В Кремлі готуються до заворушень, Путін більше нічого не вирішує – Ягун

Міністерство оборони агресора Росії здатне влаштувати битву за Кремль, якщо відомству вдасться заручитися підтримкою політиків, вважає Віктор Ягун.

Загострення конфлікту між Міноборони окупантів та ФСБ стало сигналом про те, що у Росії розгортається системна криза. Представники правлячого російського режиму роками називали однією з головних "заслуг" Путіна безпеку в Росії, а тепер цей штамп руйнується на очах. Спроба військового заколоту Євгена Пригожина та ПВК Вагнера у країні-агресорі Росії показала, що серед угруповань у Кремлі існують серйозні протиріччя, а вертикаль влади Володимира Путіна суттєво послабилася.

В інтерв'ю Главреду колишній заступник голови СБУ, генерал-майор запасу Віктор Ягун розповів, до чого призведе посилення конфронтації Міноборони та ФСБ РФ, пояснив, як змінилася роль Путіна в російській системі влади, та назвав його майбутнього наступника, а також проаналізував, чому в Росії може статися новий військовий заколот, та оцінив роль у цьому процесі колишнього охоронця Путіна Олексія Дюміна.

Спікер ГУР Андрій Черняк заявив, що війна між Міноборони і ФСБ входить в активну фазу і не виключені навіть фізичні ліквідації. На вашу думку, як надалі розгортатиметься конфлікт, і хто вийде з нього переможцем?

Переможців у конфлікті Міноборони та ФСБ не залишиться, а тріумфатор буде не в Росії. Ця війна – черговий етап фрагментації Росії та її силових структур. Зараз порівнюють ситуацію у РФ з подіями, які свого часу відбувалися у Лівані. Там з'являлися автономні підрозділи, що працювали на певні інтереси. Йдеться про іранську Хезболлу, проізраїльську армію Південного Лівану, а також християнські, мусульманські та олігархічні підрозділи. Загалом все призвело до того, що Ліван припинив своє існування як цілісна держава, яку колись називали Швейцарією Близького Сході. У Росії сьогодні відбувається те ж саме.

Ми бачили, як позасистемні групи, які були частково імпортовані у Міністерство оборони, провели свій демарш. ПВК Вагнер – найбільше приватне угруповання – нікуди не зникло, їхні люди залишилися. В Росії уже сформовано приблизно 40 подібних різних груп.

Конфронтація між ФСБ та Міноборони вже вийшла на рівень протистояння відомств, і такі конфлікти призведуть до негативних для Росії наслідків. На мою думку, конфліктують навіть не ФСБ та МО, а ФСБ і військова розвідка. Вони перебувають у стані конфлікту ще з часів Радянського Союзу.

Проте я не вірю,що прямо зараз у Росії почнеться стрілянина. Але певні ліквідації, особливо проксі-угруповань, вже відбуваються на тих окупованих територіях, які знаходяться ближче до фронту і контролюються військовою розвідкою. Там працює ФСБ. Це все робиться через жадібність, корупцію і намагання наживитися на захоплених територіях. Не тільки ФСБ і військова розвідка, а й інші угруповання активно використовують, в тому числі, і оперативно-силові ресурси задля свого збагачення. Вони стають бандитськими формуваннями зі своїми розбірками.

Дивіться відео, в якому Віктор Ягун розповів про те, що у Кремлі готуються до заворушень:

Наскільки я зрозумів, що суб'єктами протистояння виступають не тільки ФСБ і Міноборони, але і ГРУ, яке підпорядковується відомству Шойгу. А яку роль відіграють МВС та Росгвардія? Наскільки вони впливові?

Росгвардія вийшла з системи МВС. Конкурентоспроможність Росгвардії обумовлена лише посиленим фінансуванням, яке налагоджене завдяки буцімто близькості її керівника Золотова до тіла президента Путіна. МВС залишилося взагалі на узбіччі.

Формування Росгвардії перебувають на 3-4-й лініях, не лізуть на фронт і активно контактують з кадирівцями. Це унікальна структура, у якої є певні преференції. Там легко роздають військові звання, внаслідок чого з'являються 30-річні генерали.

Під час війни Росгвардія себе жодним чином не проявила. Структура втратила значну кількість бійців – підрозділ, який не повинен був бути на передовій, втратив приблизно 10 тисяч бійців. Переважна більшість із них - ті, що приїхали на парад до Києва, але не змогли доїхати до Хрещатика.

Я би не казав про те, що Росгвардія має значний вплив у Росії. На першому плані все-таки Міністерство оборони, військова розвідка і ФСБ. Решта – допоміжні структури. Втім, свою роль Росгвардія мала б відіграти у разі усунення заворушень, що є її прямою компетенцією.

Як змінилася роль Володимира Путіна після спроби заколоту Пригожина? Чи здатен він і надалі утримувати баланс в так званих баштах Кремля?

Володимир Путін демонстративно намагається показати, що нічого не сталося, але люди, які мають розум, все бачать. Путін неспроможний вирішувати жодні питання. Він вже не третейський суддя, на якого орієнтувалися еліти.

Тепер кремлівські еліти шукають підтримки у тих, хто має зброю. Вони у гарячці намагаються вивезти частину активів і по можливістю забрати родичів із Росії. Вони готові до будь-яких заворушень. Причому те, що заворушення будуть, зараз вже зрозуміло. Пригожин заклав тріщину у фундамент, і будинок, який на ньому тримається, вже вкрай важкий та не втримається. Це чітко сказав і наш президент: Путін вже не той, якого ми знали, забудьте про нього.

У Кремлі насправді не все так добре, як Москва намагається показати. Путін чи його двійник можуть виїжджати до регіонів, обійматися з людьми и демонструвати спокійну і врівноважену поведінку, але насправді у Кремлі все тремтить і тріскається. Ще не розвалюється, але тріскається.

Якщо Путін вже не є арбітром системи, на кого можуть зробити ставку силовики? Хто наразі керує так званим центром управління Росією?

Наразі так званий єдиний центр управління, який ще щось контролює, тримає близька людина Путіна – Патрушев. Він має контакти і вплив на певні силові структури. Якщо щось піде не так і раптово зникне Путін, єдиним, на кого у Кремлі можуть покластися, ймовірно, стане Патрушев. Але сам Патрушев – фігура непублічна. Коли він опинявся в публічному просторі, у нього було дуже багато ляпів і невідомо, чи може він публічно керувати зовнішньою політикою Росії та чи стануть йому довіряти міжнародні партнери.

Наприклад, Китай зробив ставку на Мішустіна. Я ніколи не думав, що прем'єр-міністр Росії – самостійна фігура, але у разі зникнення Путіна він буде тим, хто може взяти на себе якусь долю відповідальності. Мішустін теж не публічний політик і є технократом. Можливо, саме тому він так довго тримається на своїй посаді.

Мішустін може мати президентські амбіції?

Так, цілком.

На вашу думку, чи можуть бути військові зіткнення між ФСБ і Міноборони РФ? Чи здатні вони влаштувати битву за Кремль?

У такий сценарій я не вірю.

По-перше, ФСБ ніколи не буде щось робити відкрито. В них же величезний потенціал – Прикордонна служба та війська, дивізія імені Дзержинського. Проте вони ніколи не можуть піти на заколот. Навіть за часів Сталіна, коли державна безпека була на підйомі, як тільки його не стало, Міністерство оборони з усіма його генералами і танками взяло фактичний контроль над силовими структурами.

Міністерство оборони РФ є більш підготовленою структурою, але воно менш політизоване. Для реалізації задумів потрібна смичка з політиками. Якщо смичка буде, їм вдасться реалізувати будь-які плани.

Ватажок ПВК Вагнер Євген Пригожин, який після провального військового заколоту позбавився своїх активів, раптом заявив, що його так званий "марш" був успішним і анонсував нібито "перемоги" окупантів на фронті. Як ви думаєте, з чим пов'язана його поява?

Пригожин намагається реабілітуватися, тому що зараз на нього у Росії вішають всіх чортів. ПВК Вагнер намагаються викреслити. Я не виключаю, що Пригожина будуть ретушувати на фото, де він разом з Путіним, як колись вже замальовували присутність Сталіна. Для того щоб залишитися у російському просторі, Пригожину треба час від часу про себе нагадувати. Це треба для його прихильників, які пройшли фронт і розійшлися по домівках.

Йдеться про своєрідний сигнал: нічого не закінчилося, якщо треба буде почати – я запрошу вас приєднатися. Тому Пригожину треба з'являтися публічно. Думаю, Москву це дратує, і подібні прояви можуть пришвидшити питання ліквідації Пригожина.

Чи є у Пригожина шанси повернутися в масштабні процеси у Росії?

Ні. На цьому етапі Пригожин повернутися не може. У Росії другий шанс не дають нікому.

Припускаю, що Пригожин не є самостійною фігурою. І до Москви він не дійшов тому, що ті, хто за ним стояли, домовилися з іншими баштами Кремля. Чи можливий сценарій, за якого ті самі або інші зацікавлені особи організують новий військовий заколот?

Сценарій можливий за умови невиконання домовленостей. Можемо чітко сказати, що за Пригожиним стоїть, у першу чергу, губернатор Тульської області Олексій Дюмін. Це колишній ад'ютант Путіна – дуже серйозна людина, яка, напевно, знає такі таємниці, які Путін не хотів би побачити у публічній площині. За допомогою компромату владу тримають у певних рамках. І Москва зараз почне або ліквідовувати, або усувати цих людей від інформаційних і нафтових потоків. Підкреслю, ці люди, можливо, і домовилися, але їхня домовленість неймовірно хитка.

Дюмін намагатиметься стати міністром оборони?

На мою думку, так. Посада міністра оборони РФ є для Дюміна найкращим варіантом. Бо тоді він зможе гарантовано використовувати свої можливості. Усувати Путіна наміру немає, тому що він влаштовує. Це іншим баштам Кремля, яким потрібен вихід на оперативний простір російської політики, потрібне зникнення Путіна. Колишній охоронець Путіна Дюмін не дозволить цього зробити.

Чи має Дюмін вплив на певні групи у ФСБ та Міноборони?

Дюмін такого впливу не має, але до нього ставляться з довірою через те, що він є силовиком. Він виходець з дуже специфічної системи ФСО, і у ФСБ до нього менше якихось претензій і питань, ніж до Міністерства оборони, яке важко контролювати.

Вплив Дюміна – це зв'язки?

Так.

Якщо влада у Кремлі зміниться після умовного військового заколоту, чим завершиться війна проти України?

Війна проти України може завершитися виключно виводом Росією всіх її військ з нашою території, включно з Кримом. Решта варіантів позбавлені сенсу. Нехай вони йдуть до свого болота і там розбираються, хто кому родич, а хто – рабінович. Російські війська мають залишити Україну, а Москва – почати перемовини щодо нормалізації відносин з Києвом, виплати репарацій і покарання злочинців.

Яка ймовірність того, що нова влада у Росії піде на такі кроки?

Малоймовірно. Особливо у тому разі, якщо це буде влада від оточення Путіна. Це приблизно така сама ситуація, яка була у Росії у лютому 1917 року. Тоді всі сподівалися, що Перша світова війна завершиться, а до влади прийшов тимчасовий уряд і заявив про "перемогу до кінця".

Я думаю, що просто так росіяни з України не підуть. Все вирішать виключно сила і економічний тиск.