Міністерство оборони Білорусі заявило про спільні літно-тактичні навчання з авіапідрозділами Росії, які проводитимуться на білоруській території з 16 січня до 1 лютого. Зокрема, до Білорусі вже прибула низка літаків та вертольотів зі складу військово-космічних сил збройних сил РФ.
В інтервʼю Главреду боєць тероборони, військовий аналітик Андрій Коваленко розповів про те, наскільки реальна загроза наступу з Білорусі у найближчі місяці та чи зможе Україна відповідати на ракетні удари з півночі.
Чи можуть навчання Росії та Білорусі свідчити про реальну підготовку до наступу з півночі найближчим часом?
Найближчим часом точно ні. Як мінімум у січні в них немає жодних ознак підготовки ударних угруповань. У цілому підготовка авіаційного угруповання - це дійсно один із етапів підготовки білоруських збройних сил. Тому що під ширмою “сил Союзної держави” Росія бачить білоруських військових, які виконують накази російських генералів. Відповідно, Лукашенко, який досі намагається “петляти” від прямої участі армії Білорусі у війні в Україні, розуміє, що Росія рано чи пізно його дотисне (або його не буде). Але російська та білоруська армія мають бути готові, тому білоруська авіація має діяти в унісон із російською, а білоруські військові, які тренуються і на російських полігонах з російськими інструкторами, мають воювати так само, як російські солдати.
Головна мета цих навчань - підготувати військових до майбутніх подій. Росіяни точно розглядають сценарій вторгнення зі сторони Білорусі - це очевидно.
Минулого року так само усе починалося з навчань. Який ваш прогноз стосовно того, скільки росіянам та білорусам потрібно часу на навчання та підготовку у цілому до нового наступу?
Порівнювати поточну ситуацію із минулим роком, як на мене, не зовсім коректно. Оскільки спільні навчання Росії та Білорусі на кшталт минулорічних починалися ще за президентства Петра Порошенка – ці навчання проводили регулярно, і вони були чисельними. Тобто спочатку це була маніпулятивна підготовка, а згодом стала підготовкою до повномасштабного вторгнення. Те, що відбувається зараз із білоруською армією, не вказує на її готовність до наступальних дій у найближчі місяці. Навіть у складі обʼєднаних сил із РФ. Багато залежатиме від мобілізації. А це, швидше за все, за логікою війни станеться, бо перша хвиля не принесла РФ відчутного результату, тому їй потрібно добирати людей. Якщо це станеться, то курс молодого бійця триває мінімум місяць, плюс ще буде потрібен час на те, щоб нагодувати та одягнути новобранців, а також підготувати для них техніку і логістику.
Наразі для вторгнення з півночі, не лише з Білорусі, а й з Курської та Брянської областей Росії, не готова ані техніка, ані особовий склад. До того ж, потрібно розуміти, що українські сили оборони підготовлені до таких дій ворога, а тому йому потрібно більше підготовлених кадрів. Щонайменше, 50 тисяч для того, щоб мати бодай якісь перспективи.
Крім того, Росії не вистачає авіації. Бо якщо у лютому 2022 року російська авіація могла залітати на українську територію частково без втрат, оскільки тоді не були розгорнуті системи ППО. Однак зараз у нас є зброя, що здатна збивати і ґвинтокрили Ка-52, і літаки.
З огляду на це, росіяни і тренують білоруську авіацію, бо вона їм потрібна для того, аби у разі наступальної операції росіяни не втратили усю свою.
А наскільки росіянам допоможе білоруська авіація?
У Білорусі є СУшки, МіГи, тому кількісно їхня авіація налічує близько 20 більш-менш сучасних літаків, які використовує і Росія. Плюс, РФ перекидає до Білорусі додаткову авіацію. І завдання РФ полягає у тому, аби уся ця авіація перебувала в однакових бойових кондиціях. По цих навчаннях буде усе видно, адже до цього часу білоруська армія відверто саботувала процес підготовки. Білоруси не хочуть воювати, це видно, і росіяни теж це бачать. Але коридор можливостей для уникнення участі у війні у білорусів значно звузився.
Від білоруських моніторингових каналів була інформація про те, що Росія звозить до Білорусі напередодні навчань не тільки авіаційну техніку, а й особовий склад. Про що це свідчить?
Станом на зараз у Білорусі перебуває понад 12 тисяч особового складу росіян. Вони розміщені у різних містах, від Вітебська до Бреста.Це свідчить про їхню підготовку на полігонах разом із білоруськими військами, а також про формування обʼєднаних сил, які мають стати бойовою частиною військ у майбутньому.
Наскільки, на вашу думку, великий ризик запуску ракет по території України упродовж цих двох тижнів, поки триватимуть навчання авіації Росії та Білорусі?
Тут важливо розуміти, чи будуть пуски російської авіації з білоруського повітряного простору. Якщо цього не станеться, можна буде говорити, що позиції Лукашенка досі сильні, і росіянам не все вдається у його дотисканні. Якщо ж відбудеться хоча б один пуск (а він явно може бути не один), це свідчитиме про те, що на 90% все уже вирішено. Тобто це буде підтвердженням того, що саме росіяни контролюють ситуацію у Білорусі, а тому питання лише у часі підготовки білоруських сил до тих кондицій, які необхідні росіянам для подальших дій.
Якщо пуски відбудуться, Україна зможе на них відповідати?
Цього, звісно, хотілося б. Але ми маємо памʼятати серпень 2022 року, коли пуски з території Білорусі здійснювалися, зокрема, по Київщині. Тоді працювали С-300, плюс були пуски з “Зябрівки”. Щоправда, у “Зябрівці” потім щось вибухнуло, після чого усе припинилося. Тобто чи буде пряма відповідь, чи прихована, може відповісти лише командування ЗСУ. Але зрозуміло, що у разі прямої відповіді ми допоможемо росіянам не залишити шансів білорусам відсторонитися від прямої участі у війні.
Щоб підсумувати, наскільки розтягнеться процес підготовки наступу з Білорусі, адже у росіян та білорусів заплановані декілька навчань протягом року?
Росіяни хочуть до весни максимально вишколити білоруську армію до стану, коли вона зможе брати участь у наступальній операції. Принаймні, аби вона вміла і була готова здійснювати наступ, бо наступати на підготовлені позиції, тобто укріплені і заміновані, дуже важко навіть для професійної армії. Ми бачимо, що відбувається на Сході України, і яких втрат зазнає “Вагнер”, хоча в них досить багато досвідчених штурмовиків, які брали участь у багатьох війнах.
Росіяни хочуть, щоб у березні-квітні білоруські військові могли працювати. Адже тактика і управління військами – це тривалий процес. І видно, що росіяни зараз виробляють у білоруських військових розуміння того, як відбувається управління боєм, військами у Росії. Аби і батальйони, і командири підрозділів розуміли, чого від них вимагають російські генерали. Чи буде вторгнення? Про це говорити зарано, бо спочатку мають спрацювати ще кілька факторів. І лише готовності військ до наступу тут буде мало.
Тобто Росія цим намагатиметься випередити наші можливості для наступу?
РФ розуміє наші сильні сторони. Я не буду їх озвучувати, як і напрямки для успішного наступу ЗСУ, але росіяни це бачать. Принаймні вони намагалися до цього підготуватися і створювали на певних напрямках фортифікаційні споруди. Тож росіяни намагатимуться розтягнути фронт за рахунок більшої чисельності і, як вони думають, цим нас розірвати. Але вони, на щастя, не розуміють, що українські угруповання автономні одне від одного. І усі ці тези про те, що росіяни намагаються стримати війська, аби ми не змогли їх кудись перекинути, не зовсім коректні, бо сили оборони від початку готувалися так, аби не залежати від того, що відбувається на Сході і мати змогу воювати на два фронти.