Травень 2026 року в Україні приносить низку змін, які зачіпають повсякденне життя громадян. Зокрема, змінюються правила для відстрочок, скасовується пільговий тариф на електроенергію, змінюються правила виплат для переселенців а також коливань зазнає курс валют. Які зміни набувають чинності з 1 травня - у матеріалі Главреду.
З 1 травня 2026 року правила мобілізації в Україні формально не змінюються, однак ключові нововведення стосуються відстрочок, більшість яких прив’язані до строку дії воєнного стану — до 4 травня. Саме тому для значної частини військовозобов’язаних травень стане періодом переоформлення або підтвердження права на відстрочку.
Після завершення поточного терміну воєнного стану частині громадян відстрочки будуть продовжені автоматично — зокрема через електронну систему «Резерв+». Якщо в застосунку вже відображається новий строк дії, додаткових дій вчиняти не потрібно. Водночас автоматичне продовження передбачене не для всіх: у випадках, коли система не може підтвердити підставу або дані потребують уточнення, військовозобов’язаним доведеться подавати документи повторно.
Окремим категоріям громадян важливо встигнути переоформити відстрочку до 4 травня, інакше існує ризик втрати її чинності. Зокрема, перевірити свої документи потрібно тим:
Водночас не потрібно нічого робити тим, у кого відстрочка вже автоматично продовжена і це відображається в електронній системі — їхній статус вважається актуальним.
У травні 2026 року в Україні традиційно відзначатимуть кілька важливих дат — День праці (1 травня), День пам’яті та перемоги (8 травня), а також релігійне свято Трійця, яке щороку припадає на різні дати.
Втім, попри наявність свят, українці не отримають офіційних вихідних днів. Причина — дія воєнного стану, під час якого норми трудового законодавства щодо перенесення святкових і неробочих днів тимчасово не застосовуються.
У травні 2026 року в Україні починають діяти оновлені правила соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Зміни спрямовані на те, щоб зробити систему більш стабільною та менш бюрократичною, але водночас вводять важливі нюанси, які можуть вплинути на розмір отриманої допомоги.
Насамперед держава збільшила періоди отримання виплат. Якщо раніше допомогу часто призначали на короткий строк із необхідністю регулярного переоформлення, то тепер її надаватимуть на довший час. Це означає, що ВПО рідше стикатимуться з потребою подавати документи повторно, а самі виплати стануть більш передбачуваними.
У пріоритеті залишаються вразливі категорії населення:
Окрема категорія — пенсіонери-ВПО. Вони мають право на виплати, якщо:
Для працездатних осіб можуть діяти умови:
При цьому частина людей може втратити право на виплати, якщо:
Окремо оновлено правила для пенсіонерів із числа ВПО. Зміни стосуються передусім процедур — зокрема, перевірки даних та нарахування виплат. Очікується, що завдяки більшій автоматизації зменшиться кількість затримок і випадків, коли пенсії тимчасово не виплачувалися через технічні розбіжності.
Водночас ключовим фактором залишається дата подання заяви. Якщо звернутися за оформленням допомоги до 1 травня 2026 року, виплати можуть бути нараховані заднім числом — тобто за попередній період. Якщо ж подати заяву після цієї дати, допомога призначатиметься лише з моменту звернення, без компенсації за минулі місяці.
З 1 травня 2026 року в Україні скасовують пільгові тарифи на світло для домогосподарств, які офіційно використовують електроенергію для опалення житла.
Для них діє ставка 2,64 грн за кВт-год у межах ліміту до 2000 кВт-год на місяць. Усе, що понад цей обсяг, уже оплачується за повною ціною в 4,32 грн.
Втім, із 1 травня ця модель припиняє існування. Завершення опалювального сезону автоматично скасовує пільговий тариф, і всі побутові споживачі переходять на єдину ставку — 4,32 грн за кВт-год незалежно від способу опалення.
1 травня в Україні завершується кампанія з подання декларацій про доходи за 2025 рік. Йдеться насамперед про громадян, які отримували доходи не від податкових агентів — наприклад, з-за кордону, від оренди майна або незалежної діяльності. Саме вони зобов’язані самостійно подати декларацію та сплатити податки.
У разі порушення строків передбачені фінансові санкції. За несвоєчасне подання декларації передбачено штраф у розмірі 340 грн. Якщо ж порушення повторюється протягом року, сума зростає до 1020 грн.
Окрім цього, якщо платник податків не лише запізнився з декларацією, а й прострочив сплату податкових зобов’язань, можуть застосовуватися додаткові штрафи — 10% від суми боргу у разі затримки до 30 днів і 20%, якщо затримка перевищує цей термін.
До 31 травня підприємці можуть подати одноразову фінансову допомогу на підвищення енергонезалежності. Йдеться про фізичних осіб-підприємців (ФОП) 2 та 3 групи єдиного податку, які були зареєстровані до 1 грудня 2025 року. ФОПи на загальній системі оподаткування, а також ФОПи на першій та четвертій групі єдиного податку не підпадають під умови цієї програми.
Програма передбачає надання коштів на закупівлю обладнання, яке допоможе бізнесу працювати навіть під час перебоїв з електроенергією. Зокрема, фінансування можна використати на генератори, акумулятори, системи резервного живлення або інші рішення для автономної роботи.
Отримати допомогу можуть представники малого бізнесу, які відповідають визначеним критеріям: офіційно зареєстровані, здійснюють діяльність у пріоритетних сферах та не мають критичних порушень податкового законодавства. При цьому важливо, що кошти мають цільове призначення — їх потрібно використати саме на енергонезалежність, а в окремих випадках передбачена звітність про витрати.
Подати заявку можна онлайн через застосунок «Дія». Для того, щоб подати заяву, потрібно:
Після подання заяви її розглянуть, і в разі схвалення кошти будуть перераховані на рахунок.
У травні ситуація на валютному ринку України залишатиметься контрольованою, хоча коливання курсу все ж будуть. Основний вплив на ситуацію, за оцінкою банкірів, матимуть рішення Національного банку України, міжнародна допомога, ціни на нафту та воєнні ризики.
Як розповів віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов, базовий сценарій полягає в тому, що валютний ринок і надалі працюватиме в умовах режиму “керованої гнучкості”. Саме цей підхід нині залишається головним механізмом, який не дозволяє курсу виходити з-під контролю. Так, щоденні зміни можуть бути досить помітними, а в окремі періоди не виключена підвищена волатильність. Але сама наявність курсових коливань ще не означає розбалансування ринку. Межі такої динаміки, як і раніше, визначатимуться інтервенціями Нацбанку, за допомогою яких регулятор урівноважуватиме попит і пропозицію на міжбанківському ринку.
«За нашими оцінками, у травні середній тижневий обсяг таких валютних інтервенцій може становити до $800 млн, і цього ресурсу за поточних умов має бути достатньо для підтримання стабільності», - уточнив Мамедов.
Як пояснює банкір, суттєво вплинути на ринок може і фактор зовнішнього фінансування. Йдеться насамперед про розблокування кредиту ЄС на 90 млрд євро і потенційне надходження перших траншів у межах цієї програми.
“Для України це має не лише практичне бюджетне значення, а й серйозний психологічний ефект. Міжнародна підтримка допомагає фінансувати частину державних потреб, зберігати макрофінансову стійкість і підтримувати базові умови функціонування економіки в умовах війни. Нагадаю, що в державному бюджеті України на 2026 рік потребу в міжнародній фінансовій допомозі визначено на рівні 2,079 трлн грн, що за середньорічним курсом 45,7 грн/$ відповідає приблизно $45,5 млрд. Водночас із початку 2026 року Україна вже отримала щонайменше $6,8 млрд зовнішнього фінансування: за даними НБУ, станом на 20 березня надійшло $5,5 млрд, а 1 квітня країна додатково отримала від Японії майже $1,3 млрд гранту», - пояснив Мамедов.
Серед зовнішніх ризиків також варто виділити ситуацію на Близькому Сході, яка здатна впливати на глобальні ціни на нафту. За словами Мамедова, Якщо нафта дорожчатиме, це посилюватиме інфляційний тиск у світі, і Україна також відчує цей ефект.
«Для України нафтовий чинник має ще одне важливе значення — він впливає на співвідношення євро і долара на світових ринках, а отже, і на внутрішній курс євро. Для українського ринку це принципово, адже вартість євровалюти визначається не лише курсом гривні до долара, а й глобальною динамікою пари євро/долар. Якщо нафта дорожчатиме, це може підтримати долар, і тоді пара євро/долар, імовірно, перебуватиме в межах 1,10-1,13. Якщо ж на нафтовому ринку домінуватиме зниження цін або принаймні стабілізація на нинішніх рівнях, більш реалістичним виглядатиме діапазон 1,15-1,18. Для внутрішнього ринку це означає досить помітну рухливість євро, адже кожна “сота” у співвідношенні до долара додає або віднімає орієнтовно 0,5 грн у вартості європейської валюти в Україні», - розповів експерт.
За прогнозом банкіра, у травні курс долара коливатиметься в межах:
«Отже, травень навряд чи принесе різкі валютні потрясіння», — підсумував Мамедов.
Сергій Мамедов — український банкір, фінансист, віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління Глобус Банк.
Має багаторічний досвід роботи у банківському секторі України. Спеціалізується на питаннях розвитку фінансового ринку, банківського регулювання, кредитування та макроекономічних процесів. Бере участь у формуванні позиції банківської спільноти щодо ключових економічних рішень, зокрема у сфері валютної політики та стабільності фінансової системи. Регулярно виступає як експерт у медіа з питань банківської діяльності, валютного ринку та економічної ситуації в Україні.
У травні головним ключовим чинником формування цін на продукти залишатиметься ситуація на Близькому Сході, яка впливає на вартість енергоносіїв і добрив.
Водночас погодний фактор і сезонність, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, уже почали працювати на здешевлення частини овочевої групи.
«На ринок вийшла значна кількість українських виробників, і ціни на тепличні овочі вже суттєво просіли. Тенденція далі йтиме на зниження, тому що у травні зʼявлятимуться овочі відкритого ґрунту, що додатково тягнутиме ціни вниз", - зазначив Марчук.
Експерт додає, що гірша ситуація з томатами, адже умови для їх вирощування наразі несприятливі через зниження температури уночі. Однак пропозиція поступово збільшуватиметься, і завдяки цьому споживачі зможуть менше платити за ці продукти. Хоча, порівняно з минулим сезоном, вони все ще залишаються дорожчими.
Окремо виділяється ситуація з яйцями. Після Великодня та з приходом тепла пропозиція зросла, що вже призвело до зниження цін.
"У травні, сподіваємося, що весна все ж таки «згадає», що вона весна, і настануть тепліші дні. Відповідно, пропозиція яєць також зростатиме, що дозволить знизити їхню ціну ще приблизно на 7-10%", - прогнозує Марчук.
На ринку м’яса ситуація залишається відносно стабільною, хоча можливі короткострокові коливання у період травневих свят - в межах 2-3%.
Молочна продукція у травні може тимчасово подорожчати. «Ймовірне зростання в межах до 5%, однак із наближенням сезону великого молока очікується поступове зниження ціни», — уточнив Марчук.
У фруктовому сегменті ситуація неоднорідна. Якщо полуниця вже демонструє зниження цін завдяки імпорту та внутрішній пропозиції, то кісточкові фрукти (вишні, черешні) залишаються під загрозою подорожчання через весняні заморозки, які в окремих регіонах знищили до половини врожаю.
"Кісточкова група досить сильно постраждала, через те, що вже було цвітіння дерев, втрати можуть сягати десь близько 50%, що за собою може потім тягнути ціну більше ніж на 30-50% порівняно з минулим сезоном за умови хоч якогось врожаю", - уточнив Марчук.
Водночас соняшникова олія залишається чутливою до глобальних факторів.
«Поки на світових ринках зберігається напруга через енергетичні ризики, ціни на олію залишатимуться високими», — пояснюють експерти. У разі загострення ситуації можливе подальше зростання вартості пального, що автоматично вплине на собівартість усіх товарів.
Денис Марчук - це заступник голови Всеукраїнської агарної ради, керівник Центрального апарату Аграрної партії України (2016 р.), заступник голови Аграрної партії України (2016-2017 рр.). У 2015 році координатор проекту «Аналітична платформа АПК».