Сили оборони України продовжують наступати на південному фронті і розчищають плацдарм із метою подальшого просування на Токмак і Мелітополь Запорізької області. ЗСУ поступово рухаються до Азовського узбережжя, щоб перекрити окупантам РФ "коридор до Криму". Країна-агресорка в такій ситуації готується до нової мобілізації, у межах якої може призвати на війну декілька сотень тисяч росіян.
В інтерв'ю Главреду колишній заступник голови СБУ, генерал-майор запасу Віктор Ягун розповів, з якими проблемами зіткнеться Росія під час можливої масової мобілізації, проаналізував, чим може закінчитися для окупантів мобілізація українців на захоплених територіях, оцінив можливості України щодо розвалу РФ, пояснив, чому потрібно переносити війну до Росії, і назвав єдиний можливий сценарій зміни влади в Кремлі.
Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що Росія готує масову мобілізацію, у тому числі й на окупованих територіях України. За даними Генштабу, Москва має намір мобілізувати від 400 до 700 тисяч осіб. На вашу думку, чи вдасться РФ призвати таку кількість людей на війну, і до чого нам слід готуватися?
Ще торік у лютому було зрозуміло, що у Російської Федерації великий мобілізаційний резерв. Фахівці зазначили, що Москва здатна мобілізувати до 8 мільйонів росіян, і це дійсно так. Та питання в тому, чи може Росія підготувати й забезпечити таку кількість людей одягом, взуттям та озброєнням. Також є проблема з управлінням цими угрупованнями та з тим, що взагалі робити з ними, використовувати їх під час проведення «м'ясних штурмів» та відправляти у бій із палками в руках, як робили в Радянському Союзі?
Росія може провести масову мобілізацію, але не проводить, тому що армія не здатна одразу підготувати велику кількість мобілізованих. Щомісяця в РФ мобілізовують близько 20 тисяч осіб, яких екіпірують та відправляють на війну, щоб заткнути дірки на фронті.
Та головне інше: у росіян серйозна кадрова криза – дефіцит молодших командирів та офіцерів. Вони можуть призвати солдатів, але де брати тих, хто буде ними командувати? Якщо озброєння їм може поставити, наприклад, Північна Корея, то дефіцит командирів – проблема іншого рівня.
Крім того, Росія зіткнулася з проблемою вступу Фінляндії до НАТО і вже почала будувати військову частину на кордоні з фінами. Москва отримала понад тисячу кілометрів нового кордону з Північноатлантичним альянсом, який продовжує готуватися до можливої російської агресії. Росії у цій ситуації доводиться реагувати і когось мобілізувати на заміну підготовленим військовим частинам, які знімаються з далеких гарнізонів, у тому числі з фінського кордону, та перекидаються на фронт. До того ж командування ЗС РФ, виконуючи укази Путіна щодо збільшення чисельності збройних сил, намагається збільшити кількість військовослужбовців до 1,5 мільйона осіб.
Таким чином, мобілізація спрямована на вирішення проблем на українському фронті та закриття прогалин, які виникли внаслідок війни проти України на території самої Російської Федерації.
Чи можуть плани Росії щодо мобілізації сигналізувати про її підготовку до весняного наступу?
Росіяни намагаються організувати контрнаступальні операції, але їм доводиться зменшити свої апетити. Вони вже не хочуть «Києва за три дні» – їм би втримати захоплені раніше території. Вони дуже стурбовані планами ЗСУ вийти на узбережжя Азовського моря. Якщо російські війська не стримають український наступ на цьому напрямку, всі плани Москви будуть зруйновані. Тоді росіяни не зможуть втримати окуповані частини Запорізької та Херсонської областей, втратять можливість забезпечення своїх військ і опиняться в такій самій ситуації, яка була на правобережжі Херсонщини, звідки їм довелося піти. Ба більше, це стане крахом усього їхнього плану щодо утримання окупованого Криму. Тому саме на південь Москва перекидатиме більшість своїх резервів.
Наразі Росія неспроможна накопичити резерви, які могли б перейти в наступ. Війська намагаються наступати на Куп'янському напрямку, втім, незважаючи на 100-тисячне угрупування та велику кількість техніки, прорватися крізь нашу оборону їм не вдається. Росіяни накопичуватимуть особовий склад, будуть навчати його в Білорусі, але навряд чи їм вдасться сформувати угруповання, здатне наступати.
У Генштабі уточнили, що в Росії призиватимуть переважно жителів регіонів, а для Москви і Санкт-Петербурга вимоги щодо кількості мобілізованих будуть мінімальними. Чи може це призвести до конфліктів, бунтів регіонів та хаосу в лавах російських військ?
Я не вірю у хаос та бунти у Росії внаслідок мобілізації. Також не думаю, що Москва зможе мобілізувати значну кількість людей на окупованих територіях України. Росіяни будуть призивати та виловлювати осіб, які отримали паспорти РФ, і відправляти їх на фронт. Але поголовно всіх не хапатимуть через страх, що роздача зброї нелояльним до Росії людям може привести до того, що фронт почне сипатися. Озброєні люди, які не хочуть воювати, в певний момент можуть повернути цю зброю проти самих росіян, і ворог це розуміє.
Заколот у Росії може статися не через мобілізацію, а в тому випадку, якщо російський фронт посиплеться?
Так.
А хто здатен очолити новий заколот? Особливо в ситуації, коли Пригожина вже немає.
Відсутність лідерів – найбільша проблема Росії. Літак із Пригожиним впав, генералів, які подали голос, зачистили, а інші потрапили за ґрати. На даному етапі бунт, у який ми віримо, неможливий: у РФ немає ані політичної структури, ані яскравих лідерів, щоб реалізувати такий заколот.
Єдиний можливий сценарій зміни влади полягає в тому, що хтось із найближчого оточення Путіна може ініціювати або інсценувати усунення глави Кремля з подальшим перехопленням влади, як було зі Сталіним. Тоді один із його посіпак Хрущов оголосив сталінський курс помилкою та заявив, що нова влада буде все виправляти.
Бунтів та підйому національних меншин через мобілізацію теж не очікується. Навіть не дивлячись на те, що у Тиві, Бурятії, Хакасії і Татарстані, не кажучи вже про Північний Кавказ, набагато більше втрат серед мобілізованих, аніж у Москві та Санкт-Петербурзі.
На мою думку, саме перед Україною постає питання змін у Росії. Зараз у Верховній Раді зароджується процес підтримки національного відродження в Росії. Якщо в Україні буде створена база підготовки людей, які візьмуть на себе відповідальність за проведення референдумів або заворушень у певному російському регіоні з метою його виходу зі складу Російської Федерації, це буде набагато ефективнішим за дії тих росіян, які намагаються впливати на ситуацію з Заходу. Нам потрібно робити все для того, щоб дестабілізація в середині країни-агресора походила від нас. Треба не тільки воювати на фронті, але й політично, фінансово та технічно підтримувати рухи проти імперської Росії.
У лавах Збройних сил України вже відроджується армія Ічкерії, білоруська армія, працюють Російський добровольчий корпус і Легіон Свобода Росії, а також починають розвиватися сибірські та козацькі підрозділи. Ми готові протягнути руку тим людям, які мають намір разом із нами воювати проти путінського режиму. Якщо Україна підтримуватиме національно-визвольні рухи за допомогою політичних і військових важелів, то зможе сама довести до логічного завершення існування цієї імперії.
Україні треба переносити війну на територію Росії за допомогою цих підрозділів?
Стовідсотково. Розповіді про те, що Росія повинна продовжити своє існування у нинішньому форматі, а в майбутньому стане демократією, є абсурдом. Росія в її нинішньому вигляді не може бути демократичною державою.
Після ситуації з заколотом ПВК Вагнер вважалося, що правлячий у Росії режим затріщав, а після ліквідації Пригожина почали говорити, що позиції Путіна трошки поліпшилися. Як ви оцінюєте міцність режиму Путіна?
Як би не поліпшилися справи у Путіна, він старіє. Не вірю в хвороби Путіна, проте з кожним днем, місяцем та роком молодшим він не стає. Це бачать усі і по тому, які він ухвалює рішення, і по тому, що він говорить. Політичні й фінансові "еліти" Росії, які до 2014 року були вбудовані в міжнародні економічні сфери Заходу, повинні зрозуміти: їх врятують лише зміни в Росії, які передбачають відхід самого лідера і демонтаж його режиму. В подальшому все залежить від кроків верхівки.
Путіна все-таки проведуть на новий президентський строк?
Так. У "еліт" нема ким замінити Путіна, альтернативи йому не підготували. Кремль боїться мобілізації і здатен провести її лише у жовтні-січні. Якщо організація заходу затягнеться, неминуче почнуться протести. Росіяни протестуватимуть проти Путіна, тому що зрозуміють: їх незрозуміло для чого женуть на забій. Це не вплине на результати президентських виборів, але створить негативний фон.
Так званий Єдиний день голосування, коли проводилися псевдовибори, вже позаду. І тепер Москва може проводити мобілізацію. Задля виконання раніше підписаного указу Путіна почнеться призов, мобілізаційний резерв накопичуватимуть декілька місяців, орієнтовно до Нового року. Чи зможуть росіяни нашкребти потрібну їм кількість людей – питання відкрите. Минулого разу за декілька місяців вони мобілізували приблизно 300 тисяч осіб. Але щодня ситуація з якістю призовників лише погіршується. Росія вже використала кримінальний ресурс, який залучався із тюрем, а зараз активно намагається призвати на війну малозабезпечені верстви населення і національні меншини, які загнані в кабальні примуси. Людей, яких можна було б забрати на війну, стає все менше. Наша та розвідки інших країн уже зазначають, що в Росії не вистачає людей навіть на виробництвах.
У подальшому якість російських підрозділів на війни проти України буде лише погіршуватися?
Українська розвідка раніше вже повідомляла, що професійна армія Російської Федерації закінчилася наприкінці 2022 року. Лишилася певна кількість офіцерів, решта – мобілізовані, яких намагаються привчити до тих вимог, які є в армії.
Віктор Ягун - український військовий, громадський діяч, генерал-майор запасу Служби безпеки України. У період з березня 2014-го по червень 2015-го року був заступником голови СБУ. Під проводом Ягуна добувалася і оприлюднювалася інформація про участь російських військ і роботу спецслужб у війні проти України на Донбасі. Учасник ООС на Донбасі.