Росія може зазнати поразки у війні вже за чотири місяці - Віктор Кевлюк

Збиття Кинджалів над Києвом остаточно знищило імідж РФ у світі - Кевлюк / Главред

Росія протестувала удари по центрах ухвалення рішень, але зазнала поразки у повітрі, вважає Віктор Кевлюк.

16 травня країна-агресор Росія вперше від початку повномасштабного вторгнення масово застосувала гіперзвукові ракети "Кинджал", та випустила шість таких ракет на Київ. Причому, незважаючи на те, що усі ракети були збиті українською ППО, Росія, прикриваючи свою поразку, заявила про нібито знищення ЗРК Patriot.

В інтервʼю Главреду полковник запасу, експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк розповів, на що насправді полювала Росія під час удару, чому росіяни хочуть посилити ракетні удари та як збиття "Кинджалів" вплине на Захід та Росію.

В ніч на 16 травня Росія випускала по Києву одразу 6 “Кинджалів”. На що вона розраховувала і чому використала саме цей тип ракет? Адже раніше, якщо брати до уваги попередні атаки, саме “Кинджали” застосовували вкрай рідко.

Тут переплелися багато мотивів, які можуть вважатися причиною для застосування саме цього виду ракет. В принципі, саме це і має пояснити завдання групового удару. Декілька днів ЗРК Patriot перехопив “Кинджал” і збив його, що раніше вважалося неможливим. Відповідно, для таких ракет обʼєкти ППО є одними з пріоритетних цілей. Тобто груповий пуск мав на меті прорвати протиповітряну оборону навколо Києва для подальшого обстрілу цілей на території міста іншими ракетами, які не було б чим перехоплювати.

За даними Генштабу та командування Повітряних сил всі 6 “Кинджалів” були перехоплені. Відповідно, з цього можна припустити, що судячи з фаєр-шоу, яке спостерігали жителі Києва вночі 16 травня, протиповітряні бої точилися на підступах до міста і уламки місцями літали в межах міста. Тобто цілями, які РФ обрала для атаки, не були обʼєкти ППО, а, швидше за все, так звані центри ухвалення рішень - парламент, Офіс президента, Кабінет міністрів тощо.

Ракета “Кинджал” - це фактично та сама ракета від ОТРК “Іскандер”. Росіяни мали б ці ракети економити, їх не так багато, бо їхнє виробництво вкрай обмежене через санкції. Тому обстріли “Кинджалами” не припиняться, але це будуть робити з інших напрямків. Тобто там, де противник не очікує наявності комплексів Patriot.

Офіційно Міноборони Росії заявили про те, що вони завдавали ударів по “пунктах дислокації підрозділів ЗСУ, місцях зберігання боєприпасів” від західних країн. Якщо подивитися на цю атаку, чи дійсно Росія бачила цілями саме ці обʼєкти? Чи свідчить ця атака про зміну тактики Росії у веденні обстрілів?

Тут слід розділити одне від одного. Робота “говорящої голови” Міноборони РФ - читати те, що їй написали. А пишуть вони те, що написано у військових настановах щодо проведення подібних дій, і людина продовжує створювати ддя своєї країни ілюзію того, що все йде за планом. Росіяни вже пʼять разів знищили авіацію Повітріних сил ЗСУ, але чогось їхні літаки продовжують падати. Вони також знищили ЗРК Patriot, але хто ж тоді збиває російські ракети? Тобто росіяни перебувають в альтернативній реальності, і не варто заважати їм робити це і надалі. Бо чим глибше вони зануряться у паралельний всесвіт, тим простіше буде з ними воювати.

Хто такий Віктор Кевлюк

Експерт Центру оборонних стратегій. Полковник запасу. Має за плечима 35 років військової служби. Був начальником організаційно-мобілізаційного управління штабу ОК Захід (2014-2018), начальником центру цивільно-військового співробітництва ООШ ЗСУ (2018-2020).

Зі шкільних років усі розуміють, що у разі певної загрози потрібно йти до підвалу. Так само і з “центрами ухвалення рішень” - у них підвали по всій країні, і де саме вони сидять, ніхто не знає. Обстріл будівель, у яких керівники держави були до війни та які в принципі є памʼятками архітектури, тягне за собою порушення звичаїв і правил війни, які забороняють обстрілювати історичні памʼятки. Дістати “центр ухвалення рішень” не так вже й просто, бо спочатку його ще треба знайти. Росіяни цього зробити не здатні, адже можливості космічної розвідки РФ над територією України слабенькі, якщо взагалі наявні. Тому спостерігати за нами з космосу вони не сильно здатні, як і виявити системи ППО, райони зосередження військ. Тому і їхні можливості для прицільних ударів таких обʼєктів досить малі. Вони, швидше за все, керуються ще радянськими списками дислокації та тією інформацією, яку здобувають через свою колишню і чинну агентуру на території України, та намагаються завдавати ударів по тих обʼєктах, але переважно не влучають. Агентурна розвідка, звісно, старанна, але вона не здатна надавати точних координат, необхідних для прицільних ударів. Бо не будуть люди вештатися вулицями з вимірювальним прибором та вдавати міськводонал, а координати по Гугл-картах - то вже не прицільна стрільба.

Ми на такі дії РФ теж реагуємо, і те, що спроможне рухатися, давно вже перемістилося у мало кому відомому напрямку. Є стаціонарні обʼєкти, які перемістити вкрай складно, і вони прикриваються засобами ППО, запаси відповідним чином розосереджуються. Тож говорити про те, що удари противника завдають серйозних збитків і впливають на здатність Збройних сил до ведення оборонних чи наступальних дій, не доводиться, бо ці збитки мінімальні.

Тож мрія противника влучити у щось, де зберігаються запаси від західних партнерів теж нездійсненна. Бо вони теж мають величезний досвід проведення бойових операцій в Афганістані, Іраку тощо, і тямлять у тому, як ховатися.

Міністр оборони Резніков заявляв, що у Росії залишилося 73 “Кинджали”. Наскільки швидко росіяни можуть їх робити?

На цю тему періодично висловлюється ГУР МО і публікує більш докладні анонси того, скільки ракет є у РФ та скільки вони можуть зробити до кінця року. Що ж стосується тих 73 ракет, які залишилися в росіян, то ними намагатимуться атакувати обʼєкти і в подальшому. Ці обʼєкти будуть розташовані як у безпосередньо операційній зоні, так і в глибині української території. Але обидві сторони розуміють, що зенітних комплексів, здатних перехоплювати гіперзвукову зброю у нас не так багато. Взагалі в світі систем протиракетної оборони є глобальна система у США, в України є, як виявилося, декілька батарей ЗРК Patriot, які здатні це робити. Але ними прикрити всю Україну неможливо - ті комплекси прикриватимуть саме ті обʼєкти, які мають вииняткову вагу чи то з точки зору державного управління, чи то оборони, захисту чи економічного потенціалу або ж прикриття ударних угруповань, які будуть сформовані для проведення наступальної операції.

До речі, двох батарей достатньо для прикриття угруповань на півдні, від Херсона до Маріуполя. Це - серйозна зброя, і просто противнику тут не буде. Але слід памʼятати, що зліт МіГ-31К слід сприймати вкрай серйозно. Не тому що у “Кинджалу” бойова фугасна частина на півтонни, а тому що вона витрачає мінімум часу на політ до цілі.

Стосовно МіГів одразу хотіла уточнити. Моніторингові канали писали про те, що були пуски Калібрів, після чого швидко долетіли “Кинджали”. Як Росія може маскувати ці удари?

Протиповітряна оборона противника - штука дуже творча. І очікувати, що росіяни щоразу діятимуть за шаблоном, не варто. Спочатку за всіма канонами завдається удар по радіолокаційних станціях, потім РЛС придушують засоби радіоелектронної боротьби. Паралельно з цим завдається удар по ЗРК, а вже після цього - по обраних обʼєктах, поодинокі чи групові. Відповідно, у перші хвилі ми бачимо атаки “Шахедами” зі сподіванням перевантажити ними систему ППО і викрити місця роботи пускових установок. Потім по цих обʼєктах завдаються удари “Іскандерами”, крилатими ракетами повітряного базування, і вже після цього завдають третього удару “Калібрами”, “Кинджалами”, які атакують цілі ракетного удару. Але один від одного повітряні удари відрізняються, тому не можна сказати, що РФ діє за шаблонами.

Зважаючи на те, що над Києвом були збиті усі шість “Кинджалів”, то наскільки я розумію, Росія втратила певний козир у атаках столиці. Як цей інцидент відобразиться на її іміджі?

Це не інцидент, це одна сторона програла протиповітряний бій іншій. Це, швидше, військова поразка. Багато людей, які слідкують за розвитком подій в Україні, роблять свої висновки. Військові, які спостерігають за війною, зрозуміли, що “Кинджал можна перехоплювати і збивати, але для цього треба мати відповідні інструменти. Тому вони напружують своїх політиків, щоб ті давали гроші, адже батарея ЗРК Patriot коштує мільярд доларів, і здати пляшки після Нового року для її покупки недостатньо, тут потрібні серйозні гроші. Відповідно, політики бачать: якщо військові мають таке озброєння, можна спати відносно спокійно, бо це працює, як перевірено в Україні. Платники податків дивляться на цю покупку, як на те, що вони, мовляв, недарма давали гроші уряду, і це працює.

Усі, хто працюють над іміджем, розуміють, що в черговий раз підловили Росію на брехні. З іншого боку, торгівля зброєю так і працює - усі розповідають про суперздібності того, що виробляють і хочуть продати. Це нормально, що хтось розповідав, що цю ракету неможливо збити. Засоби ураження і протидії розвиваються у діалектичній єдності - якщо хтось створив зброю для вбивства, то обовʼязково щось створять і для захисту. І кінця-краю цій спіралі розвитку немає. Просто усі зрозуміли, якщо мати ЗРК Patriot останньої модифікації, то тоді у вас є надійна та ефективна система ППО.

За досвідом попередніх поразок, Росія буде біситися. Слід очікувати чергових ракетних ударів - вони також будуть мститися, розповідати про “деды воевали” та ще нести дурниці. Але однозначно варто очікувати певного загострення. Прояв цього загострення - чи то масована ракетна атака, чи то пуск ракет з Чорного моря, чи то зліт літаків з Енгельса чи деінде, або ж запуск усіх одразу залишків “Шахедів” чи буде щось на фронті, в Бахмуті, Авдіївці чи Марʼїнці. Тобто, безумовно, відволікатимуть увагу російського суспільства від цієї військової невдачі шляхом створення якоїсь “перемоги”.

А в геополітичному плані ця поразка наскільки болюча для Росії?

Вона для них як початок перелому руки - наче і синець, набрякає, але наслідки ще не настали. Але вже є усвідомлення того, що сталося щось погане. Зверніть увагу на поведінку китайських дипломатів - після візиту Сі Цзіньпіна до Москви, дипломатичний десант Китая у Європі активно працює, намагаючись відмежуватися від РФ. Мовляв, Китаю немає чого ділити з Європою, ми маємо спільні погляди на свободу і демократію. Тобто геополітичного удару нібито завдавали по Росії, а вдарив він по Китаю. З цього можна зробити висновок, що українська ППО знищенням шести гіперзвукових ракет подає сигнал демократичній частині світу про те, що Patriot працює. Усі, хто мав якісь зазіхання на суперечливі території, тепер серйозно замислиться, адже гіперзвукова зброя не виправдала своїх очікувань. Тому геопоілтичний ефект від поразки РФ проявлятиметься у найнеочікуваніших місцях. Росія вже зрозуміла, що стала країною-вигнанцем, а її імідж вже більше нічим не зіпсувати, бо гірше нікуди.

Якщо Росії вже далі немає куди падати, як це допоможе Україні у завершенні війни? Чи будуть західні політики і далі озиратися на РФ після цього?

Те, що ми відносно успішно відбиваємо російські ракетні удари по Україні підказує західним інвесторам нашої перемоги, що процеси постачання потрібних нам засобів, ресурсів і матеріалів потрібно прискорити, бо війна дещо затягнулася, а це не вигідно нікому. Треба ставити крапку, яка може бути поставлена ЗСУ тільки на полях боїв в Україні. Тому, безумовно, нам допомагатимуть до нашої повної перемоги та військової поразки Росії. Усі розуміють, якщо Росію не добити зовсім, то за 10-15 років вона відновиться і знову почне те, що починала завжди. Хтось із західних дослідників провів цікаве дослідження і проаналізував військові кампанії РФ за останні 300 років. І дійшов висновку, що в тих кампаніях, де Росія перемагала, перемога наставала наставала за 8 місяців від початку війни. Або ж наставала поразка за 18 місяців. Відповідно, у нас зараз триває 14 місяць від початку вторгнення, тому, як показує історія, залишилося недовго.

Новини заразКонтакти