Читайте в матеріалі:
В Україні можуть переглянути правила надання відстрочки від мобілізації для військовозобов'язаних, у яких є родичі з інвалідністю. Пропозиції передбачають додаткові умови для отримання відстрочки, зокрема - підтвердження необхідності постійного догляду та врахування наявності інших членів сім’ї, здатних його забезпечити.
Документ поки що не зареєстрований у Верховній Раді, проте вже натрапив на жорстку критику правозахисників і народних депутатів, а в профільному комітеті запевняють, що жодних звернень не отримували.
Главред зібрав усе, що відомо на даний момент про ініціативу.
У вересні в публічному просторі з’явилися повідомлення про можливий перегляд правил надання відстрочок від мобілізації.
Перші подробиці ініціативи оприлюднила голова правління ГО «Український центр захисту прав людини», колишня міністр соціальної політики та екс-уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. 10 жовтня вона повідомила, що організація отримала від Офісу військового омбудсмена, який очолює Ольга Решетилова, офіційну відповідь на свій запит. Отримані документи, за оцінкою Денісової, підтвердили найгірші очікування.
Сам отриманий текст підготовленого проєкту, порівняльну таблицю та пояснювальну записку Денісова не опублікувала.
«На жаль, наші побоювання підтвердилися. Запропоновані зміни передбачають звуження низки чинних гарантій для людей з інвалідністю та їхніх сімей», - заявила Денісова.
Хто може залишитися без відстрочки від мобілізації:
1. Батьки дітей з інвалідністю до 18 років.
Зараз наявність дитини з інвалідністю до 18 років дає батькам підставу для відстрочки за умови дотримання передбачених законом умов.
Що пропонують: якщо в сім’ї одна дитина з інвалідністю та обоє батьків, право на відстрочку з цієї підстави можуть обмежити. Пропонується зберегти її, якщо немає іншої особи, зобов’язаної виховувати дитину, або якщо в сім’ї двоє неповнолітніх дітей, одна з яких має інвалідність.
2. Батьки дітей із тяжкими захворюваннями без встановленої інвалідності.
Наразі закон передбачає окремі підстави для відстрочки в таких випадках.
Що пропонують: запровадити додаткові умови, пов’язані з наявністю другого з батьків або інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину, а також із кількістю неповнолітніх дітей у сім’ї.
«Для батьків дітей з інвалідністю до 18 років - встановити додаткові умови отримання відстрочки. Якщо в сім’ї виховується одна дитина з інвалідністю і є обоє батьків, право на відстрочку на цій підставі може бути втрачене. Його пропонують зберегти за відсутності інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину, або якщо в сім’ї двоє неповнолітніх дітей, одна з яких має інвалідність», - пише Денісова.
3. Чоловіки та дружини осіб з інвалідністю I та II груп.
Наразі для відстрочки на цій підставі має значення підтверджена інвалідність чоловіка або дружини.
Що пропонують: додатково вимагати підтвердження необхідності постійного догляду за особою з інвалідністю.
4. Чоловіки та дружини осіб з інвалідністю III групи.
Наразі відстрочка передбачена для визначених законом випадків, зокрема при деяких онкологічних захворюваннях, відсутності кінцівок або парних органів, окремих психічних та неврологічних порушеннях.
Що пропонують: додатково встановити вимогу щодо здійснення догляду.
5. Сини та дочки батьків з інвалідністю I або II групи.
Наразі право на відстрочку залежить, зокрема, від наявності інших осіб, зобов’язаних утримувати батька чи матір, та передбачених законом винятків.
Що пропонують: запровадитивимогу підтверджувати необхідність постійного догляду. Аналогічний підхід пропонується для догляду за батьками чоловіка або дружини.
6. Люди, які доглядають за хворими родичами.
Що пропонують: додаткововраховувати наявність інших осіб, здатних здійснювати догляд.
7. Брати, сестри, бабусі, дідусі, дядьки, тітки та племінники.
Наразі певні родичі другого та третього ступеня споріднення можуть отримати відстрочку за умови дотримання встановлених вимог, зокрема у зв’язку з доглядом за особою з інвалідністю I або II групи.
Що пропонують: виключити окрему підставу для родичів третього ступеня споріднення та посилити умови для родичів другого ступеня.
8. Опікуни недієздатних осіб.
Що пропонують: встановити додаткову умову - відсутність інших осіб, які здійснюють опіку або піклування.
За словами Денісової, Офіс військового омбудсмена у відповіді на запит послався на розбіжність між підставами для відстрочки та для звільнення з військової служби. Ця колізія, на думку відомства, порушує принцип правової визначеності та однакового ставлення до громадян.
Правозахисниця нагадала, що влітку її організація виступала за протилежний підхід - розширення можливостей для військових, які виховують дітей з особливими потребами. Міністерство оборони тоді таку ініціативу не підтримало.
«Тепер Офіс військового омбудсмена пропонує інший підхід: замість усунення нерівності шляхом розширення гарантій для військовослужбовців - додати обмеження до права на відстрочку інших батьків. Але хіба права дітей з інвалідністю мають залежати від того, чи мобілізовано вже їхнього батька? Потреби дитини в лікуванні, реабілітації, вихованні та підтримці обох батьків від цього не змінюються», - підкреслила Денісова.
Другий аргумент Офісу стосується ризиків. На думку авторів проєкту, підстава, пов’язана з хворобою близької людини без фактичної опіки над нею, відкриває лазівку для тих, хто прагне уникнути служби.
«Але людина з інвалідністю може потребувати регулярної допомоги близьких навіть тоді, коли їй не встановлено потребу саме в постійному догляді. Чому можливі зловживання одних мають ставати підставою для обмеження законних прав інших?», - зазначає правозахисниця.
Денісова також звернула увагу, що в отриманих документах немає оцінки того, скільки дітей і дорослих можуть залишитися без підтримки рідних. Її організація готує звернення до профільного комітету Верховної Ради та збирала пропозиції від сімей через онлайн-форму до кінця 13 жовтня.
Аргументи Офісу військового омбудсмена викликали хвилю обурення у Facebook - люди діляться власними історіями. Про те, як правила працюють на практиці, розповіла Алла Колодій. Її сім’я вже зіткнулася з ситуацією, коли наявність другого з батьків стала аргументом проти чоловіка.
«Може, вже досить порушувати права дітей з інвалідністю? Мій чоловік, маючи дитину з інвалідністю, не може звільнитися, а коли його мобілізували, йому просто сказали: „У дитини є мама, тому права на відстрочку ти не маєш“. А зараз під загрозою опинилися ті, хто вже має відстрочку», - написала жінка.
Багато коментаторів вказують на проблему з документами: довідку, яку законопроект визначає як ключову, за їхніми словами, отримати вкрай складно. Тетяна Смаглюк, яка має II групу інвалідності, розповіла, що фактично залежить від єдиного сина.
«Я інвалід 2 групи. Ледве ходжу. Єдиний син, який є моїми руками, моїми ногами. Моя підтримка й опора. Я практично сама нічого не можу робити. Довідку про постійний догляд отримати неможливо. Її просто не дають. Що робити і який вихід?» - запитує Смаглюк.
Схожий досвід описує Стася Гергалова, звертаючись безпосередньо до Денисової. На її думку, сама формула про «постійний догляд» відірвана від реальності, адже людині з обмеженими можливостями допомога потрібна за замовчуванням.
«Постійний догляд часто не надають навіть при 2-й групі. До чого тут постійний чи непостійний догляд, який вони нав’язують? Людина з інвалідністю - людина з обмеженими можливостями - вже, отже, за замовчуванням потребує допомоги! Жодної допомоги з боку держави ніколи не було!» - пише Гергалова.
Макс Іншаков пояснив, чому формальний критерій не відображає реальних потреб. Він звернув увагу на велику групу хворих, які формально справляються самостійно, але не зможуть обійтися без рідних у повсякденних справах.
«Є дуже багато хворих, які не потребують постійного догляду - вони умовно можуть самостійно дійти зі спальні до кухні, зварити собі гречку, увімкнути телевізор, але вони просто не виживуть без допомоги близької людини (похід до магазину, за ліками, відвести до лікаря, приготування їжі, одягнутися, помитися)», - зазначив Іншаков.
Про догляд за матір’ю розповіла Олена Богданова, мати якої має II групу. Жінка підкреслила, що літня людина потребує нагляду навіть у базових речах.
«Мати має 2 групу… Вона сама не може випити ліки - чи то забула, чи то не пам’ятає… Потрібен контроль. Я вже не кажу про заробляння грошей, купівлю їжі, приготування та інше… Про вихід з дому не може бути й мови», - написала Богданова.
Окрема група коментарів стосується фінансової сторони. Марина Киян, яка має I групу з постійним доглядом, вказала на суперечність: чоловік, оформлений як доглядач, позбавляється можливості заробляти.
«Маю 1 групу з постійним доглядом, однак мій чоловік не має права працювати, оскільки я тоді не потребую допомоги. А як жити родині (з трьох осіб) на одну мою пенсію, коли у нас є ще маленька дитина? Зміни в законодавстві мають покращувати, а не погіршувати умови», - підкреслила Киян.
Олександр Бавін продовжив цю думку й описав сім’ї, де чоловік поєднує роботу та догляд за дружиною з I групою, наймаючи помічників на день. За його словами, згідно з проєктом військового омбудсмена, така людина вже не зможе отримати відстрочку, а державна виплата за догляд становить 2500–2700 гривень.
«А якщо в сім’ї ще є діти??? Як виживати в цьому випадку? Чоловік на фронт, а сім’я? А як вночі під час тривоги? Хто забезпечить допомогу з переміщенням до укриття?» - запитує Бавін.
Ірина Приходько навела приклад, який показує, наскільки складними бувають реальні сімейні ситуації. У неї II група, довідку про догляд ЛКК не видає, а її чоловік за рішенням суду опікується недієздатним братом її першого чоловіка і завдяки цьому має відстрочку. У родині також живе 10-річний онук, опікуном якого є сама Ірина.
«Фактично він один доглядає за нами трьома. І ось тут найцікавіше: якщо (згідно із запропонованими поправками) мого чоловіка мобілізують, то двом інвалідам і дитині що робити?» - написала Приходько.
Частина коментаторів перевела дискусію в правову площину. Користувачка Вікторія Зінченко послалася на Конституцію, Сімейний кодекс та міжнародні зобов’язання України.
«Спроби ускладнити або звузити право на відстрочку для батьків дітей з інвалідністю - це пряме порушення ст. 22 Конституції України, яка забороняє звужувати зміст існуючих прав. Посилання на те, що „мати може доглядати сама“, суперечить ст. 141 Сімейного кодексу (про рівність прав батьків) та Конвенції ООН про права дитини», - написала Зінченко.
Схожу позицію зайняли й представники спільноти, яка домагається ухвалення законопроекту № 15057. Активісти нагадали про конституційні гарантії, які діють навіть в умовах воєнного стану.
«Як і раніше, слід наголошувати, що згідно зі ст. 64 КУ навіть під час воєнного стану не можна обмежувати права за конкретними статтями! Права дітей з інвалідністю якраз до них і належать. Тільки чомусь усі дружно роблять вигляд, що цієї статті не існує», - зазначили у спільноті.
Роман Велтім пов’язав цю ініціативу з енергетичною ситуацією в країні. Він нагадав, що через удари по інфраструктурі люди з інвалідністю й без того опиняються в надзвичайно вразливому становищі.
«Це неприпустимо, скільки людей загине без допомоги від холоду, голоду… Як таке можна розглядати, коли щодня ворог знищує інфраструктуру, коли немає світла і не буде нічого… Це як взяти й знищити цих людей з інвалідністю», - написав Велтім.
Поки сім’ї діляться своїми побоюваннями в соцмережах, юристи аналізують, як ці пропозиції співвідносяться з чинними нормами. Адвокат Олексій Мендрух присвятив цій ініціативі окреме відеозвернення, записане в день публікації Денісової. Насамперед він закликав не піддаватися паніці: документ не розміщений на сайті Верховної Ради і поки що не має жодної юридичної сили.
«І одразу хочу вас заспокоїти з цього приводу. Це лише законопроект. Законопроект - не закон. Його ще не ухвалили. Тобто поки що нічого не змінюється», - наголосив адвокат.
Найбільші заперечення у Мендруха викликала норма щодо подружжя людей з інвалідністю I та II груп. За його словами, зараз чоловікові для відстрочки достатньо документа про групу інвалідності дружини, і чинне законодавство не висуває жодних додаткових вимог.
«Саме стаття 23 Закону України про мобілізацію не містить жодних додаткових умов. Вони хочуть цього постійного догляду. І цей самий постійний догляд буде додаватися до всіх, хто має інвалідність», - пояснив юрист.
Мендрух зіставив кожну пропозицію з конкретними пунктами частини першої статті 23. Найпроблемнішою він назвав підставу, пов’язану з батьком або матір’ю з інвалідністю I або II групи. З його досвіду, домогтися відстрочки за цією підставою вже зараз вкрай важко. Щодо третьої групи, вважає адвокат, дозвіл на відстрочку навряд чи хтось взагалі отримає.
«Це пункт тринадцятий, нагадаю, частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». І він надзвичайно складний щодо отримання відстрочки. А якщо туди ще додадуть цей догляд, це взагалі буде практично неможливо», - зазначив Мендрух.
Він також звернув увагу на підставу для тих, хто доглядає за хворими родичами (пункт 9): вже зараз комісія під час складання акта перевіряє, чи є інші люди, здатні взяти на себе цю функцію. Автори проєкту, за його оцінкою, хочуть прирівняти його до більш жорсткого пункту 13. Для опікунів недієздатних осіб зараз, нагадав адвокат, визначальним документом є лише рішення суду.
Окремо юрист зупинився на пункті 14, що стосується родичів другого та третього ступеня споріднення. З цією підставою він стикався у власній адвокатській практиці.
«Він також складний, якщо чесно, цей чотирнадцятий пункт. У мене було кілька клієнтів за чотирнадцятим пунктом, з якими ми проходили оскарження», - розповів Мендрух.
Адвокат також пояснив логіку, на яку спирається Офіс військового омбудсмена. Підстави для звільнення зі служби зараз суворіші, ніж для відстрочки: наприклад, наявність дружини з I або II групою сама по собі не дає права демобілізуватися без фактичного звільнення. Відомство, за його словами, хоче привести правила відстрочки у відповідність до цього стандарту, хоча законопроект № 15057, який, як перевірив юрист, з березня так і не просунувся, пропонував зворотний шлях.
«Тобто законопроектом № 15057 пропонували зробити навпаки. А тут хочуть ускладнити процедуру, тобто і звільнитися зі ЗСУ буде складно, як і зараз, і отримати відстрочку буде набагато складніше», - пояснив Мендрух.
Адвокат також поділився практичними рекомендаціями. Тим, хто підпадає під згадані категорії, він радить не відкладати вирішення питання, поки діють нинішні правила, а тим, хто вже збирає пакет довідок, - поквапитися.
«Якщо у вас не оформлено відстрочку, перше, що потрібно зробити, - оформити її, перевірити свій «Резерв+», подивитися, як справи з відстрочкою, яку вам уже було надано. Якщо ваша мета - отримати відстрочку за цими документами, то не зволікайте. Це моя особиста порада», - сказав юрист.
Власникам чинних відстрочок Мендрух рекомендує подавати документи на продовження. За його словами, практика центрів надання адміністративних послуг поки що різниться, проте постанова Кабміну № 560 дозволяє звертатися за 30 днів до закінчення терміну.
«Але одразу скажу, що ЦНАП не може не прийняти заяву. Закон їм це забороняє. Тому вимагайте, щоб заяву на продовження вже приймали. А там нехай ТЦК і СП розглядають», - підсумував адвокат.
Дивіться відео - Законопроект військового омбудсмена: хто втратить відстрочку:
Адвокат Дар’я Тарасенко також визнала, що повідомлення «Українського центру захисту прав людини» викликало справжній переполох. За її словами, звернення посипалися з самого початку робочого тижня.
«Коли вранці в понеділок я відкрила свої соцмережі, то побачила безліч запитів на коментарі щодо змін в умовах мобілізації», - розповіла Тарасенко.
Юристка закликає знижувати градус паніки та звертає увагу на процедурні обмеження. За її інформацією, Офіс військового омбудсмена надіслав свої пропозиції до профільного міністерства, а затверджувати чи відхиляти будь-які зміни зрештою будуть парламентарі.
«Перше, що я хочу з цього приводу сказати: військовий омбудсмен не є суб’єктом законодавчої ініціативи, він не має права подавати на розгляд Верховної Ради законопроекти. У даному випадку Офіс військового омбудсмена поділився з Міноборони своїм баченням того, як розв‘язати проблему. Чи будуть зміни у переліку підстав для відстрочки чи ні - ключову роль у цьому в будь-якому разі відіграватиме Міноборони. Останнє слово залишатиметься за депутатами Верховної Ради», - нагадує Тарасенко.
Якщо Дар’я Тарасенко зосередилася на процедурі, то адвокат Віктор Наумчук оцінив суть пропозицій. На його думку, корінь проблеми - у різному підході держави до цивільних сімей і до тих, чиї батьки чи матері вже служать. Останні опинилися в гіршому становищі лише тому, що діагноз дитині поставили після їхнього призову, передає Комсомольська правда.
«Сьогодні існує правова колізія: батьки дітей, яким встановлено інвалідність, отримують звільнення від мобілізації. Батьки дітей, яких призвали до ЗСУ до встановлення дитині інвалідності або діагностування важкої хвороби, не можуть демобілізуватися», - каже Наумчук.
Спроба виправити ситуацію на користь військовослужбовців, нагадує юрист, застрягла через позицію оборонного відомства. Ініціатива Офісу формально теж усуває нерівність, однак робить це ціною погіршення становища тих, хто зараз захищений, і, за оцінкою адвоката, натрапляє на пряму заборону Основного закону.
«Щоб зрівняти дітей у правах на батьківську опіку, до Верховної Ради було подано законопроект № 15057, однак його заблокувало наше оборонне відомство. Якщо нові пропозиції будуть прийняті й схвалені депутатами, діти також будуть зрівняні в правах, але не в бік їхнього розширення, а в бік звуження. Фактично це суперечить статті 22 Конституції України», - підкреслює Наумчук.
Поки правозахисники формулюють свої зауваження, у парламенті кажуть, що жодного документа на розгляд не надходило. У коментарі ТСН Людмила Денісова пояснила, як саме отримала інформацію, та уточнила процедурний момент. Офіс військового омбудсмена, за її словами, лише сформулював ідеї, але сам подати їх до Ради не може.
«Я направила запити до Офісу військового омбудсмена та до Верховної Ради. Офіс військового омбудсмена надав відповідь, у якій розповів про пропозиції щодо мобілізаційного законодавства, про проєкт закону. Тобто Офіс військового омбудсмена - автор пропозицій, вони не можуть вносити законопроект», - розповіла Денісова.
Представник комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський підтвердив, що в комітеті знають про суспільну дискусію навколо цієї теми. Втім, за його словами, далі розмов справа не пішла, а повноважень самостійно ініціювати закони у відомства немає.
«Жодних ініціатив з цього питання в комітеті не обговорювалося. Військовий омбудсмен не має права законодавчої ініціативи. Вона може лише просити народних депутатів розглянути це питання тим чи іншим чином. Станом на вчора (12 жовтня) жодних пропозицій чи прохань не надходило», - зазначив Веніславський.
Парламентарій також оцінив перспективи таких змін у сесійній залі. Його прогноз щодо цієї ініціативи виявився песимістичним.
«Я думаю, що будь-які питання, пов’язані з батьками дітей з інвалідністю, мають дуже сумнівні шанси на ухвалення в парламенті», - додав Веніславський.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, коментуючи ситуацію, закликав розібратися в суті дискусії, яка, крім відстрочок, стосується й можливого посилення бронювання працівників, перегляду квот на підприємствах ОПК та енергетики, а також критеріїв критичної важливості підприємств. Омбудсмен уточнив, що документ до його Офісу не надходив, тому він не може надати йому офіційну правову оцінку.
«Однак важливо розставити крапки над „і“: мова йде про можливі законодавчі зміни, а не про прийнятий закон. Це принципова різниця, яку не варто втрачати за гучними заголовками. Як то кажуть, не кажи „гоп“, поки не перестрибнеш. А в законодавчому процесі до цього „гоп“ ще чимало етапів», - написав Лубінець у Telegram.
Разом з тим Лубінець визнав, що порушена тема заслуговує на увагу. Він пообіцяв особисто стежити за ризиками для вразливих категорій під час опрацювання документів, якщо такі надійдуть.
«Захист прав дітей, зокрема дітей з інвалідністю, підтримка людей, які потребують постійного догляду, та їхніх сімей - надзвичайно важливі. Діти та сім’ї, які залежать від допомоги близьких, не повинні ставати заручниками недосконалих законодавчих рішень», - наголосив омбудсмен.
Щодо бронювання Лубінець наполягає, що критерії та квоти мають бути чіткими й передбачуваними, щоб не створювати правової невизначеності для працівників і роботодавців. Підбиваючи підсумки, він закликав спиратися на офіційну процедуру, а не на припущення.
«Адже між словами „пропонують змінити“ і „права вже обмежили“ - не просто різниця у формулюваннях. Між ними - цілий законодавчий процес. І саме його, а не припущення, варто брати за основу для відповідальних висновків», - підсумував Лубінець.
Значно категоричніше висловився народний депутат Олексій Гончаренко. У Telegram він заявив, що інформація, яка поширюється, стосується документа, який ще не має жодного юридичного статусу. Парламентарій нагадав, що подібні напрацювання готують різні органи, і переважна більшість із них так і не потрапляє до Ради.
«Одразу скажу: жодних змін поки що немає, і далеко не факт, що вони колись будуть. Цей законопроєкт - лише чернетка. Таких чернеток абсолютно різні органи готують сотні, і далеко не всі доживають до подання до Ради», - написав Гончаренко.
Нардеп також пояснив, що навіть після реєстрації документ мав би пройти комітети та читання, де його можуть відхилити або переписати. Свою особисту позицію він сформулював однозначно і закликав переключити увагу на переговорний процес.
«Я голосуватиму проти таких ініціатив. Це не той законопроект, який зможе наблизити нас до миру. Батьки тяжкохворих дітей та дітей-інвалідів не повинні каратися державою за те, що вони доглядають за своїми дітьми. Це абсурд», - заявив Гончаренко.
До критиків приєднався й голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. У Facebook він прокоментував ідею позбавляти батька права на відстрочку, якщо за дитиною може доглядати мати. Політик порівняв ситуацію з правилами для багатодітних сімей, щодо яких суперечок не виникає.
«Ми надаємо відстрочку батькові трьох і більше дітей. І це не викликає дискусій. Але чи вважаєте ви, що батькам однієї дитини з інвалідністю легше доглядати за нею, ніж батькам трьох здорових дітей? Чи, може, жінці, яка перебуває з дитиною 24/7, не потрібно спати або піти купити їжу?» - запитав Гетманцев.
Депутат також поставив під сумнів саму логіку пошуку мобілізаційного ресурсу серед таких сімей. На його думку, у держави є інші категорії, на які варто звернути увагу, зокрема публічні особи, які ухиляються від служби.
«З-поміж тисяч VIP-ухилянтів, які в соцмережах вчать нас, як любити Батьківщину, ви справді знайшли правильний резерв??? Іноді щодо деяких ініціатив просто бракує слів. Таке точно не пройде», - підкреслив Гетманцев.
Паралельно у Раді вже зареєстровано документ, який рухається у протилежному напрямку - до розширення підстав. Законопроект № 16118 від 1 жовтня 2026 року подали 13 народних депутатів, серед яких Олексій Гончаренко, Ірина Геращенко та Софія Федина. Наразі він перебуває на розгляді профільного комітету.
Ініціатива стосується тих, хто опікується батьками або членами сім’ї другого ступеня споріднення похилого віку. Йдеться про людей, які через хронічні хвороби, когнітивні розлади чи інші порушення втратили здатність самостійно пересуватися або обслуговувати себе. Пояснюючи мотивацію, автори підкреслюють, що чинне законодавство охоплює не всі такі життєві ситуації.
«У таких випадках постійний догляд є не добровільною побутовою допомогою, а необхідністю, зумовленою станом здоров’я особи та її нездатністю самостійно забезпечувати власні основні потреби. Тому законодавче регулювання має враховувати не лише формальний статус особи, яка потребує допомоги, а й об’єктивну потребу в постійному сторонньому догляді, якщо така потреба належним чином підтверджена», - пишуть автори законопроекту.
Підтвердженням стане висновок лікарсько-консультативної комісії або рішення експертної групи з оцінки функціонування особи, при цьому група інвалідності не є обов’язковою. Скористатися новою підставою для відстрочки або звільнення зі служби можна буде лише за відсутності інших родичів першого ступеня, здатних опікуватися людиною. Якщо ж такі родичі самі потребують сторонньої допомоги, право зберігається за військовозобов’язаним.
Колізію між відстрочкою та звільненням зі служби, на яку посилається Офіс військового омбудсмена, парламентарії вже намагалися усунути іншим шляхом. Законопроект № 15057 зареєстрували 9 березня 2026 року, серед його ініціаторів - Данило Гетманцев, Мар’яна Безугла та Ірина Борзова. Документ пропонує зміни до статті 26 закону «Про військовий обов’язок і військову службу».
Наразі цивільні батьки дитини з інвалідністю до 18 років отримують відстрочку автоматично. Однак військовослужбовець може звільнитися з цієї причини лише тоді, коли другого з батьків немає, зокрема через смерть, позбавлення прав або безвісне зникнення. Законопроект пропонує скасувати цю умову, щоб мати чи батько могли звільнитися незалежно від статусу другого з подружжя.
Станом на жовтень документ розглядає комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Міноборони виступило проти, посилаючись на можливе зниження обороноздатності, а в серпні на підтримку ініціативи стартувала громадська кампанія та електронна петиція до Кабміну.
«Сьогодні виникла абсурдна ситуація. Якщо батько дитини з інвалідністю ще не мобілізований - держава надає йому право на відстрочку. А якщо його вже мобілізували - повернутися до своєї дитини він не може. Дитина - та сама. Її інвалідність - та сама. Її потреба в батькові нікуди не зникла. Змінився лише статус батька», - йдеться в тексті петиції, яку на даний момент підписали 14 тисяч осіб із 25 тисяч необхідних голосів.
Людмила Денісова навела дані, які отримала від міністерства оборони.
«Нагадаю: влітку під час обговорення законопроекту № 15057 ми підтримували скасування обмежень на звільнення з військової служби батьків дітей з інвалідністю. За офіційною інформацією, яку ми отримали від Міністерства оборони України, у ЗСУ та військових частинах, безпосередньо підпорядкованих МОУ, за оперативними даними проходили службу близько 2 тисяч військовослужбовців, які мають дітей з інвалідністю до 18 років», - розповіла правозахисниця.
На думку Денісової, саме цей шлях, а не обмеження для цивільних сімей, відповідає принципу рівності. Свою позицію вона сформулювала через протиставлення двох підходів до однієї проблеми.
«Рівність прав дітей з інвалідністю має забезпечуватися розширенням державних гарантій, а не позбавленням інших дітей того захисту, який у них уже є», - підкреслила Денісова.
Читайте інші матеріали: