Останнім часом Росія щоночі масовано атакує Україну безпілотниками. Під ударом «шахедів» та безпілотників невстановленого типу, які РФ запускає на різних висотах, опиняються не лише обʼєкти інфраструктури, а й цивільні обʼєкти. Причому кількість БПЛА, які РФ запускає протягом таких атак, продовжує зростати і лише за минулий рік, за словами президента Володимира Зеленського, зросла в десять разів.
У чому наразі полягає тактика країни-агресора та як протидіяти масованим атакам, у коментарі Главреду розповів авіаційний експерт, колишній інженер з випробувань "Конструкторського бюро Антонов" Костянтин Криволап.
Першим етапом під час розгортання масового виробництва «шахедів» на території економічної зони «Алабуга» в Татарстані, яке стартувало у середині 2024 року - на початку 2023 року, стала розробка фюзеляжу безпілотника з композиційних матеріалів, якого не було в оригінальній, іранській версії Shahed-136. Вирішити цю проблему росіянам було необхідно в тому числі і тому, що з Ірану деякі корпуси «шахедів» доставляли пошкодженими.
За словами експерта, майже до кінця 2023 року у РФ не було розуміння, як їм налагодити серійне виробництво. Алабуга – це досить потужний індустріальний хаб, але його можливості обмежені. Тому росіяни спочатку залучали до збирання БПЛА студентів профтехучилищ, коледжів, а згодом обманом задіяли дівчат з Африки для збільшення темпів виробництва.
«Таким чином тоді росіяни змогли вийти на випуск 233 машин на місяць. В той час вже можна було зрозуміти, що розвитку цього "шахеду" не буде. Він, якщо і був, то на коліні, тому що це не серійний завод, там немає фахівців, які можуть системно підходити до питань модернізації, і тоді до цих процесів залучили завод «Купол» в Іжевську, на якому випускали ЗРК «Тор» та «Оса», - розповів експерт.
На думку експерта, цифра у 2072 «шахеди», які РФ випустила по Україні у жовтні, значно перевищує ту кількість, яку Росія здатна виробляти. Однак важко сказати, чи включає ця кількість БПЛА, які могли бути накопичені у попередні періоди.
«Було повідомлення, що вони з липня минулого року по липень цього року виробили 2500 «шахедів», але ми їх не бачили», - додав Криволап.
За словами експерта, російська армія під час атак по Україні застосовує не іранські «шахеди», а їхні російські аналоги.
«Зараз літають Герань-1, Герань-2 – прямі «нащадки» іранського «шахеда». Гарпія-1 та, можливо, Гарпія-3, у яких на вимогу міністерства оборони РФ почали покращення технічних характеристик зв'язку, відеоспостереження, каналів зв'язку між оператором і дроном тощо. Зокрема, на окремі з них поставили Старлінк, який дозволяє мати лінію зв'язку та відеоканал (якщо там встановлена камера), який дозволяє бачити те, що бачить «шахед». А також цей канал можна використовувати, щоб взяти управління дроном на себе і керувати ним на дистанції так само, як FPV», – розповів експерт.
Крім того, російський ОКБ імені Н.Ф. Гастелло почав виробляти так звані Гербери, які за контурами дуже схожі на «шахеди» – на них в РФ почали чіпляти лінзи Люнеберга, завдяки яким БПЛА виконують роль розвідників та фальш-цілей для української ППО.
«Приблизно третина з них йде вночі, але і третина – це теж дуже велике виробництво як для росіян. Можливо, це було накопичення. Іранці їм вже БПЛА не поставляють, тим паче, що «шахеди» запускають з контейнерів по пʼять штук у кожному. Порах*йте, скільки це повинно було бути направлено контейнерів з Ірану?! Тому схоже на те, що це саме російське, а не іранське виробництво», - переконаний експерт.
Також, за його словами, Китай навряд чи виробляє безпілотники для РФ. Як максимум, з Китаю до РФ можуть постачати комплектуючі.
Росіяни, на думку Костянтина Криволапа, наразі намагаються усіляко покращити стійкість «шахедів» до українських РЕБів. Адже наразі 30-50% запущених росіянами БПЛА вдається «приземлити» саме за допомогою засобів радіоелектронної боротьби.
«Зараз «шахед» в основному починає політ по GPS. Якщо сигнал «глушиться» простим РЕБом, він переходить на інерційну систему. Щоб зменшити ії похибки, потрібно періодично звіряти з GPS-координатами. Якщо в цей момент підключиться РЕБ і замінить сигнал GPS («спуфінг»), то дрон буде довіряти цьому наведенню. Але якщо різниця між показниками цих двох систем буде великою, то дрон буде довіряти інерційній системі. Саме через це російські БПЛА і літають колами – два завдання вирішуються – і не переходять на інерційну систему наведення (РЕБ не може втрутитись в цю систему), і паливо виробляють. Якщо БПЛА вискочить з-під впливу РЕБу, то йому все одно потрібен час на уточнення координат. Саме в цей час «шахеди» можуть опинитися в Білорусі або в Росії», - додав експерт.
«Шахеди» почали експерименти з висотами, літаючи то дуже низько, то дуже високо, аби уникати виявлення системою ППО. Але головна мета атак російських БПЛА – терор цивільного населення.
«У мене немає враження щодо зниження відсотка збиття БПЛА – судячи зі щоденних зведень, збиття менше 85% немає. Це супервисока ступінь ураження, і з цього можна зробити висновок, що все це робиться для того, щоб нас залякати. Але жодного військового сенсу це не має. Навіть з точки зору виснаження запасів ППО, бо це більше виснаження хлопців у мобільних вогневих групах та на радіолокаційних станціях», – говорить Криволап.
Росіяни, вважає Криволап, давно зрозуміли, що за максимальної дальності дії у 2500 км «шахеди» неефективні, тому, щоб адаптувати їх до українських реалій зменшили паливний бак, збільшили бойову частину. Як наслідок, в деяких «шахедах» з'явилася бойова частина масою 80 кг, а півроку тому вперше зʼявилися повідомлення про застосування термобаричного заряду.
«Термобарична бойова частина складається з двох частин і трьох підривників. Одна з них – це вибухова аерозольна суміш різних газів, рідин тощо, а друга – підпалювач. Ідея в тому, що перший підривник розбиває капсулу з аерозольною сумішшю, яка трохи важча за повітря та розповсюджується по всіх приміщеннях. Потім, коли вона розповсюдилась, спрацьовують другий або третій підривники на капсулі з підпалювачем. Коли відбувається підрив аерозольної суміші, то в центрі цього підриву створюється вакуум. Тому руйнівний ефект від таких боєприпасів дуже значний – фугас такого зробити не може, як ця термобарична бомба. Основне ураження завдає саме ударна хвиля, яка і викликає руйнування. І з нею правило двох стін не врятує», – зазначив експерт.
І додає, що для протидії таким боєзарядам потрібно переглядати систему захисту, аби перехоплювати їх значно раніше, не даючи їм можливості залітати до міст.
Судячи зі статистики, то, на думку Костянтина Криволапа, збільшення використання безпілотників у десять разів – це цілком обʼєктивна цифра.
За його словами, усі диктаторські режими відрізняються від демократичних тим, що вони мають проблеми з розвитком, але не з серійним виробництвом.
«Ми розробляємо чудові конструкції, але не вміємо робити «серію». Якщо взяти всі здобутки та розробки Радянського Союзу, то все це – те, що десь, колись у когось вкрали.
П'ять шахедів – це один контейнер, і я досить погано уявляю собі цю логістику, яка вже має працювати на найбільш напружених параметрах. Якщо вони збільшать виробництво ще в два рази, то можна це порахувати, але я не бачу в цьому великого сенсу. Тому що зараз враження «шахедів» силами ППО – 95%, якщо збільшити виробництво, то в середньому буде 93%... Збільшення обсягів для РФ може стати проблемою, адже якщо взяти до уваги співвідношення «ціна-якість», то від збільшення витрат на БПЛА ефективність у два рази не зросте», – зауважив Криволап.
За словами фахівця, зараз росіяни запускають ударні БПЛА з місць, де сподіваються, що зможуть швидко приїхати, запустити і так само швидко втекти. Але українські технології теж не стоять на місці.
«Не буде такого, що кількість з одного боку буде збільшуватись. І засоби виявлення, і засоби ураження будуть змінюватися, і це буде нелінійно. Тобто не буде так, що у РФ буде вдвічі більше «шахедів», а в України будуть в 2 рази більше кулеметів для мобільних груп і установок РЕБ. Будуть і нові засоби ураження і виявлення, і автоматичне відпрацьовування по цілях в тому числі. Якщо, наприклад, у нас балістичних ракет стане в 10 разів більше, то щось буде і з заводами, і з логістичним ланцюгами…», – резюмував експерт.
Костянтин Криволап – український авіаційний експерт і аналітик. Колишній інженер-випробувач конструкторського бюро "Антонов". Коментує на радіо, телебаченні та інтернет-ресурсах авіаційну тематику.