Про що йдеться у матеріалі:
Президент України Володимир Зеленський публічно поставив самопроголошеному президенту Білорусі Олександру Лукашенку чітку вимогу: протягом тижня демонтувати російські ретранслятори, які використовуються для координації ударів дронів по українській території. У разі відсутності таких дій Україна залишає за собою право самостійно усунути цю загрозу. Це стало одним із найжорсткіших публічних сигналів Києва на адресу Мінська від початку повномасштабної війни.
Главред зібрав головне, що варто знати про ультиматум Зеленського.
Володимир Зеленський в інтерв’ю ТСН.Тиждень наголосив, що його публічні заяви ніколи не виникають спонтанно, а є завершальним етапом тривалих непублічних контактів. За його словами, українська сторона неодноразово передавала білоруському керівництву інформацію про використання території Білорусі для технічної підтримки російських ударів та закликала припинити таку допомогу.
«Я хотів би, щоб ми розуміли: коли я щось роблю публічно, то до цього вже є деякі кроки на непублічному рівні. На рівні військових і керівництва Білорусі вони отримували інформацію: закінчуйте допомагати росіянам. Історія з ретрансляторами — це не історія вчорашнього дня», — наголосив Зеленський.
Президент пояснив, що за роботою цих технічних засобів стоять людські жертви серед українського населення. Саме через ретранслятори російські та іранські дрони отримують можливість більш точно координувати свої маршрути та завдавати ударів по українських містах. За його словами, про це Мінськ був попереджений через українську розвідку, СБУ та інші канали зв'язку, а контакти між сторонами відбувалися на різних рівнях.
«Лукашенко повинен демонструвати деескалацію не словами. Ніякі "вибачаюсь" після першого дня повномасштабної війни вже не працюють. Крок номер один — жодної технічної підтримки, прибрати ретранслятори, показати нам, що їх знято, і на цьому питання буде закрите», — заявив президент України.
Український президент підкреслив, що публічний сигнал став наслідком відсутності реакції на численні попередні звернення. Саме тому Київ вирішив перейти до відкритого формату комунікації, чітко окресливши можливі подальші дії.
«Це говорить про те, що якщо він не зніме, ми знімемо. Все. Що відбудеться за тиждень? Або вони, або ми», — зазначив Зеленський.
Водночас глава держави підкреслив, що йдеться не про погрози, а про констатацію факту. Україна також сигналізує Мінську про необхідність припинення постачання палива для російської армії та іншої допомоги, яка прямо впливає на ведення війни. За словами Зеленського, Україна просто демонструє, що бачить ці процеси та більше не готова їх ігнорувати.
«Тут немає ніяких погроз. Ми просто говоримо, що ми це бачимо. Це правда. Білорусь треба зупинити, не просто говорити, а почути», — підкреслив президент.
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко звернув увагу на стратегічні наміри Кремля поступово зробити Білорусь повноцінним учасником війни. Він зазначив, що Росія послідовно переносить на білоруську територію виробництва дронів, підприємства оборонного комплексу та інші військові об'єкти.
«Росія постійно намагається втягнути Білорусь у війну проти України. Вони намагаються розміщувати там виробництва дронів, підприємства, залучені до виробництва зброї, вони роблять усе, щоб білоруський народ, який не хоче воювати, втягнути в цю війну», — зазначив Коваленко.
За його словами, наразі такі плани не знаходять підтримки серед білоруського суспільства, однак ризики залишаються високими. Україна, як наголосив посадовець, буде дуже жорстко реагувати на будь-яке подальше залучення Білорусі до агресії, і це добре усвідомлюють у Мінську.
«Час показав, що росіяни — не друзі білорусам, швидше вороги, бо тільки ворог робить усе, аби "друг" помирав за нього», — підсумував глава ЦПД.
У Москві оперативно відреагували на заяви українського президента. Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін найближчим часом планує контакти з Олександром Лукашенком, під час яких можуть обговорюватися й питання, порушені Києвом.
«Президент Путін у найближчій перспективі планує налагодити контакти. Це буде гарною нагодою для обговорення цих та інших питань», — заявив Пєсков.
Водночас представник Кремля звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи іншої держави та заявив, що Росія не сумнівається у здатності білоруської влади самостійно забезпечувати власний суверенітет.
«Такі погрози є абсолютно агресивними. Це втручання у внутрішні справи іншої сторони, посягання на суверенітет іншої сторони. У нас немає жодних сумнівів, що керівник Білорусі та сама Білорусь здатні забезпечити свій суверенітет», — сказав Пєсков.
Автор моніторингового та аналітичного каналу «Миколаївський Ваньок» пропонує дивитися на ситуацію не через призму гучних заголовків, а через реальний стан відносин між Мінськом і Москвою. На його думку, білоруська влада перебуває під постійним тиском Кремля, але водночас намагається уникнути прямого втягування у війну.
"Білорусь, по суті, давно перебуває «у заручниках» у (неценз. росіян, - ред.), але водночас Білорусь максимально намагається ухилитися від цієї війни. Як бачимо — у них це десь виходить, десь ні", — зазначив автор каналу.
Окрему увагу він звертає на події кінця квітня та початку травня, коли у Житомирській та Рівненській областях почастішали атаки керованих безпілотників. За його словами, їхню ефективність забезпечує спеціальне обладнання, яке російські військові розгорнули на території Білорусі.
"Керувати цими "мопедами" дозволяє технічне обладнання, яке російські підари встановили в Білорусі. Один раз це обладнання вже зносили, по-тихому. Тепер треба, щоб вони самі його знесли по-гучному. Політично Білорусь дуже повільно відходить від Путіна", — наголосив автор.
Саме цим, на його переконання, пояснюється жорстка реакція України. Йдеться не лише про дипломатичний сигнал Мінську, а й про демонстрацію готовності відповідати на використання білоруської території для російських ударів.
Водночас оцінка військового потенціалу сусідньої держави не свідчить про підготовку до нового наступу. За наведеними даними, чисельність білоруської армії становить близько 65 тисяч військовослужбовців, з яких приблизно половина припадає на сухопутні війська, а резерв оцінюється у 200–300 тисяч осіб. При цьому основна частина техніки залишається застарілою.
За словами автора, зараз білоруські військові переважно займаються внутрішньою діяльністю, обслуговуванням інфраструктури та плановими навчаннями, хоча спільні маневри з російськими силами продовжуються.
На цьому тлі він звертає увагу і на скорочення російської присутності в країні після завершення попередніх навчань.
"Російський контингент після навчань у Білорусі скоротився до кількох тисяч осіб (в основному інструктори тощо)", — зазначив автор.
Аналітик також пояснює, чому розширення бойових дій не вигідне ні Україні, ні самому Мінську.
"Нам не потрібно розширення фронту ще на кілька сотень/тисячу кілометрів, у нас і без цього вистачає проблем на фронті, які треба якось вирішувати з обмеженими ресурсами", — сказав він.
Оцінюючи загрозу на найближчі місяці, автор називає дуже низькою ймовірність повторного вторгнення на Київщину, Чернігівщину чи західні області, а також провокацій на білоруському кордоні. Натомість найреальнішим сценарієм він вважає подальше використання території Білорусі для розміщення російських технічних засобів, які допомагають здійснювати атаки безпілотниками.
Окремо він звернув увагу на необхідність посилення протидії дронам у північних регіонах України, зазначивши, що там досі відчувається дефіцит людей і спеціального обладнання для боротьби з такими загрозами.
Полковник ЗСУ у запасі Роман Світан детально описав роль російських ретрансляторів, розташованих на території Білорусі. Він пояснив, що ці технічні засоби забезпечують ворогу стабільний зв'язок із безпілотниками під час глибоких повітряних атак.
«Йдеться про ретранслятори на білоруській території, через які російські оператори управляють своїми дронами, які заходять на територію України. Вони можуть в оперативному режимі керувати ними на глибину 150–200 кілометрів», — пояснив експерт в ефірі Новини.LIVE.
Він зазначив, що через це під додатковою загрозою опиняються Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська та Чернігівська області. Більшість безпілотників українська ППО збиває, однак самі ретранслятори значно підвищують ефективність російських атак. Світан також сумнівається, що Лукашенко може не знати про їхнє існування, хоча й допускає, що білоруський лідер робить вигляд, ніби не володіє такою інформацією.
«Оптимальний варіант, щоб Лукашенко сам дав команду їх зняти. Але, якщо він цього не зробить, то нам доведеться їх знищувати», — наголосив військовий експерт.
Військовий аналітик та координатор групи «Інформаційний спротив» Олексій Копитько відзначає зміну інформаційної поведінки білоруської влади після заяв Зеленського. На його думку, Лукашенко фактично перейшов у режим кризового реагування та уникає особистих коментарів.
«Подивіться, як цікаво. Схоже, Лукашенко в істериці. Зеленський дав білоруському лідеру тиждень на демонтаж чотирьох ретрансляторів, а усні вибачення, як наголосив президент України, можна залишити при собі», — зазначив аналітик.
Копитько звернув увагу на три інформаційні сигнали з Мінська.
"Перший — це синхрон глави МЗС РФ Сергія Лаврова. Він відвідував Мінськ 15 червня і дослівно сказав таке (цитата є на сайті МЗС Росії та скрізь): «Ми чудово розуміємо той підхід, який викладав Президент Республіки Білорусь А.Г. Лукашенко: Білорусь – наш союзник, але Білорусь у війні не бере участі. Якщо її хочуть туди втягнути, то на це Олександр Григорович теж уже відповідав: «мало не покажеться». Минуло 6 (!!!) днів, і раптово цитата Лаврова увірвалася в ефір, але… у скороченому вигляді. Офіційне білоруське інформаційне агентство БелТА та інші білоруські сайти з посиланням на нього опублікували заголовок «Лавров: Росія розуміє позицію Білорусі щодо неучасті в конфлікті» та цитату: «Ми чудово розуміємо той підхід, який виклав Президент Республіки Білорусь А.Г. Лукашенко: Білорусь — наш союзник, але Білорусь у війні не бере участі». Крапка. Тобто білоруси викинули фразу про «майже не покажеться», - вказав він.
Другим сигналом став виступ міністра оборони Віктора Хреніна, який заявив про небажання Білорусі втягуватися у конфлікт. Третім — слова секретаря Ради безпеки Олександра Вольфовича про необхідність якнайшвидшого завершення війни та небажання Мінська воювати.
«Лукашенко, який місяць тому імітував запуск ядерних ракет, раптово перетворився на голубка миру. Мовляв, не беру участі, не хочу брати участь і не дам себе втягнути», — підкреслив Копитько.
Аналітик також нагадав, що білоруський військово-промисловий комплекс інтегрований у забезпечення російської армії, ретранслятори є прямою співучастю у вбивствах українців, а поставки палива залишаються реальною військовою підтримкою Кремля.
«Лукашенко краще за всіх знає, наскільки тісно він бере участь у військових злочинах Путіна та Росії. Тепер він усвідомив, що його слова більше нічого не означають і що Україна вживе заходів», — наголосив експерт.
Політолог Володимир Фесенко погоджується, що проблема російських ретрансляторів є реальною та потребує вирішення, однак критично оцінює форму, в якій була зроблена заява українського президента.
«Зараз ця заява Зеленського зроблена в стилі ультиматуму. Я б навіть сказав — трохи в стилі Трампа. Саме це мені не дуже подобається. Реальна проблема існує, але її можна було б вирішувати без таких гучних заяв», — зазначив політолог в ефірі Radio NV.
На його думку, Лукашенко навряд чи піде назустріч після публічного ультиматуму, оскільки це виглядатиме як поступка під тиском. Водночас експерт попереджає про небезпеку будь-яких превентивних ударів України по території Білорусі, оскільки саме такого сценарію, на його переконання, очікує російська пропаганда.
Дивіться відео заяви Фесенка:
Політолог припускає, що найімовірнішим розвитком подій стане обмін різкими заявами між Києвом і Мінськом без переходу до відкритої військової ескалації.
«Дай Бог, щоб усе завершилося лише жорсткими взаємними заявами і не перейшло у більш небезпечну фазу», — підсумував він.
Військовий аналітик Олексій Гетьман вважає, що білоруський керівник зараз перебуває у надзвичайно складній політичній ситуації. Він змушений одночасно демонструвати лояльність Москві та уникати прямого конфлікту з Україною.
«Лукашенко чудово розуміє, що, якщо буде атака України по російських ретрансляторах на білорусько-українському кордоні, вони її не зможуть відбити», — зазначив Гетьман.
Експерт також нагадує, що відповідно до міжнародного права Україна має право атакувати військові об'єкти агресора незалежно від місця їхнього розташування, якщо вони використовуються для здійснення нападів. Саме тому, на його думку, Мінськ має серйозні підстави шукати вихід із ситуації без подальшого загострення.
«Лукашенко спробує пропетляти. Він не може не виконувати те, що ми кажемо, бо розуміє, що буде удар. Але і Путіну треба продовжувати розповідати, що вони кращі друзі. Цікаво подивитися, як він себе поведе. Він майстер пробігати між крапель», — заявив Гетьман.
Політолог Олександр Леонов в ефірі Еспресо звернув увагу на міжнародний контекст появи заяви Зеленського. На його думку, показовим є те, що вона прозвучала саме після повернення президента України із саміту G7.
«Білорусь — загроза не тільки для України, а й для європейських країн. Коли йдеться про Сувальський коридор, Росії потрібна територія Білорусі для накопичення військ. Тому ця проблема безпосередньо стосується всієї Європи», — пояснив експерт.
За словами Леонова, саме під час міжнародних консультацій могли обговорюватися ризики, пов'язані з використанням білоруської території Росією. Політолог звертає увагу, що європейські партнери України не стали відкрито критикувати жорстку позицію Зеленського, що може свідчити про їхнє розуміння загроз.
«Наші європейські союзники делікатно промовчали на ультиматум Зеленського. Є інформація, що Лукашенко прислухався до можливості приглушити ретранслятори, адже Путін уже не може повністю контролювати ситуацію навіть у Москві», — зазначив він.
Леонов вважає, що події останніх днів демонструють поступову зміну поведінки білоруського керівництва, яке дедалі більше усвідомлює обмежені можливості Кремля та ризики безумовної підтримки Росії.
«Лукашенко починає шукати інші можливості, бо відчуває, що Путін не здатний перемогти Україну, а також захистити союзників», — резюмував політолог.
Вам також може бути цікаво:
Андрій Коваленко є лейтенантом Сил оборони України, у грудні 2023 року відряджений на посаду заступника керівника ЦПД. У січні 2024 року був призначений керівником Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України.
За словами нового очільника, Центр займатиме проактивну позицію щодо захисту інтересів держави, зокрема в інформаційному просторі. ЦПД протистоятиме потугам росіян, ФСБ, ГРУ і СЗР РФ, які намагаються впливати на настрої українського суспільства та поширювати фейки про Україну за кордоном.
«Ми хочемо сформувати навколо Центру потужне ком’юніті, яке зацікавлене в захисті нашої країни, і закликаємо лідерів думок працювати разом для того, щоб протидіяти російським ІПсО», – наголосив Андрій Коваленко.