Днями Вищий земельний суд Дюссельдорфа відхилив апеляцію компанії Nord Stream 2 AG на рішення Федерального мережевого агентства Німеччини про відмову вивести трубу газопроводу «Північний потік-2» з-під дії нового Третього енергетичного пакету. Як на це відповість Газпром і чи є тут вигода для України?
Нагадаємо, що згідно з оновленими правилами Третього енергопакету ЄС, які набули чинності ще у травні 2019 року, компанії, що видобуває газ і власнику газопроводу, по якому його доставляють, з метою лібералізації енергоринку забороняється бути однією і тією ж юридичною особою – це допускається тільки для тих газопроводів, які вже були добудовані на момент вступу в силу нових правил. Тобто по суті Газпром і оператор ПП-2 повинні розділити за схожою схемою, як раніше ділили Нафтогаз оператора ГТС України.
Згідно з повідомленнями німецьких ЗМІ, які описують деталі судового розгляду, фактично судовий спір розгорівся через 54 кілометри газопроводу (загальна протяжність - 1200 км), які знаходяться у водах і на території ФРН – саме на них поширюється дія енергодирективи ЄС.
У свою чергу, російський Газпром, від імені якого і працює оператор ПП-2, не погодився з вимогами і подав апеляцію на рішення, оскільки визнав ці норми дискримінацією. На думку адвокатів, які представляють інтереси російської газової компанії, регулювання цієї ділянки труби не принесе ніякої користі, але загрожує додатковими витратами і «високими бюрократичними, а також фінансовими втратами».
Читати такожЧому рішення суду по Північному потоку-2 не поверне російський газ в українську ГТСУ зв'язку з цим, захист Газпрому, подаючи скаргу до суду, буквально намагався «причепитися до слів», тому як вказав у апеляції, що газопровід на дату початку дії обмежень, 23 травня 2019 року, нібито був завершений «з точки зору фінансового забезпечення», а тому його такі вимоги не стосуються.
Тим не менш, Феміда Німеччини була неприхильна до оператора ПП-2 - вона вирішила, що оскільки газопровід фізично не був повністю добудований. І постановила, що оператор, Nord Stream 2 AG, згідно з енергетичною директивою ЄС, юридично повинен бути окремою від Газпрому структурою і використовувати тільки 50% потужностей газопроводу (а решта 50%, відповідно, будуть резервуватися для інших постачальників).
Варто зазначити, що новину про рішення не на користь оператора ПП-2 з неприхованою радістю підхопили в Україні. Так, глава "Оператор ГТС України" Сергій Макогон назвав рішення німецького суду довгоочікуваним і дуже важливим: "Це саме те, на чому наполягає українська сторона в переговорах по ПП-2".
У Міненерго заявили, що Росія вичерпала можливості для оскарження застосування до "Північного потоку-2 " законодавства ЄС і Третій енергопакет повинен бути застосований до трубопроводу в повному обсязі. "Разом із нашими міжнародними партнерами ми будемо працювати далі над знищенням монополії "Газпрому" на постачання газу до Європи. Політичний аспект "Північного потоку-2" - давно вже секрет Полішинеля, ніякі заяви про виняткову комерційну вигоду проекту не варті навіть паперу, на якому написані", - заявив міністр Герман Галущенко.
За словами глави Нафтогазу Юрія Вітренка, зараз головне завдання України - домогтися застосування цих європейських правил до всіх газопроводів, які об'єднують Росію і Європу.
"Це буде непростий бій. Кремль шантажує Європу дефіцитом газу взимку. Окремі західні чиновники не хочуть розуміти (або вдають, що не розуміють), що насправді означають європейські правила...", - заявив він.
Як пояснила на своїй сторінці в соцмережі радниця міністра енергетики Лана Зеркаль, рішення суду означає, що "Газпрому" доведеться ділитися.
"Мало того, що компанія-оператор має бути незалежною від нього, так ще й 50% газу в трубі має поставлятися третіми сторонами. Так, це не зупинить будівництво проекту, але, м'яко кажучи, вже зіпсувало плани Кремля», - написала Зеркаль.
На думку директора Центру дослідження енергетики Олександра Харченко, рішення Вищого земельного суду в Дюссельдорфі стало продовженням аналогічного рішення Європейського суду по газопроводу OPAL (продовження «Північного потоку-1»), на який також поширили правила Третього енергопакету.
«З точки зору України два цих рішення дуже важливі. Це означає, що ПП-2 у його нинішньому вигляді має підпадати під правила Третього енергопакету. На практиці це означає, що Росія повинна відмовитися від монополії Газпрому на експорт газу по газопроводах або використання потужностей Північного потоку-2 буде обмежено на 50%. Але це не можна назвати остаточною перемогою України - будуть ще багато спроб маніпуляцій і використання трюків з боку Росії за участю Німеччини. Але це рішення рухає ситуацію в позитивному для нас напрямку", - говорить Харченко.
Читати також"Проблеми Газпрому": у ФРН назвали головні перешкоди на шляху запуску Північного потоку-2У той же час, як звертає увагу директор спеціальних проектів науково-технічного центру «Психея», експерт з державної політики в паливно-енергетичному комплексі Геннадій Рябцев, рішення німецького суду в принципі не стосується України.
"Це рішення не матиме ніякого впливу на Україну, оскільки вона не є ні членом ЄС, ні федеральною землею Німеччини, на яку поширюється рішення суду. А заяви представників ГТС України і Нафтогазу пов'язані більше з необхідністю виправдовувати свої шалені зарплати, які вони отримують за нібито протидію ПП-2. Тому що для нас ніяких наслідків або змін немає, не було і не буде в найближчі кілька років, у всякому разі, до завершення контракту з Газпромом у 2024 році», - зазначив він.
За словами Рябцева, це рішення також не можна вважати і програшем Газпрому, бо він не є навіть стороною судового спору. По суті вердикт суду лише змінює процедуру продажу російського газу, який буде експортований в Європу по ПП-2.
"Тобто якщо раніше цей газ належав Газпрому в повному обсязі, аж до його формального продажу на території Німеччини, то тепер цей продаж потрібно буде здійснювати до фізичного потрапляння природного газу на територію Німеччини – або в міжнародних водах, або на території РФ або в якійсь умовній точці по шляху проходження цього трубопроводу», - пояснив Рябцев.
Ключове питання полягає в тому, як саме Газпром тепер обходитиме цю заборону. За словами Олександра Харченка, у Газпрому є два сценарії - або спробувати створити віртуальний пункт передачі газу в 12-мильній зоні Німеччини, або піти на виконання Третього енергопакету ЄС, що означатиме або обмеження потужностей, або доступ до труби з боку Росії інших виробників газу.
"Газпром виробляє близько 60% російського газу і є безліч інших компаній, які його виробляють. Тому навряд чи Кремль погодиться на скасування монополії", - переконаний експерт. І додає, що незалежно від результату на Україні це ніяк не позначиться, але в майбутньому це призведе до того, що українська ГТС матиме стабільне завантаження в 40-45 мільярдів кубометрів на рік і після закінчення контракту з Газпромом.
Читати такожУкраїна, Польща і Німеччина задавлять Північний потік-2: запуск труби обернеться Газпрому серією ударівДо слова, сам Газпром поки відмовчується і ніяк не коментує рішення німецького суду, посилаючись на вивчення ситуації. При цьому пропозиції щодо обходу європейських правил вже звучать від інших російських держкомпаній - зокрема, глава Роснєфті Ігор Сєчін попросив у президента РФ Володимира Путіна дозволу експортувати 10 мільярдів кубометрів газу на рік через агентську угоду з «Газпромом». Маршрут поставок при цьому не вказується, але в листі уточнюється, що поставки «сприятимуть зняттю обмежень» з боку антимонопольного законодавства ЄС щодо допустимого завантаження газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2», а також OPAL.
Запропонував свій варіант і Юрій Вітренко - за його словами, газ в Європу необов'язково має йти через ПП-2. "Точкою виходу (експорту) може стати станція Суджа на кордоні РФ-Україна. А далі ми вже самі забезпечимо транзит через Україну в Європу",-заявив Вітренко і додав, що у випадку, якщо Газпром блокуватиме доступ інших операторів до труби, у ЄС будуть усі підстави не сертифікувати газопровід через порушення "принципу солідарності".
Енергетичний експерт Дмитро Марунич вважає, що виниклі проблеми навряд чи зможуть перешкодити запуску Північного потоку-2.
"Найреалістичніший варіант для РФ - створити біржу для продажу газу на вході до ФРН. Тому Україні необхідно запропонувати певну ставку транзиту, яка буде вигідна постачальнику – Газпрому або кому-небудь іншому. Це чиста економіка", - говорить Марунич.