Про що йдеться у матеріалі:
Росія посилила удари по автозаправних станціях, паливних базах і логістичній інфраструктурі України, намагаючись ускладнити забезпечення військових та цивільних. Водночас уряд запевняє, що дефіциту пального наразі немає, ринок працює стабільно, а експерти попереджають: головним ризиком можуть стати не нестача бензину чи дизеля, а можливе подорожчання через нові вимоги до створення стратегічних запасів пального.
Гларвед з'ясував, яка ціль російських ударів по АЗС.
Міністр економіки Олексій Соболев наголосив, що попри масштабні атаки Росії на паливну інфраструктуру український ринок продовжує працювати стабільно. За його словами, країна забезпечена необхідними обсягами бензину та дизельного пального, імпортні поставки здійснюються без перебоїв, а логістичні маршрути залишаються працездатними.
«Станом на зараз дефіциту пального для цивільного сектору в Україні немає. Ринок забезпечений, імпортний ресурс контрактується, логістика працює», - зазначив Олексій Соболев, передає УНІАН.
Водночас міністр пояснив, що уряд не обмежується лише поточним контролем ситуації. За його словами, аналогічні виклики вже довелося долати під час загострення ситуації на Близькому Сході, коли війна між США, Ізраїлем та Іраном створила ризики для світового ринку нафти. Саме тоді було відпрацьовано низку механізмів, які дозволили уникнути перебоїв із поставками пального до України. Зараз Кабінет Міністрів разом із Міністерством енергетики, обласними військовими адміністраціями та представниками паливного ринку щодня аналізує ситуацію, оцінює ризики та готує різні сценарії реагування.
«Консультації відбуваються щоденно, для того, щоб у різних регіонах напрацювати різноманітні моделі, які допоможуть нам отримати це пальне в регіонах, його розподіл, захистити АЗС і працювати, чи, наприклад, робити підвезення пального з коліс без накопичення ресурсу на місці. Ці дискусії зараз ведуться з ринком», - повідомив міністр.
Окремо Соболев розповів, що уряд працює над створенням механізму страхування ризиків або спеціального компенсаційного фонду для паливного сектору. Передбачається, що цей інструмент дозволить компенсувати збитки бізнесу після російських атак або фінансувати заходи із захисту критичної інфраструктури. Частину запланованих кроків уряд свідомо не розголошує, щоб не надавати противнику інформації щодо майбутніх заходів безпеки.
«Ми ведемо цю роботу спільно з Міненерго і ОВА. Тому це пріоритетна увага зараз уряду. Ми розуміємо, наскільки це для бізнесу і для населення болюча проблема. І ми впевнені, що зможемо. Як з воєнною кризою в Ормузі вдалося запобігти дефіциту пального, так і тут ми пройдемо це гідно», - наголосив він.
Через погіршення безпекової ситуації одна з найбільших мереж автозаправних комплексів України WOG запроваджує спеціальний режим роботи для своїх станцій у прифронтових та прикордонних регіонах. Нові правила почали діяти з 1 липня 2026 року і стосуються насамперед областей, які регулярно опиняються під атаками дронів і ракет.
Компанія повідомила, що нові обмеження діятимуть у Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській областях, а також на частині території Полтавської області, - зазначили у WOG.
У компанії пояснили, що основною метою таких змін є захист персоналу та клієнтів. Саме тому вночі автозаправні комплекси повністю припинятимуть роботу, а під час повітряних тривог буде зупинено будь-який відпуск пального, включно із дистанційною системою WOG PAY Пальне. Крім цього, в темну пору доби всі станції працюватимуть у режимі світломаскування без зовнішнього освітлення.
«АЗК повністю припиняють роботу з 21:00 до 07:00, під час повітряної тривоги відпуск пального зупиняється, а зовнішнє освітлення вимикається», - повідомили у компанії.
Також мережа рекомендувала водіям заздалегідь перевіряти режим роботи конкретної станції через застосунок WOG PRIDE або офіційний сайт компанії. Окремо автомобілістів закликали не залишати транспорт біля автозаправних комплексів та не використовувати територію АЗС для нічної стоянки великовантажного транспорту.
Аналітики моніторингового каналу «єРадар» звернули увагу, що після масштабних атак по Києву російська армія змінила акценти і значно активізувала удари по прифронтових та прикордонних регіонах. Найбільше потерпають Сумська, Харківська, Дніпропетровська та Запорізька області, де майже безперервно застосовуються керовані авіабомби та ударні безпілотники.
«Пріоритетними цілями, які намагаються уразити росіяни, є ТЕЦ, АЗС, паливні бази, склади, заводи, фабрики. Масштаби уражень - великі. Наслідки - страшні», - повідомили аналітики каналу «єРадар».
Глава Запорізької ОВА Іван Федоров наголошує, що удар по АЗС зможуть вплинути на варість цін на пальне для громадян.
"Що стосується цін, це точно не вплине. Тому що ціни умовно-централізовано встановлюються всіма мережами", - сказав він в ефірі "Суспільне. Запоріжжя".
Військовий аналітик Іван Ступак вважає, що головною метою ударів по автозаправних станціях є спроба порушити забезпечення українських військових паливом. Саме паливо необхідне для пересування пікапів, багі, квадроциклів та іншої легкої техніки, яка використовується вздовж лінії фронту.
«Працюють, в першу чергу, проти наших військових, які за задумом РФ не повинні мати можливості заправити свої пікапи, багі, квадроцикли, будь-що, що допомагає пересуватися вздовж лінії розмежування», - пояснив Іван Ступак в ефірі "Суспільне. Запоріжжя".
Водночас експерт наголосив, що наслідки виходять далеко за межі військової сфери. Якщо в регіонах перестає працювати паливна інфраструктура, зупиняється бізнес, скорочуються економічна активність та податкові надходження, а люди вимушені залишати небезпечні території. Крім цього, АЗС є надзвичайно легкими цілями, адже їхнє місце розташування відкрито позначене на картах.
«Відкриваєш мапу – всі АЗС нанесені», - зазначив аналітик.
Ступак також звернув увагу на психологічний аспект таких ударів. На його думку, Росія намагається компенсувати неможливість системно знищувати українські нафтопереробні заводи, тому переключилася на автозаправні комплекси. Такі атаки здатні ускладнити роботу мобільних вогневих груп, які не завжди можуть оперативно заправитися та виїхати на перехоплення дронів, а також негативно впливають на аграрний сектор, вантажні перевезення та економіку південних регіонів.
«Мобільні вогневі групи можуть не встигнути швидко заправитися і виїхати на перехоплення "Шахедів". Це руйнує логістику для цивільних, впливає на посівну кампанію та перевезення вантажів», - наголосив Іван Ступак.
Паливний експерт Сергій Куюн заявив, що останніми днями Росія суттєво наростила атаки саме на автозаправні станції та невеликі паливні сховища далеко за межами лінії фронту. За його словами, лише за одну ніч були атаковані п'ять АЗС у Дніпрі та області, під ударами опинилися станції WOG, UPG та БРСМ, а також невелике паливне сховище на Кіровоградщині. Він наголосив, що це вже не лише проблема прифронтових територій, адже удари дедалі глибше проникають у тилові області.
«На прифронтових вже пару місяців пекло, рахунок йде на сотні атакованих об’єктів. Водії бензовозів відмовляються туди їхати, бо за машинами теж полюють», - зазначив Сергій Куюн.
Експерт звернув увагу, що на цьому тлі уряд вирішив активізувати реалізацію системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. На його думку, відповідний закон ще під час ухвалення містив чимало недоліків, а зараз його впровадження може лише посилити ризики. Куюн нагадав, що навесні Україна вже пережила глобальну кризу поставок, коли сусідні країни тимчасово обмежували експорт нафтопродуктів, однак навіть тоді дефіциту на українських АЗС не виникло.
«Маємо свіжий приклад саботажу сусідів, бачимо посилення атак на паливну інфраструктуру і, тим не менш, хочемо на цьому тлі створювати запаси у сусідів, і всередині країни», - наголосив експерт.
За словами Куюна, практична реалізація великих запасів наразі виглядає малореалістично, адже в багатьох регіонах не залишилося цілих нафтобаз, а будь-які нові сховища автоматично стають потенційними цілями для російських ударів. Він також поставив питання про механізм компенсації бізнесу у випадку повторних руйнувань, адже постійно відновлювати запаси за власний рахунок компанії не зможуть.
«У Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Сумській, Херсонській немає жодної вцілілої нафтобази. Де половині країни зберігати той запас?» - підкреслив Сергій Куюн.
Окремо експерт попередив про економічні наслідки. Він пояснив, що формування обов'язкових резервів вимагатиме закупівлі додаткового пального, витрат на його зберігання, банківських гарантій та страхування, а це неминуче буде закладено у роздрібну ціну.За його оцінкою, українцям варто бути готовими до подорожчання пального на кілька гривень за літр, якщо чинна модель буде реалізована без змін.
«Система запасу потрібна, але на мінімальному рівні, який можна "розмазати" по АЗС та невеличким сховищам. Поточна норма у 6% може бути компромісом, тоді як збільшення до 9% стане непідйомною ношею. Нарощувати зараз запаси – це йти у справжній безглуздий м’ясний штурм з великими втратами та відповідною ефективністю», - резюмував Сергій Куюн.
Після фактичного знищення українських нафтопереробних заводів російські війська почали концентруватися на останній ланці паливного ланцюга - автозаправних комплексах. На думку Дмитра Льоушкіна, ворог дедалі активніше використовує нові технології, які дозволяють ефективніше знаходити такі об'єкти.
«В Україні вже не залишилося НПЗ. Я думаю, що зараз буде активізація по автозаправним станціям. Це вже почалося. І запускаються дрони саме з машинним зором, які не потребують зв'язку з інтернетом. Вони б'ють по газовим модулям, а там, де газовий модуль, там, звичайно, стоїть АЗС. І дуже великий вибух знищує АЗС», - зазначив Дмитро Льоушкін в інтерв'ю УНІАН.
Експерт наголошує, що нинішні правила фактично заважають власникам АЗС самостійно підвищувати рівень безпеки своїх об'єктів. За його словами, підприємці готові вкладати власні кошти у захисні конструкції, однак стикаються з адміністративними обмеженнями та штрафами.
«Потрібно від уряду, щоб він дозволив хоча б маскувати ці газові модулі. Зараз, якщо власник АЗС це робить, приїжджає ДСНС і штрафує. Це неадекватна ситуація. Хоча б давали сітки, щоб натягувати над АЗС, хоча б у прифронтових районах», - наголосив експерт.
Льоушкін звернув увагу, що наслідки нової російської тактики вже помітні в окремих прикордонних громадах. За його словами, деякі населені пункти практично залишилися без можливості заправляти транспорт.
Як приклад він навів Тростянець на Сумщині, де, за його словами, вже не працює жодна автозаправна станція. Також він попередив, що аналогічний сценарій може повторитися в Харкові, Дніпрі чи Запоріжжі, якщо питання захисту АЗС залишиться без уваги.
«У Тростянці на Сумщині вже немає жодної АЗС. Не дай Боже, але я відчуваю, що "завтра" у Харкові також так можуть закінчитися АЗС. А хто сказав, що в Дніпрі такого не буде або в Запоріжжі? Там уже виносять автозаправні комплекси день через день», - застеріг Льоушкін.
Одним із можливих рішень експерт називає використання пересувних паливних комплексів, які можуть швидко змінювати місце розташування та не бути постійною ціллю для ударів.
Водночас, за його словами, чинне законодавство не дозволяє повноцінно використовувати такі мобільні заправки, оскільки вони не мають відповідної нормативної бази.
«Треба, щоб населення могло заправлятися тільки мобільними АЗС. Але в нас немає такої можливості, щоб цього паливозаправника не поставили на штрафний майданчик та не виписали шалений штраф. Тому що у нас немає ліцензії на пересувний паливний пункт», - пояснив він.
Льоушкін переконаний, що така модель особливо актуальна для населених пунктів поблизу лінії фронту, де стаціонарні заправки стають очевидними цілями для російських безпілотників.
«АЗК - це маленький бусик або маленька цистерна, яка десь сховалася, потихеньку собі працює, змінила локацію. Ніхто не зможе вирахувати, де вона є. Вона на Google-картах не нанесена», - сказав експерт.
На думку Дмитра Льоушкіна, повторення ситуації з довгими чергами на АЗС наразі не є найімовірнішим сценарієм. Проте він вважає, що українці можуть зіткнутися з іншою проблемою - необхідністю шукати працюючі заправні станції після нових хвиль атак.
Експерт звертає увагу, що місця розташування приблизно шести тисяч українських АЗС є відкритою інформацією, тому приховати їх практично неможливо. Якщо Росія й надалі нарощуватиме виробництво ударних безпілотників, то саме ця інфраструктура може стати головною мішенню.
«У нас шість тисяч АЗС. Цифра фіксована, розташування всі відомі й на Google-картах нанесені. Якщо ми не будемо думати над захистом бензовозів і автозаправних комплексів, ми повернемося до тієї кризи, що в нас була. Тільки це будуть не черги на АЗС, а пошуки вцілілих АЗС», - попередив Льоушкін.
Авіаційний експерт Богдан Долінце погоджується, що останні удари по українських автозаправних станціях не є випадковими. На його думку, Росія реалізує системну кампанію, яка стала відповіддю на успішні атаки України по російській нафтопереробній галузі.
Він нагадав, що 2 липня удару зазнав нафтопереробний завод поблизу Нижнього Новгорода, який забезпечував пальним центральні регіони Росії. На цьому тлі Кремль намагається завдати Україні аналогічної шкоди.
«Росія продовжує системно завдавати ударів по автозаправних станціях. Ми це бачили раніше, але тепер мовиться про системну кампанію зі знищенням заправних станцій у Дніпропетровській, Полтавській та інших областях», - зазначив Богдан Долінце в коментарі 24 каналу.
За словами Долінця, однією з головних цілей російських атак є інформаційний ефект усередині самої Росії. Кремль намагається продемонструвати власному населенню, що Україна також стикається з проблемами у паливній сфері.
Водночас експерт наголошує, що йдеться насамперед про прикордонні та прифронтові області, а не про всю територію України.
«Насамперед ми можемо говорити про спробу Росії створити дефіцит у прифронтових та прикордонних регіонах України. Це потрібно, щоб показати російському населенню, що проблеми є не тільки в Москві, а Кремль діє дзеркально та вже досяг аналогічних результатів», - зауважив Богдан Долінце.
Він також підкреслив, що ця кампанія має компенсувати втрати, яких російська нафтопереробна промисловість уже зазнала внаслідок українських ударів. За словами експерта, ситуація дійшла до того, що Росія була змушена звертатися до країн Близького Сходу по постачання бензину, що раніше виглядало малоймовірним для держави, яка традиційно була одним із найбільших експортерів нафтопродуктів.
Читайте також:
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки України) - міністерство України. Утворене 9 грудня 2010 року як Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. У 2019-2021 роках - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у 2021-2025 роках - Міністерство економіки України. З 2025 року посаду Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України обіймає Олексій Соболев, повідомляє Вікіпедія.