Про що йдеться у матеріалі:
Як виробництво SCALP в Україні може посилити далекобійні удари
З яких літаків Україна запускає ракети SCALP і Storm Shadow
Як відреагували в Кремлі на рішення Великобританії
Скільки часу може зайняти виробництво ракет SCALP в Україні
Велика Британія передасть Україні секретні дані про британські компоненти далекобійних ракет SCALP, що відкриває шлях до їхнього виробництва на українській території або створення власного аналогу. Рішення може посилити здатність України завдавати високоточних ударів по важливих військових об'єктах РФ на великій відстані, хоча розгортання повноцінного виробництва вимагатиме часу та складної технологічної кооперації.
Главред з'ясував, як Україна може налагодити виробництво ракет Storm Shadow/SCALP і що змінить передача британських технологій у війні з Росією
У канцелярії британського прем'єр-міністра Енді Бернема пояснили, що SCALP є французькою версією Storm Shadow, а обидві системи створювалися із використанням спільних технологічних рішень двох країн. Саме тому розсекречення британської частини інформації розглядається як важливий крок для співпраці Києва та Парижа.
«Цей крок є продовженням того, що у 2023 році Велика Британія першою надала Україні в дар зброю дальнього удару для оборонних цілей, і дозволить французам та українцям просунутися вперед у справі складання ракет на території України», - йдеться у повідомленні канцелярії британського прем'єр-міністра.
Передача технологій SCALP доповнює ширші британські зусилля зі створення для України сучасних і відносно недорогих засобів дальнього ураження. У британському уряді прямо пов'язують нове рішення з розвитком проєкту Brakestop.
Сенс цієї стратегії полягає у тому, щоб Україна отримувала не лише готові ракети, а й дедалі більше власних виробничих можливостей. Такий підхід потенційно дозволяє Києву поступово зменшувати залежність від темпів виробництва та політичних рішень інших держав.
Водночас створення ракетного виробництва в умовах війни є значно складнішим процесом, ніж передача готової зброї. Йдеться не лише про виробничі цехи, а й про захищені ланцюги постачання, підготовку персоналу, технічну документацію, контроль якості та інтеграцію великої кількості складних компонентів.
Крім того, прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем під час візиту до Києва 24 серпня окреслив ширший підхід Лондона до підтримки України. Він виступив на Софійській площі під час заходів до Дня Незалежності та наголосив на непорушності українського суверенітету.
Британський прем'єр заявив, що міжнародні кордони не можуть змінюватися силою. За його словами, подальша допомога має охоплювати не тільки посилення протиповітряної оборони, а й розвиток засобів, які дозволять зменшувати можливості Росії здійснювати ракетні атаки.
«Я рішуче налаштований, що ми будемо спільно працювати, щоб надати вам сильнішу підтримку, ніж будь-коли раніше. Мова йде не лише про протиповітряну оборону, а й про те, аби взагалі зупинити запуск Росією її ракет. За допомогою санкцій, які перериватимуть російські військові ланцюги постачання, за підтримки знищення ракет ще до їх запуску по українських містах, та завдяки сприяння допомозі Україні у розробці нових технологій та поглибленні нашої промислової співпраці, - це момент, щоб продовжувати тиск на Росію», - наголосив Бернем.
Прем'єр-міністр також пов'язав військову підтримку з економічним тиском на Москву. На його думку, одним із завдань союзників має стати послаблення фінансової бази, яка дозволяє Кремлю продовжувати агресію.
«Саме так ми пришвидшимо усвідомлення ними того, що ми всі вже знаємо - що Росія не може виграти цю війну», - заявив Бернем.
Розвиваючи тему нової співпраці, CNN зазначає, що Париж і Київ прагнуть просунутися до запуску виробничого процесу на українській території до кінця року. Для цього необхідно вирішити питання доступу до британських технологій, які використовуються в конструкції франко-британської ракети.
SCALP виробляє європейська компанія MBDA. Україна вже використовувала імпортовані ракети цього сімейства для ураження укріплених об'єктів, а новий промисловий проєкт потенційно може дати Києву більше можливостей підтримувати запас високоточних далекобійних засобів.
За даними проєкту Missile Threat Центру стратегічних і міжнародних досліджень CSIS, ракета оснащена турбореактивним двигуном, може долати до 550 кілометрів і нести 400-кілограмову високовибухову проникаючу бойову частину.
За інформацією CSIS, після запуску система використовує кілька способів орієнтації у просторі та засоби високоточного наведення.
«Після запуску ракета використовує комбінацію внутрішньої навігації, навігації за допомогою глобальної системи позиціонування та орієнтації на рельєф місцевості у поєднанні з інфрачервоною головкою самонаведення та алгоритмами автоматичного розпізнавання цілей», - зазначається в описі можливостей ракети.
Таке поєднання технологій дозволяє застосовувати SCALP проти складних і захищених цілей. CNN зазначає, що ці ракети можуть бути особливо корисними для ударів по підземних військових об'єктах, командних пунктах та інших спорудах, для яких легші ударні дрони мають обмежені можливості.
Наступним важливим питанням після виробництва залишається використання готових ракет. В Україні вже адаптували наявну авіацію для застосування Storm Shadow і SCALP, зокрема радянські бомбардувальники Су-24М.
За даними CNN, ракети також інтегруються з винищувачами Mirage 2000. Під час польоту вони здатні рухатися на низькій висоті з урахуванням рельєфу, що ускладнює їхнє перехоплення засобами протиповітряної оборони.
Відомо, що Велика Британія оголосила про передачу Storm Shadow Україні у травні 2023 року. Франція повідомила про надання SCALP у липні того ж року, після чого ці системи стали одним із ключових типів західного далекобійного озброєння у розпорядженні Повітряних сил.
Розширення українського парку західних літаків потенційно може створити додаткові можливості для використання таких боєприпасів. Водночас інтеграція залежить від конкретної модифікації літака та технічної сумісності систем.
Водночас CNN звертає увагу на інше критичне питання війни - дефіцит засобів для перехоплення російських ракет. Далекобійна ударна зброя може посилити можливості України на території противника, але сама по собі не замінює системи протиповітряної оборони.
Проблема особливо гостро проявляється під час масованих атак, коли Росія запускає одночасно великі групи ракет і дронів. Для України в таких умовах критичним залишається поповнення запасів ракет-перехоплювачів для Patriot та інших систем.
«Проблема, яку не може вирішити SCALP, - це нестача в Україні оборонних ракет, таких як американська система Patriot», - зазначається у матеріалі CNN.
Водночас аналітики бачать у далекобійних ударах інший стратегічний ефект. Розширення радіуса дії української зброї змушує Росію розподіляти свої ресурси ППО між дедалі більшою кількістю військових і промислових об'єктів.
Редактор блогу Ukraine Alert Атлантичної ради Пітер Дікінсон описав цей процес як спробу змінити традиційну військову перевагу Росії, пов'язану з її величезною територією.
«Довга низка потенційних завойовників вторгались на територію Росії, але їхні армії були поглинуті безмежністю країни. Зараз Україна намагається перевернути цю військову логіку з ніг на голову за допомогою кампанії стратегічних бомбардувань, спрямованої на те, щоб використати величезні розміри Росії та перетворити їх із ключової сили на фатальну слабкість», - написав Дікінсон.
Росія різко відреагувала на рішення Великої Британії. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Лондон нібито дедалі глибше залучається до війни на боці України.
Російська сторона також традиційно звинуватила Велику Британію у перешкоджанні мирному процесу. Окремо Пєсков заявив про намір Росії атакувати можливі об'єкти, пов'язані з виробництвом ракет на українській території.
«Британія методично та регулярно підливає олії у вогонь і методично та регулярно розробляє схеми, щоб запобігти навіть найменшому прогресу в мирному процесі», - заявив Пєсков.
У Кремлі також дали зрозуміти, що розвиток українського виробництва далекобійного озброєння розглядатимуть як військову загрозу. Це означає, що питання безпеки майбутніх виробничих майданчиків стане одним із ключових факторів реалізації проєкту.
«Росія атакуватиме та знищить об'єкти з виробництва ракет в Україні», - заявив речник Кремля.
Заяви Кремля прозвучали після попереджень російського посольства у Великій Британії. Російська дипломатична структура заявила, що чим глибшою буде участь Лондона у підтримці України, тим вищу ціну Британія нібито заплатить.
На цьому тлі британська влада демонстративно не відмовилася від підтримки Києва. Навпаки, передача технологій стала одним із найчутливіших напрямків співпраці, оскільки йдеться вже не лише про готові поставки, а про передачу знань і технічної документації.
«Росія не повинна мати жодних сумнівів щодо нашої рішучості. Ми не відступимо, доки не буде встановлено справедливий і тривалий мир», - наголосив британський прем'єр.
Після політичного рішення Лондона виникає головне практичне питання - наскільки швидко Україна зможе перейти від передачі документації до реального випуску ракет. Аналітики Defense Express наголошують, що повна локалізація SCALP або Storm Shadow буде складним і безпрецедентним технологічним завданням.
Видання звертає увагу, що ракети цього сімейства широко експортувалися, однак жодна з дев'яти країн-операторів раніше не отримувала можливості налагодити їхнє виробництво за ліцензією. Однією з причин були складність технологічної кооперації та недостатні обсяги замовлень.
«Storm Shadow/SCALP хоч і широко експортувався, але попри дев'ять іноземних країн-операторів жодна з них не отримала можливість виробляти ці ракети на умовах локалізації», - зазначили аналітики Defense Express.
Для повноцінного випуску необхідно забезпечити виробництво або постачання складних систем наведення, тепловізійних компонентів, електроніки, турбореактивних двигунів і специфічних бойових частин. Кожен із цих напрямків має власні технологічні та виробничі обмеження.
«Реальний обсяг виробництва Storm Shadow/SCALP залежить від виробництва систем навігації та тепловізійної системи самонаведення, електронних компонентів та турбореактивних двигунів, специфічних тандемних бойових частин тощо. А опанувати кожен з цих вузлів та інших компонентів - це завдання, яке вирішується не за місяці», - наголошують у Defense Express.
Аналітики Defense Express вважають, що для України реалістичним сценарієм може стати не миттєве створення повністю автономного циклу, а поступове освоєння окремих компонентів. Їх можна інтегрувати у спільне виробництво або використовувати для розвитку власних ракетних програм.
Такий підхід може поступово зменшувати залежність від виробничих можливостей головного виробника MBDA. Водночас він не означає автоматичного зняття всіх технологічних обмежень, оскільки окремі критичні вузли можуть залишатися складними для локалізації.
«Цілком можливо, що більш ефективним було б якраз ліцензійне виробництво окремих компонентів з їх інтеграцією до вже наявних українських крилатих ракет», - зазначили в Defense Express.
Видання також підкреслює, що прямих аналогів такому проєкту серед західних крилатих ракет практично немає. Якщо Україна отримає повноцінну ліцензію на виробництво, це може стати першим подібним випадком для американських або європейських систем такого класу.
Окремим напрямком стає перспективна кооперація між українськими та європейськими розробниками. На тлі проєкту SCALP аналітики Defense Express нагадали про домовленості між ДККБ «Луч» та пан'європейським оборонним концерном MBDA щодо співпраці у створенні нової крилатої ракети «Нептун 2».
Це свідчить про те, що партнерство може виходити за межі простого складання вже існуючих зразків. Українська промисловість отримує можливість брати участь у складніших спільних програмах, де поєднуються наявні українські розробки та технологічний досвід західних компаній.
«У випадку із Storm Shadow/SCALP та Taurus практикувались спільні розробки, коли країни робили певні фінансові та наукові внески», - нагадали аналітики Defense Express.
При цьому видання звертає увагу на контраст із політикою Росії, яка активно передає або розвиває ракетні технології разом з іншими державами. У випадку України західні партнери лише поступово послаблюють обмеження на технологічну співпрацю.
Військовий експерт, директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський вважає, що ключове значення має не лише сам факт передачі даних, а й формат майбутньої промислової інтеграції. Він звернув увагу на угоду про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією, яка передбачає поглиблення взаємодії оборонних секторів.
На його думку, новий проєкт може охоплювати як виробництво окремих елементів ракети, так і фінальне складання. Храпчинський також звернув увагу на повідомлення про передачу технічної документації, що створює принципово інший рівень співпраці.
«Тут головним є підписання угоди про сторічне партнерство, яке передбачає інтеграцію українського ВПК із британським. Тобто йдеться про створення єдиної структури, яка передбачатиме певні обсяги виробництва комплектуючих або фінальну збірку на території України. Більше того, Британія передала креслення, тобто технічну документацію, що свідчить про її бажання допомогти Україні», - сказав Храпчинський в коментарі УНІАН.
Експерт порівняв цей крок із позицією інших партнерів щодо передачі технологій складного озброєння. На його думку, рішення Лондона демонструє готовність до більш глибокої виробничої кооперації.
«Ми тривалий час просимо надати нам можливість виготовляти ракети PAC-2 або PAC-3, але цього не відбувається. А тут Британія показує, наскільки вона відкрита й готова до співпраці, і відповідно надає нам такі можливості», - наголосив експерт.
Анатолій Храпчинський окремо порушив питання прав на зміну конструкції ракети. Сам доступ до документації ще не означає, що українські підприємства отримають свободу самостійно модифікувати всі системи та компоненти.
Від умов угоди залежатиме, чи зможуть українські інженери адаптувати ракету до власних технічних потреб, або ж виробництво обмежиться випуском уже сертифікованого зразка. Саме ця різниця визначатиме потенціал майбутнього масштабування.
«Питання також виникають щодо того, чи зможе Україна вносити зміни до наявних креслень. Від цього залежить, чи матимуть українські виробники можливість модернізувати цю ракету під власні потреби, чи доведеться виробляти вже допущені до експлуатації зразки», - пояснив Храпчинський.
Одним із можливих напрямків розвитку експерт називає адаптацію ракети під додаткові типи літаків. У такому разі питання виробництва буде безпосередньо пов'язане з розвитком українського авіаційного парку.
Питання носіїв стає особливо важливим у разі нарощування кількості ракет. Анатолій Храпчинський зазначив, що нинішня кількість платформ відповідає українській моделі точкових операцій, однак збільшення інтенсивності може створити нові потреби.
Експерт звернув увагу на перспективи отримання Україною французьких Rafale та розширення парку Mirage. Водночас сумісність із ракетами залежатиме від конкретних модифікацій літаків.
«Безумовно, питання щодо ракетоносіїв є. Але я не дарма сказав про модернізацію, адже вона може передбачати, наприклад, використання ракет на інших типах літаків. Тут треба говорити про те, що це має бути взаємовигідна співпраця. Наприклад, ми плануємо отримати французькі Rafale, а також розширити парк Mirage», - сказав Храпчинський.
Він також підкреслив, що для нинішньої стратегії Україна має достатню кількість платформ. Основним завданням у перспективі може стати не масове застосування за російською моделлю, а збільшення кількості точних операцій проти визначених військових об'єктів.
«Не варто дивитися на повітряну атаку так, як це роблять росіяни, коли підіймають 14 літаків і запускають усе, що є. Треба виходити з того, як веде війну Україна. Україна діє в межах міжнародного права, завдаючи точкових ударів по об’єктах РФ. Для таких ударів носіїв у нас достатньо», - зауважив експерт.
Паралельно з питанням виробництва Храпчинський наголошує на політичному аспекті застосування ракет. За його словами,навіть збільшення українських виробничих можливостей не обов'язково означатиме повну свободу у визначенні всіх параметрів бойового використання.
Експерт вважає, що важливою перепоною може залишатися необхідність погодження окремих операцій із британською стороною. Такий механізм може стати одним із ключових обмежень навіть у разі успішного запуску виробничої лінії.
«Виникає питання масштабування, щоб збільшити кількість виконаних завдань, адже сам засіб є дієвим. Варто пригадати наслідки ударів цими ракетами по Криму та низці об’єктів на території РФ. Однак не слід забувати й про одну з ключових перепон: скільки б ракет у нас не було, усі операції все одно доведеться узгоджувати з британцями», - зауважив Храпчинський.
Окремо він назвав можливі сценарії бойового використання цих ракет. Одним із них може бути застосування версій із бойовою частиною, призначеною для ураження захищених об'єктів військової інфраструктури.
«Є кілька варіантів використання цих ракет. Один з них - це бронебійна версія. Вона дозволяє, наприклад, завдавати ударів по ангарах на російських аеродромах, аби вибивати їхню авіацію», - пояснив Анатолій Храпчинський.
Читайте також:
CNN (англ. Cable News Network; укр. Кабельна мережа новин) - одна з провідних телерадіокомпаній світу. Була заснована у 1980 р. Тедом Тернером виключно як телевізійне агентство новин.
Штаб-квартира компанії розташована в місті Атланта, штат Джорджія, однак в інших містах країни, а також закордоном знаходиться багато філіалів. Крім США, телекомпанія транслює по кабельній мережі свої передачі також і на Канаду. Окремий підрозділ «CNN International» здійснює мовлення на 212 інших країн світу через супутник. В усьому світі випуски новин телекомпанії дивляться більш ніж 1,5 мільярди осіб, пише Вікіпедія.