершення?
Поки що складно говорити про те, що це буде впливати на війну в Україні напряму. Тому що той темп війни, який підтримують країни Заходу, їх влаштовує. Росія досі залишається ядерною державою, і це – стримуючий фактор. Але щодо Ірану можуть бути вжиті більш жорсткі заходи – наприклад, теоретично можливе знищення їхньої нафтопереробної промисловості. Або якщо будуть підтверджені ознаки створення Іраном ядерного озброєння, то ймовірність проведення військової операції проти Ірану з боку Ізраїлю, Туреччини та Сполучених Штатів зросте. Але все це – різні фактори, які повинні збігтися. Щодо України я поки не бачу того, що це прискорить завершення війни або з'явиться розуміння початку Третьої світової війни. Тут все залежатиме від здібностей України перейти на військові рейки і починати самим вирішувати свої питання безпеки. Як, до речі, робить Ізраїль.
Чому, до речі, цього разу не спрацювала ізраїльська модель безпеки - який взагалі сенс був для ХАМАС затівати цю війну?
Я не згоден з тими, коли говорять, мовляв, де ваш хвалений Моссад – в реальному світі все працює не так. Упевнений, що розвідка доповідала, але доповіді розвідки – це одне, а політичні рішення все одно приймають політики. Політика Ізраїлю полягала в зближенні з Росією, щоб надалі якраз уникнути нападів з Сектора Гази. І це більше питання до політики, яку проводив уряд Нетаньяху. Однак систему характеризують не помилкою, а реакцією на помилку. Поки що Ізраїль реагує досить ефективно. І коли ми говоримо про подібні речі, ми повинні розуміти, які висновки зробить уряд Ізраїлю. Як і розуміти, що ХАМАС, швидше за все, консультували Росія з Іраном, і вони максимально змогли замаскувати цей напад. Адже вони ж не ідіоти і знають алгоритми Моссада.
Так само, до речі, вони надходили і під час війни Судного дня (і напевно невипадково початок атаки ХАМАС відбулося саме в день її початку 50 років потому). Тоді теж військова розвідка АМАН говорила, що нападу не буде, а Моссад, навпаки, що буде. Голда Меїр тоді взагалі перебувала під тиском з боку США, які вимагали не нападати першими, інакше перестануть допомагати. І тоді ж навколо Ізраїлю була величезна система дезінформації.
Знову ж таки, Ізраїль не може так жити. Особливо в 1973 році, коли населення країни налічувало всього 3,5 мільйона, з яких 200 тисяч діючої армії, і також потрібно було мобілізувати ще 500 тисяч, тобто фактично довелося б ставити під рушницю практично все чоловіче населення Ізраїлю. Крім того, тоді не помітили появи нової зброї на полі бою – протитанкових комплексів, які в Радянському Союзі називали "Малютка". Ними була забезпечена єгипетська армія, і вони у величезних кількостях почали знищувати ізраїльські танки, чого ізраїльтяни не очікували. У плануванні операцій тоді брали участь військові генерального штабу СРСР, тобто люди з бойовим досвідом. Все це – фактори, які показують, що не такий простий противник, який може організувати замасковану атаку.
Зараз я впевнений, що тут теж могла бути якась маскувальна атака, через що Ізраїль вдалося частково застати зненацька. ХАМАС ретельно підготувався, але я впевнений, що Ізраїль з цим впорається.
Залежно від того, як завершиться цей виток війни, чи можуть бути якось переглянуті гарантії безпеки для Ізраїлю?
Ні, вони вже налаштувалися. Але це не гарантії безпеки – у нас договір про допомогу помилково називають "гарантіями безпеки". Свою безпеку Ізраїль забезпечує сам. Він не входить до жодних блоків, щоб не бути зв'язаним по руках. Це більше договір про взаємну допомогу, який зобов'язує Сполучені Штати Америки допомагати Ізраїлю в критичну хвилину за формулою "наша зброя – ваші солдати". І я сумніваюся, що цей договір буде змінено.
Частково ізраїльські умовні гарантії безпеки хочуть впроваджувати і у нас. Як Україна може скористатися ситуацією?
Гарантії самі по собі ні від чого не захищають. Нам потрібен договір про взаємодопомогу з США, і потрібен до обрання Трампа. Тоді це переверне гру росіян в Америці, адже вони думають, що прийде Трамп і скоротить допомогу. А якщо цей договір буде підписаний, нам буде все одно, хто знаходиться в Білому домі. Але ми самі повинні бути достатньо сильними, щоб скористатися допомогою, яка прийде. Ось і все.
На даний момент у нас відкривається вікно можливостей, і ці можливості треба реалізовувати.
Тарас Загородній – політтехнолог і експерт. Більше двадцяти років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях в якості політтехнолога, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу в якості експерта.