Нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт, яким в Україні дозволяється множинне громадянство. Однак документ викликав безліч суперечок - його критики переконані, що в поточному варіанті він може поставити під сумнів національну безпеку.
Що про документ думають депутати та експерти - у матеріалі Главреда.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту №11469 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України", документ спрямований на внесення змін до законодавства України для поліпшення правового регулювання питань громадянства. Так, він закріплює допустимі випадки наявності в громадян України другого або більше громадянств, зберігаючи їхній правовий статус як громадян України.
Також документ спрощує процес набуття українського громадянства для іноземних громадян та осіб без громадянства, які служили у Збройних Силах України або перебувають у шлюбі з такими особами, та уточнює умови набуття громадянства за народженням, територіальним походженням і поновленням громадянства.
Разом із цим документ пояснює підстави для втрати громадянства. Ними можуть бути:
Крім того, законопроєкт спрямований на збереження громадянства України за особами, які вимушено залишили країну через війну, а також передбачено правила для іноземних громадян, які надають підтримку українським силам під час воєнного стану, включно з медичною, технічною і тактичною допомогою.
Однак законопроєкт викликав дискусії. Деякі експерти та політики висловили занепокоєння можливими ризиками для національної безпеки та необхідністю доопрацювання документа перед остаточним ухваленням.
Зокрема, народний депутат Володимир В'ятрович зазначив, що законопроєкт містить норми, які дають змогу більшості іноземців, які набуватимуть українського громадянства, не складати іспити з української мови, історії України та основ Конституції, що може призвести до збільшення кількості громадян, які не знайомі з Україною та її правовою системою.
Володимир В’ятрович – історик, публіцист, політик, громадський діяч, доктор філософії (кандидат історичних наук), народний депутат України IX скликання.
Був очільником Українського інституту національної пам'яті (з 25 березня 2014 року по 18 вересня 2019-го), головою вченої ради Центру досліджень визвольного руху (Львів), членом наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", ексдиректор Архіву Служби безпеки України (2008-2010 роки), пише Вікіпедія.
Окрім цього, нардеп звертає увагу на те, що із проєкту закону зник список із 33 країн Європи та Великої Сімки, із якими українці можуть мати множинне громадянство, який ухвалюватимуть пізніше окремим законопроєктом.
"Які там будуть країни? Туреччина? Китай? Білорусь? Може Росія? Яка логіка голосувати окремо? Навіщо голосувати за кота в мішку?", - зазначив В'ятрович.
Як наслідок, низка громадських організацій виступили із заявою, якою вимагають усунути в законопроєкті, що готують до другого читання, норми, що можуть створити загрозу нацбезпеці та українській ідентичності.
Водночас у Держміграційній службі зазначили, що для набуття українського громадянства процедурою вже передбачено знання української мови, історії України та Конституції, і для цього мають бути розроблені відповідні тести.
"І коли особа подаватиме документи для набуття громадянства України, разом із пакетом документів вона має надавати інформацію про те, що складено іспити", - заявила заступниця голови Державної міграційної служби Ірина Ковалевська.
Однак, окрім небезпек, закон може створити додаткові проблеми українцям на окупованих територіях через насильницьку паспортизацію, яку РФ проводить на Донбасі, в Криму та інших регіонах, що наразі контролюються російськими військами. Як уточнили в Українській Гельсінській спілці з прав людини (УГСПЛ), це пов'язано з тим, що паспортизація, яку проводила РФ, передбачала подання заяв громадянами України про набуття громадянства країни-агресора.
"Таким чином, формально, мешканці тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської та Херсонської областей, а також невизначена кількість ВПО, які набули громадянства РФ унаслідок подання відповідних заяв, у разі ухвалення закону та набуття ним чинності в запропонованій редакції можуть згодом вважатися такими, що набули громадянство РФ добровільно. Передбачені законопроєктом винятки щодо застосування цієї підстави втрати громадянства України не розв'язують зазначену проблему", - уточнив керівник аналітичного напряму УГСПЛ Мирослав Лавринок.
Водночас ухвалення законопроєкту підтримали у Світовому конгресі українців (СКУ) - в організації вважають, що законопроєкт є значним кроком уперед у визнанні різноманітної та глобальної природи української громади, а також інтеграції України до ЄС, однак документ потребує доопрацювання.
"Цей закон дасть змогу українцям зберігати свою спадщину та ідентичність, водночас роблячи внесок у країни їхнього проживання та Україну... Дозволяючи множинне громадянство, закон допомагає сповільнити асиміляцію українців, які мешкають за кордоном, даючи їм змогу зберігати міцний зв'язок зі своєю спадщиною та культурою, не примушуючи обирати між громадянством України та країни проживання. З 25 мільйонами українців за межами України сьогодні, збереження їхньої культурної та політичної ідентичності критично важливе для майбутнього України", - зазначили в організації.
Варто зазначити, що наразі множинне громадянство в Україні заборонено Конституцією, тому законопроєкт відправили на розгляд до Конституційного суду.
За словами політичного аналітика Дмитра Франчука, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 1999 року зазначив, що принцип єдиного громадянства не виключає можливості існування множинного громадянства у випадках, передбачених міжнародними договорами України. Водночас документ дійсно містить низку ризиків для росіян.
"Законопроєкт передбачає обмеження щодо громадян країн, визнаних агресорами. Очевидно, що Росія потрапляє під цю категорію. Тому громадяни Росії не зможуть скористатися положеннями цього закону. Однак існують ризики отримання російськими агентами громадянства третіх країн з метою подальшого набуття українського громадянства. Для мінімізації цих ризиків необхідно ретельно перевіряти документи та біографії осіб, які претендують на громадянство України", - розповів Франчук у коментарі Главреду.
Водночас експерт переконаний, що для українців, які проживають за кордоном, ухвалення цього закону матиме позитивні наслідки, оскільки дасть можливість зберегти українське громадянство, не відмовляючись від громадянства країни проживання, що спростить чимало бюрократичних процедур і зміцнить їхній зв'язок з Україною.
На думку адвоката, старшого юриста адвокатського об'єднання "EXPATPRO" Катерини Затулко, законопроєкт відкриває перспективу запровадження інституту множинного громадянства в Україні, що є важливим кроком у напрямі інтеграції з глобальним світом, однак спочатку варто усунути правові колізії.
Магістр права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Спеціалізується на міграційному, корпоративному та податковому праві, а також захищає права та інтереси клієнтів у суді та перед державними органами.
Працює з питаннями, пов'язаними з набуттям правового статусу для іноземців в Україні, зокрема, отримання тимчасової посвідки на проживання, постійної посвідки на проживання та дозволу на імміграцію, а також консультує клієнтів з питань міграційного права, пов'язаних із перебуванням мігрантів в Україні, набуттям громадянства та прийняттям у громадянство України.
"Для ефективного впровадження інституту множинного громадянства необхідно забезпечити правову визначеність, рівність усіх громадян перед законом та конституційну узгодженість законодавчих змін", - каже Затулко.