РФ ризикує стати сировинним додатком Китаю, БРІКС заганяє її у глухий кут - Їжак

На початку повномасштабного вторгнення Росія переналаштувала свою економіку під запити країн БРІКС, що тепер створює для РФ основні проблеми, вважає експерт.

У Йоганнесбурзі завершився саміт БРІКС. Путін на нього, очікувано, не завітав, побоюючись арешту, тому відправив замість себе очільника МЗС Росії Сергія Лаврова.

В інтервʼю Главреду експерт з питань міжнародної безпеки, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак розповів, чи може БРІКС стати альтернативою НАТО, чи готовий Китай вирішувати економічні проблеми Росії, чому Росія погіршує своє становище торгівлею з країнами-членами БРІКС та чи є перспективи до розпаду РФ на фоні економічних проблем.

Як би ви охарактеризували цьогорічний саміт БРІКС? Про що він свідчить?

Він свідчить про те, що бажаючих стати членами БРІКС багато, але БРІКС далеко не така впливова структура, і вона здатна вирішити не так багато питань, як здавалося раніше. Зрештою, питання розширення так і не вирішили – не наважились основні країни йти цим шляхом і робити з ексклюзивного клубу великий форум.

Стало зрозуміло, що ця група не може претендувати на те, на що може претендувати Велика сімка. Вони не можуть встановлювати глобальних правил, вони можуть тільки обговорювати те, як цим конкретним великим економікам, але не провідним, розвиватись у сучасних умовах. І як виживати в цій новій ситуації, коли глобальні ланцюги постачання розпадаються та стають більш регіональними. Тобто Сполучені Штати більше орієнтовані вже не на Китай, а на своїх сусідів, коли Європа теж орієнтована на розширення власної економічної зони, географічно локалізованої. Тобто в цій системі країни-члени БРІКС намагалися щось вирішити, але вони не домовились навіть про відхід від долара і створення власних резервних валют.

Відтак, нічого конкретного не вирішили – поговорили, але очікували значно більшого. Навіть такий епізод, коли Сі Цзіньпін чомусь вирішив не особисто виступати, а доручив це, здається, міністру закордонних справ, так само як Путін, щоправда, той з інших причин.

Тобто щось було, світова увага була високою, усі дивились, що там відбувається. Але, зрештою, стосовно глобальної економіки нічого особливого не вирішили – просто поговорили. Стосовно розширення також нічого конкретного не вирішили. Ну і, зрештою, роль Росії в цьому об'єднанні зменшується.

Дивіться інтервʼю Олексія Їжака Главреду про підсумки саміту БРІКС:

До речі, відсутність Путіна особисто (бо була заява, здається, президента Бразилії, який хотів би обговорити певні питання особисто з Путіним) наскільки сильно б'є по авторитету Путіна і загалом БРІКС у глобальній політиці?

Я не думаю, що сильно. Путін, все таки, токсична персона для всіх. З ним зустрічаються, тому що Росія досі дає важливий політичний і економічний ресурс для певних країн. Мені здається, там більше проблем, а Росія – це просто один з епізодів того, що відбувається у світі. Коли такі країни, здавалося, перспективні, як Росія, здуваються І незрозуміло, що з ними буде далі, і коли навіть економіка Китая гальмується. Та й взагалі увесь цей проект БРІКС, випадково винайдений одним з банкірів Goldman sachs, який побачив, що згідно економічної статистики деякі країни сумарно наближаються до Великої сімки. Тому ці країни зібралися і вирішили – може, дійсно спільно створити. Вони зустрічались, зустрічались, і, зрештою, завершується все тим, що економіка Китаю переходить у стагнацію. Там дуже великі проблеми, які, схоже, більші за європейські та американські. Тому є про що поговорити навіть окрім Росії.

Звичайно, є країни, яким ще гірше, і які досі дивляться на ці країни БРІКС, як на модель. Вони намагаються вступити до цього клубу, думаючи, що для них будуть якісь переваги, але, зрештою, мені здається, як і багато інших форматів, цей формат здувається і реформується. Подивимось, що буде на G20 – можливо, там така сама ситуація. Але, мені здається, що це більш важливий формат, ніж БРІКС.

Під час саміту, до речі, було оголошено про приєднання ще шести країн, серед яких були Іран, Саудівська Аравія, Ефіопія, Єгипет. Якщо говорити, наприклад, саме про Іран та Саудівську Аравію, то про що свідчить їхнє приєднання?

А хіба прийняли рішення про приєднання? Якщо була заява, що їх запрошують, це означає, що просувається певна китайська модель. Можливо, це умови, на яких Китай ще виступав посередником між Саудівською Аравією та Іраном у відновленні дипломатичних відносин. Можливо, Китай запропонував щось таке, що збільшить присутність цих країн у міжнародних організаціях, тому виконується ця обіцянка.

Єгипет – це африканська ініціатива, і тут я не бачу нічого російського. Тут Китай стосовно Саудівської Аравії і Ірану, і Південна Африка стосовно Єгипту, наскільки я розумію, запропонували такі варіанти.

Мені здається, що це, скоріше, імітація діяльності, знову ж таки, у розрахунку на ту нову систему, яка виникне після закінчення російсько-української війни і початку відбудови світу на нових правилах. В принципі, в цьому є певний політичний сенс, але навряд чи тут багато економіки.

Тобто чи правильно я вас розумію, що фактично цим приєднанням, загалом цим об'єднанням країн, у Китаю є можливість, наприклад, створити певну противагу НАТО та ЄС?

Ідея БРІКС – це, скоріше, противага Великій сімці, коли збираються лідери впливових країн і спільно виробляють політику. Насправді, Велика сімка – це унікальна ситуація, коли найбільш впливові політики збираються на три дні, просто кидають все, і один з одним зранку до вечора спілкуються. Про що вони там спілкуються не завжди відомо, але вони формують політику.

Я думаю, була спроба зробити БРІКС як альтернативу найбільш індустріально розвиненим країнам. Глобальний Південь або щось таке, коли вони мали збиратись і виробляти політику, альтернативну Великій сімці.

Все таки альтернатива ЄС це, скоріше, ШОС. Як і альтернатива НАТО, бо там просто немає прямих аналогів. Це, безумовно, теж противага Заходу, але більше Великій сімці.

Як ви гадаєте, потенційно цей союз створює якусь загрозу для країн Заходу?

Він оформлює умови конкуренції. Тому що зараз вже більш-менш відомо, тобто один з базових прогнозів полягає у тому, що знову ж таки після завершення російсько-української війни і початку відновлення світу на нових умовах дуже важливою конкуренцією і, власне, новою конкуренцією буде змагання Заходу і Китаю за Глобальний Південь. Це – великі економіки, які вже самодостатні, в них, можливо, ще недостатньо внутрішніх драйверів для абсолютно незалежного розвитку, але вони достатньо потужні, щоб сумарно бути найбільш перспективними ринками.

І от на кого вони будуть орієнтуватись, на Китай чи західні економіки, тобто на Велику сімку, важливо. Тож Китай через БРІКС намагається Глобальний Південь форматувати під себе.

А що Китай від цього отримає, які переваги? Якщо, наприклад, у нього починається стагнація в економіці, наскільки це може йому в перспективі допомогти вирівняти ситуацію?

Усім великим економікам потрібна взаємодія. Жодна економіка не може існувати ізольовано, навіть північнокорейська, яка все таки отримає допомогу з Китаю.

Тому кожній великій економіці потрібен простір. Китай тривалий час формував цей простір, навіть коли на нього не звертали увагу. Ініціатива “Один пояс – один шлях” фактично була таким форматуванням китайського економічного простору, який би діяв за китайськими економічними правилами.

Так само великі ісламські економіки займалися тим, що формували свій простір зі своїми особливими умовами, тому що треба зрозуміти, що економіка залежна від культури. Не можна, скажімо, в арабському світі продати не халяльний продукт. Або, наприклад, банки мають виконувати специфічні умови, які забороняють певні види отримання зисків.

Ідеологія “русского мира” була орієнтована на те, щоб підгрібати під себе країни з певними культурними особливостями, де Росія має економічні переваги, і якось встановлювати там політичний контроль. Китай також має свої принципи. Я не готовий сказати, що такого особливого в китайському баченні світової економіки, тому що китайське економічне диво було якраз пов'язано з тим, що Китай увійшов після комуністичної системи, прийняв західні правила, тобто американці їх пустили, і вони запровадили ринкові моделі на своїй комуністичній системі. І це було диво, що в них це запрацювало. Я не знаю, що вони особливого хочуть сказати зараз, які особливі правила. Але, напевно, є хоча б питання, пов'язані з мовами – мовляв, де говорять китайською, там і добре.

З китайськими інвестиціями, з китайськими інституціями Китай створює таку свою зону. Раніше це було “Один пояс – один шлях”, але здається, що ця ініціатива трошки загинається, або просто про неї зараз менше говорять. Але те, що називається Глобальний Південь, і там, де попередні ініціативи вже були створені, там Китай намагається створити свою зону економічних преференцій. І у тому числі для того, щоб рятувати і запускати власну економіку.

Це не означає, що ситуація в Китаї катастрофічна, але там починаються дуже великі проблеми. Проблеми такого ґатунку, що країни вже не будуть просто так дивитись на Китай як на таку абсолютно нову модель, яка краще за всі інші.

Усі скоро побачать, що Китай має свої проблеми. І тому Китаю потрібно створити, зафіксувати свою зону економічних преференцій серед інших країн.

Я так розумію, що для цього він використовує БРІКС і ШОС – це основні інструменти Китаю, де він домінує і домовляється з Індією.

У чому саме у Китаю найбільше провалля? У чому його найбільший дефіцит зараз, і що йому найперше треба поновити?

Проблеми наростали із внутрішнім інвестуванням – наскільки, я розумію, вони почали забагато регулювати там. Ну а головне, що там починається, то це просто припиняється загальний ентузіазм постійного розвитку, зростає безробіття і Китай занурюється у демографічну яму. З цією політикою обмеження народжуваності, зараз виявляється така ситуація, що зменшується кількість працездатного населення, і серед працездатного населення, серед молоді дуже багато безробітних. І все це, звичайно, створює комплексні економічні проблеми. Я не готовий сказати, що там конкретно у них відбувається, але оскільки проблеми наростали вже давно, і так само, як в інших країнах, ковід створив їм проблеми.

Країни по-різному виходили з ковіду. Хтось – інфляційними заходами, а хтось, навпаки, адміністративними. Той спосіб, яким Китай виходив з ковіду, (а Китай довше за інші країни тримав обмеження), схоже, загострив проблему. Але я думаю, що чогось конкретного і немає – є те, з чого все почалось. Це, здається, також був ринок нерухомості і попит на нову нерухомість. Але зараз, мені здається, там вже комплексні системні явища, у тому числі пов'язані із ринком праці.

Наступний саміт БРІКС запланований у Казані. Чи свідчить місце проведення про те, що Путіну певним чином вдалося отримати підтримку від країн-членів БРІКС, чи просто це надійшла черга Росії на проведення саміту?

Я думаю, це черга Росії. Ротація – це нормально, і я думаю, що тут немає жодної особливості, окрім того, що саміт проводиться не в Москві, а в Казані. Це теж такий сигнал, що не Москвою єдиною Росія жива.

Зважаючи на те, що до складу БРІКС входять країни, які не підтримують Україну, як посилення політичної підтримки вплине на тривалість війни в Україні? І взагалі чи має це якийсь вплив?

Я думаю, що прямого впливу в питаннях навколо БРІКС не має ніщо, окрім, власне, стосунків цих країн з Росією. Причому не просто політичних заяв (я думаю, це зараз другорядне має значення), а підтримка Росії у конкретних її проблемах, в її бюджетному дефіциті та падінні її доходів від експорту, яке зараз раптово сталося.

Велика проблема пов'язана з Росією. Також вона пов'язана і з Індією, і я не виключаю, що з іншими країнами також є щось схоже. Росія тривалий час торгувала нафтопродуктами і вуглеводнями через Індію, і оскільки Індія не хотіла порушувати американські санкції, торгували в рупіях. А рупій – валюта неконвертована, і тепер виявилося, що в Росії рупії не потрібні. Можуть, звичайно, дати, але й індійські товари теж не дуже потрібні. І що робити з цими десятками мільярдів доларів – невідомо. Через це, у тому числі, падає зараз рубль в Росії. Хоча торгівля в національних валютах – це важливе питання для БРІКС. Якщо б це питання було якось вирішено, то вони б щось заявили про створення резервних валют. Там процеси тривають, звичайно – і цифровий рубль з'являється, і цифровий юань, здається, існує, але такого великого проривного рішення не існує. Якби щось проривне виникало, це б означало, що війна затягується, тому що Росія отримує певну додаткову допомогу. А просто сам саміт, політичні заяви і погляди тих країн, які там присутні, мало означають, якщо Росія отримує конкретно допомогу.

Більше того, якщо Іран ще буде в цьому об'єднанні, то Іран зараз виштовхує російську нафту з китайського ринку, тому що сам продає її до Китай. Тому я б не сказав, що саміт БРІКС зараз допомагає Росії, або що взагалі ця структура БРІКС створює для Росії якусь допомогу, окрім політичної.

Насправді, якщо подивитись глибше, я думаю, що саме в рамках БРІКС для Росії основні проблеми зараз і виникають. Вона дійсно переключила на країни БРІКС свою економіку в перший рік санкцій, але зараз виявляється, що все це обертається проти неї більш негативно. Мені здається, що ані Китай, ані інші країни особливо не зацікавлені рятувати Росію економічно. У них є свої проблеми.

Якими тоді будуть наслідки для Росії, якщо дійсно все буде йти за цим сценарієм?

Загальні економічні наслідки такі, що все завершиться перемогою України.Це якщо коротко говорити. А загальноекономічні наслідки конкретно не пов'язані з БРІКС. Просто БРІКС не рятує Росію від її економічних проблем. Схоже на те, що російська економіка не буде розвиватись, там буде зростати бюджетний дефіцит, знижуватимуться доходи від експорту. Ну і невідомо, як країни БРІКС будуть забезпечувати торгівлю в національних валютах. Основне, що зараз отримує Росія від БРІКС, це політична підтримка і, можливо, підтримка окремих елітарних груп.

Тобто теоретично є можливість, що Росія може в майбутньому стати, як це зараз часто можна почути, таким сировинним додатком Китаю і певних країн, які входять до складу БРІКС?

Напевно, так. Фактично, так усе і відбувається. Все, чим Росія зараз торгує з Китаєм, з Індією, то це сировина. Тобто вона продає свою сировану і купує те, що не може купувати на Заході. Тенденція саме така.

Чи йдеться в такому випадку, що в перспективі Росія може практично втратити державність певним чином і чи йдеться в такому про її можливий розпад на цьому фоні?

Це не пов'язано конкретно з БРІКС. Я думаю, жодна політична сила у світі зараз не підштовхує Росію до розпаду, тому що це занадто велика відповідальність і занадто багато ризиків.

Якщо підштовхувати РФ до розпаду, це означає взяти на себе ризики того, що буде після цього відбуватись. А будуть, напевно, негативні наслідки і для економіки, і з точки зору біженців, і проблем зі постачанням російських товарів. Але якщо економічна ситуація в Росії дійде до такого дна, що окремі території намагатимуться виживати окремо, таке може статись, тоді і не будуть лякатися.

Ситуація з точки зору БРІКС така ж, як і з точки зору Заходу – ніхто не підштовхує до розпаду, але цього розпаду вже ніхто особливо не боїться.