Вночі 12 січня США і Велика Британія завдали ударів з повітря по 60 об'єктах хуситів у Ємені. Операція стала відповіддю на численні напади на комерційні цивільні кораблі в Червоному морі.
В інтерв'ю Главреду експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілія Куса розповів, чи викличе атака велику війну на Близькому Сході, і як це відіб'ється на війні в Україні.
У чому реальна причина ударів США і Великої Британії по Ємену – тільки в атаці на танкери?
Тут все досить просто. Перш за все, атаки на торгові кораблі, які блокували рух по одному з ключових морських маршрутів, на який припадає 10% світової торгівлі. Також напередодні була здійснена дуже серйозна атака на американські і британські військові кораблі, які стоять там для захисту суден. Ці удари, до речі, і позиціонувалися як відповідь на цю атаку. Тобто глобально проблема в тому, що перекрита одна з морських артерій, яка має велике значення для світової торгівлі і, відповідно, зачіпає інтереси великої кількості держав, включаючи, звичайно ж, Сполучені Штати Америки і Європейський Союз.
Наскільки ймовірно, що поточна ситуація може перерости в новий конфлікт на Сході за прикладом Ізраїлю?
Імовірність цього сценарію низька, тому що ніхто не захоче починати наземну операцію в Ємені. Це була разова акція, і про це вже повідомив Міністр оборони Великобританії, який сказав, що вони не планують подальші удари по території Ємену. У Пентагоні також говорили, що це відповідна акція і надалі ніяких наземних операцій (наприклад, проти хуситів і повалення їх влади на півночі Ємену) не планується. З цієї причини такої війни, як між Ізраїлем і ХАМАС, не буде.
Чи може на цю атаку відповідати Іран, який спонсорує хуситів?
Теоретично може, але не думаю, що Іран стане так ризикувати. У Ірану є можливості для відповіді на ці атаки, наприклад, напасти або запустити ракети по американським, британським кораблям, які стоять і в районі Перської затоки, і біля берегів Ємену. Але поки що я не бачу для них раціональних причин це робити, тому що Ірану, як і єменським хуситам, ніщо не загрожує.
Тому Ірану поки що вигідніше воювати руками своїх проксі сил, тобто руками партнерів, а не безпосередньо. Пряма війна дуже дорога і ризикована – економіка Ірану може її не потягнути.
Як можна пояснити втручання Росії в цей процес? Адже в РФ заявили про скликання засідання Радбезу ООН через обстріл Ємену.
Росія безпосередньо не залучена в цю історію, але у неї є свій інтерес. У світлі нападу американців і британців, ця ситуація погіршує репутацію та імідж Заходу в регіоні і в світі, показуючи країни Заходу слабкими - тими, які не можуть нормально відповісти і вирішити якусь проблему. Наприклад, повністю ліквідувати загрозу хуситів, тому що це зажадає наземної операції, на яку Захід не піде. Росії вигідна така ситуація, оскільки вона через підконтрольні медіа розкручує ідею занепаду Заходу і його домінування на Близькому Сході. Ще один інтерес Росії в тому, що чим довше затягується криза навколо блокади Червоного моря, тим більша ймовірність, що буде подальше зростання цін на енергоносії. Що, в свою чергу, збільшить доходи росіян до федерального бюджету від експорту нафти і нафтопродуктів. Ціни вже торгуються вище 80 доларів, що на 20 доларів вище, ніж "стеля", встановлена західними країнами наприкінці 2022 року.
Ситуативно Росії ця історія цікава, адже чим більше буде гарячих точок, на які повинен відволікатися Захід, тим більша створюється напруга, яка призводить до розмивання фокусу навколо України.
І, що більш важливо, атмосфера кризи призводить до розмивання образу США як могутнього гравця, здатного на все, що по суті надихає різні антизахідні сили на те, щоб вони себе почували більш вільно. Тобто Росія використовує цю ситуацію для ведення ідеологічної війни.
А Китай отримує плюси від таких дій США?
З точки зору ідеологічної складової – так, але у Китаю менш очевидні економічні інтереси. Навпаки, від блокади Червоного моря Китай страждає, тому що на нього теж припадає торгівля, яка залежить від цих морських шляхів. Та й дестабілізація Близького Сходу Китаю не цікава – для нього важлива стабільність регіону, щоб у нього можна було вкладати гроші (що Китай і робив за останні роки).
Ескалація створює занадто багато ризиків. Крім того, Китай не готовий втягуватися в ці конфлікти, тому він опиняється трохи на периферії і просто спостерігає за тим, що відбувається.
Чи отримує якісь політичні та економічні дивіденди від подібних дій США особисто Байден?
Передусім, він нарешті прийняв рішення про якусь відповідь, якого багато від нього чекали. Тому що в останні кілька місяців, особливо після початку війни Ізраїлю і ХАМАС, відбулося багато нападів на американські військові об'єкти на Близькому Сході. І Байдена активно критикували за слабкість - за те, що він не відповідає і ці атаки тривають, і що він не може взяти ситуацію під контроль. Звичайно, критика була з боку республіканської опозиції, яка використовувала це у своїй передвиборчій риториці і часто перебільшувала факти. Це рішення вибивається зі стандартних реакцій Білого дому і показує, що Байден здатний приймати силові рішення навіть без схвалення Конгресу.
Напередодні виборів це показує, що Байден все-таки не є м'якотілим лідером, який нічого не може і не хоче робити. І, в тому числі, він готовий захищати життя американських солдатів і їх союзників.
Незважаючи на критику, помірковані республіканці в цілому підтримали дії Байдена. Права фракція республіканців, так звані трампісти, його розкритикували. Зокрема, Дональд Трамп сказав, що Байден збожеволів і при ньому може початися третя світова війна.
Суть цієї риторики зводиться до того, щоб показати президента США некомпетентним, і цим, схоже, будуть продовжувати користуватися. При цьому я не думаю, що це істотно змінить розклад сил в Штатах. Можливо, це змінить настрої виборців у штаті Айова, де незабаром відбудуться перші праймеріз. Результати сильно не впливають на праймеріз по всій країні, але, можливо, будуть якісь зміни з боку демократів, і частина тих, хто вагається, все-таки проголосують за Байдена.
Яким чином ситуація в Червоному морі впливає на Україну - за яких умов це може відвернути Штати від війни в Україні?
Не думаю, що на нас це якось серйозно впливає. Проблеми, які у нас існують, наприклад, із заморожуванням фінансової військової допомоги, не залежать від Ємену. Будуть ці удари чи ні, це мало на що вплине, тому що ключ до вирішення нашого питання лежить в Конгресі і пов'язаний з переговорами республіканців і демократів.
Навіть медійне відволікання уваги від України не є критерієм, за яким можна оцінювати наші позиції. Про Україну вже давно не пишуть щодня, і це не залежить від Ємену. Тобто серйозних наслідків для України, принаймні допоки не почалася велика регіональна війна, немає. Але, повторюся, поки що вона малоймовірна.
Участь Саудівської Аравії в ударах по Ємену - це потенційна точка ризику регіональної ескалації, тому що хусити можуть сприйняти це як ворожий акт, щоб зруйнувати своє перемир'я з саудівцями і почати бомбити їх нафтові об'єкти (як це було у 2019-2020 році). Все буде залежати від реакції хуситів. Режим припинення вогню вигідний обом сторонам, від нього ніхто не хоче відмовлятися. І, напевно, іранці будуть їх вмовляти не надто загострювати ситуацію.
Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру»Український інститут майбутнього".
За освітою Ілія - аналітик-міжнародник. Навчався в Інституті міжнародних відносин у Києві за спеціальністю «Міжнародна інформація». У нього є досвід роботи журналістом: редактором міжнародних новин і кореспондентом, а також якийсь час він працював перекладачем. На посаді аналітика співпрацював з низкою громадських організацій в Україні, на його рахунку чимало публікацій у різних виданнях на тему міжнародної політики, насамперед на тему Близького Сходу.
Володіє англійською та арабською мовами.
Дослідницькі інтереси: геополітика, міжнародна безпека, боротьба з тероризмом, Близький Схід, зовнішня політика.