Увечері вівторка, 21 липня, після того, як терорист Максим Плохой (Кривош) весь день утримував у заручниках 10 осіб у автобусі в центрі Луцька, його затримали правоохоронці.
Однак, і те, як тривала сама спецоперація зі звільнення заручників, і те, як поліція реагувала під час затримання зловмисника, викликало у суспільстві масу питань.
Основних претензій кілька. По-перше, теракт у Луцьку почали порівнювати з мінуваннями мосту Метро в Києві. Зокрема, у багатьох викликає подив той факт, що, як і у випадку із замінуванням в столиці, у Луцьку операцією займалися співробітники Нацполіції, а не СБУ, до чиїх повноважень належить боротьба з терористичними загрозами.
«Подібна ситуація повністю підпадає під юрисдикцію СБУ, але чомусь півдня інформація надходила від МВС, які, у подібних ситуаціях, максимум повинні грати допоміжну роль. Завдання МВС – оточити район, організувати пропускний режим, але реалізацією спецоперації повинна займатися СБУ. Аваков у такий спосіб намагається підняти свій політичний рейтинг, оскільки у будь-якій цивілізованій країні міністр не кине ціле міністерство на користь однієї ситуації, коли в той же момент виявили вибуховий пристрій біля метро Мінська в Києві і було заявлено ще про кілька фальшивих мінувань", - зазначає експерт Українського інституту з питань безпеки Сергій Шабовта.
Читати такожТеракт у Луцьку показав повну неспроможність СБУЕксперт сумнівається, що при нинішньому рівні підготовки поліції, інсценування могла мати місце.
Але, за словами екс-голови районного управління поліції Києва Дениса Ярославського, саме кураторство поліцейськими наводить на думку, що теракт у Луцьку міг бути «зміщенням акценту» на тлі інших подій.
«За день до цього президент заслуховував силовиків – керівника Нацполіції, його заступника, міністра внутрішніх справ і у справі Шеремета не було чітких відповідей. Скажу більше – в оточенні президента кажуть, що у Зеленського є сумніви, що затримані по цій справі дійсно винні. Крім того, якраз в день теракту в Раді ухвалювали закон про так званий зелений тариф, але через те, що вся увага громадськості була прикута до Луцька, це питання оминули увагою», - пояснив Ярославський.
По-друге, чимало питань виникло і після затримання Максима Кривоша, бо поліція з якоїсь причини прийшла заарештовувати загарбника автобусу тільки через пару хвилин після того, як взловмисник із нього вийшов. І це, за словами Ярославського, також може свідчити про те, що теракт в Луцьку міг бути спланованим заздалегідь.
«У мене питання викликає те, що міжміський автобус поїхав через центр Луцька, хоча до цього він цим маршрутом не їздив. Локація, де знаходився автобус у центрі також могла бути обрана невипадково, адже це місце добре проглядається. Викликає питання і той факт, що глава СБУ Іван Баканов в останній момент відмовився летіти до Луцька. Чому там був міністр Аваков і чому ініціатива була у поліції мені незрозуміло, тому що це був не їх рівень відповідальності. І судячи з того, як терорист вийшов з автобусу і стояв чекав, поки до нього підійдуть і одягнуть наручники, він вже розумів, що його не застрелять і не будуть калічити, що теж наводить на думку про заздалегідь сплановану операцію. Адже якщо б вийшов реальний терорист, то, в кращому випадку, його б відразу ліквідували, тому що до цього були заяви, що у Кривоша при собі була вибухівка. І в цьому випадку до нього повинна була підійти група захоплення зі спеціальними бронещитами, які б захищали від осколкових поранень, а не три керівника Нацполіції у тонких жилетках. Тому є відчуття, що спецоперація могла бути заздалегідь узгодженою», - переконаний Ярославський.
До речі, пізніше заступник глави МВС Антон Геращенко спробував пояснити поведінку силовиків, пославшись на методику проведення спецоперацій, але якоїсь конкретики від нього так і не прозвучало.
За словами політичного аналітика Олександра Кочеткова, причиною такої реакції суспільства і підозр в інсценуванні стало те, що ще з часів президентства Віктора Ющенка псевдотеракти часто влаштовувалися для того, щоб залякати перших осіб держави.
«Через це у суспільстві сформувалося недовірливе і скептичне ставлення до терактів, тому що постановок було дуже багато. Постановки бувають різні, але головна вимога до них – контрольованість ситуації. Тобто, розробляється сценарій, усі учасники діють таким чином, щоб цей сценарій ніяк не міг бути скомпрометованим - навіть якщо «терорист» не найнятий, створюються усі умови, щоб він рухався, як по рейках. Тому що при постановці спецслужби повинні продемонструвати вищому керівництву, тобто Зеленському, що все під контролем. Якщо постановка триває більше двох годин, то учасники втомлюються, заручники втомлюються, і тоді порушення сценарію стає дуже вірогідним, бо комусь може стати погано і так далі. Тому і в цій ситуації навряд чи це була постановка. Реалії такі, що в ситуації, коли в країні нестабільна обстановка і війна, з'являється купа божевільних», - вважає Кочетков.
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко також погоджується з тим, що розіграти такий сценарій можна тільки, коли є повний контроль над ситуацією.
Однак найбільша дискусія виникла навколо вчинку президента Володимира Зеленського, який фактично особисте виконав вимогу терориста, виклавши в Мережу відео із закликом дивитися фільм «Земляни».
На думку Кочеткова, з одного боку, його поведінка прийнятна для людини, яка намагається врятувати життя заручників. Але, з іншого боку, ця ситуація небезпечна тим, що його податливість створює певний шаблон - мовляв, Зеленський піддається вимогам терористів і якщо теракт станеться знову, то вимоги можуть бути не такими нешкідливими.
Богдан Петренко також переконаний, що реакція на вимоги особисто президентом або міністром внутрішніх справ у майбутньому може спровокувати "ефект доміно" у тих, хто замислювався над такими протизаконними діями. "Це дає їм розуміння, що якщо вони вчинять такий злочин, на перемовини можуть приїхати особисто глава МВС чи навіть президент", - каже він.
Однак, у той же час, розгул терористичної діяльності всередині країни може бути пов'язаний і з перевіркою української влади на міцність зовнішніми спецслужбами. Наприклад, за словами Кочеткова, це може бути вигідним Росії, адже після обнулення президентського терміну Володимира Путіна, розгойдування ситуації в Україні може стати фактором тиску на Зеленського в суперечливих питаннях щодо Донбасу та Криму.