Про що йдеться у матеріалі:
Україна разом зі США та європейськими партнерами підготувала нові пропозиції щодо завершення війни, ключовими пунктами яких називають припинення вогню, взаємне відведення військ, можливе створення спеціальної зони на Донбасі та визначення ролі ЄС і НАТО у майбутній системі безпеки.
Главред з'ясував, які перспективи нового плану миру Володимира Зеленського.
За даними The Times, президент України Володимир Зеленський повідомив про спільну роботу Києва, Вашингтона та європейських столиць над набором пропозицій, які можуть стати основою для нового переговорного формату. Йдеться не лише про припинення бойових дій, а й про механізм, який має зменшити ризик нового масштабного зіткнення після можливого перемир’я.
Президент України пояснив, що Київ обговорював ці питання з представниками президента США Дональда Трампа та європейськими чиновниками. За оприлюдненою інформацією, серед основних варіантів розглядаються припинення вогню, взаємне відведення українських і російських військ від поточної лінії фронту та створення окремої буферної зони.
«Наскільки нам відомо, є ще кілька ідей з американського боку. Вони хочуть знайти слушний момент, щоб представити їх. Ми на них чекаємо», - сказав Володимир Зеленський.
The Times також пов’язав активізацію цієї дипломатичної роботи з візитом до Москви ватиканського дипломата Пола Річарда Галлагера. Видання припустило, що представник Святого Престолу може бути залучений до передачі або обговорення нових пропозицій із російською стороною.
При цьому журналісти звернули увагу на головну проблему майбутньої ініціативи. Росія вже відкидала схожі формули врегулювання, тому навіть наявність спільної позиції України, США та європейських партнерів ще не означає автоматичного початку реального переговорного процесу.
Водночас Reuters уточнює структуру документа, про який говорив Володимир Зеленський. За даними агентства, Київ підготував односторінкові пропозиції разом з американськими та європейськими посадовцями, а сама ідея полягає в пошуку формули завершення війни у проміжку від саміту G20 у США до кінця літа 2027 року.
Президент України назвав припинення вогню центральним елементом документа. Окремо в ньому розглядається американська концепція створення вільної економічної зони на сході України, зокрема на Донбасі, яка могла б перебувати під управлінням третьої сторони.
«У ньому міститься одна з пропозицій щодо перемир’я - це головний пункт. Друга частина стосується того, що запропонували американці щодо вільної економічної зони», - сказав Володимир Зеленський.
Третім напрямом, про який говорив Зеленський, є майбутня роль Європейського Союзу та НАТО, а також визначення того, які конкретні кроки готова зробити Україна заради завершення війни. Деталей президент не розкрив, однак сам факт включення ЄС і НАТО до структури пропозицій означає, що Київ пов’язує можливе припинення вогню з питанням міжнародних гарантій безпеки.
«Ці три ідеї, про які я згадав, не є виключно українськими», - сказав Зеленський, додавши, що пропозиції формувалися спільно з американцями та європейцями, а частина напрацювань походить із попередніх контактів між представниками США, України та Росії.
Американський Інститут вивчення війни звернув увагу, що нова спільна пропозиція України, США та Європи може передбачати суттєві поступки з боку Києва. На думку аналітиків, це демонструє, що Україна продовжує шукати шляхи завершення війни навіть у ситуації, коли Кремль не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог.
«Натомість Кремль постійно відхиляє всі мирні пропозиції України, Європи та США і постійно наголошує на своїй вимозі, щоб Україна поступилася всім його вимогам», - йдеться в оцінці ISW.
Аналітики зазначають, що принципова різниця між позиціями Києва та Москви полягає саме в готовності до компромісу. Україна погоджується обговорювати різні формати припинення бойових дій, тоді як Кремль продовжує наполягати на виконанні всього комплексу власних вимог.
Водночас, неназване джерело повідомляло російському пропагандистському виданню ТАСС, що Стів Віткофф і Джаред Кушнер могли відкласти свої візити до України та Росії на невизначений термін. Водночас ISW заявив, що не виявив доказів, які могли б однозначно підтвердити або спростувати цю інформацію.
Речник російського диктатора та воєнного злочинця Дмитро Пєсков фактично відкинув можливість управління Донбасом третьою стороною. Він відреагував на слова Зеленського про можливе створення буферної вільної економічної зони та заявив, що Москва вважає Донбас частиною Російської Федерації. Саме тому, за його словами, російська влада не бачить можливості для зовнішнього адміністрування регіону.
«У цьому контексті я б все-таки сказав, що Донбас є територією Російської Федерації, суб’єктом Російської Федерації. (...) І навряд чи якась третя сторона може займатися управлінням регіонами РФ», - сказав Дмитро Пєсков.
Водночас речник Кремля намагався не розкривати деталей потенційних переговорів. Коментуючи можливий мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі та інші пропозиції, він заявив, що конкретні параметри мирного процесу нібито не прийнято обговорювати публічно.
«Звичайно, різні деталі, які можуть фігурувати в різних пропозиціях, у різних модальностях мирного процесу, обговорювати публічно не прийнято. Тому я не хотів би цього робити», - додав прессекретар воєнного злочинця Путіна.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Володимир Фесенко вважає, що навколо нової ініціативи виник надмірний ажіотаж. На його думку, повідомлення The Times не варто сприймати як появу абсолютно нового та остаточно затвердженого мирного плану.
Експерт звертає увагу, що більшість озвучених компонентів уже раніше обговорювалися в різних комбінаціях.
«Насправді, нічого принципово нового в цьому плані не має. Все це вже обговорювалось у тих чи інших комбінаціях ще на початку року в переговорах в трьохсторонньому форматі», - зазначив Фесенко у дописі в Facebook.
За його словами, головною відмінністю нинішнього формату є те, що мова вже не йде про одностороннє виведення українських військ із Донбасу. Натомість розглядається принцип взаємності, за якого відведення військ повинно стосуватися обох сторін.
Політолог також наголосив, що сам Зеленський обережно називає документ не «мирним планом», а «пропозиціями».
«Важливе уточнення: це, схоже, ще не повністю оформлений “мирний план”, а узгоджуваний Україною, США та європейцями проєкт, який планують передати Москві», - пояснив експерт.
Окрему увагу Володимир Фесенко приділив можливій ролі Ватикану. The Times пов’язало появу нових пропозицій із поїздкою архієпископа Пола Річарда Галлагера до Москви, де він уже провів контакти з російською стороною, зокрема із Сергієм Лавровим.
Водночас політолог сумнівається, що передача документа через Ватикан є найефективнішим варіантом.
«Правда виникає запитання: а навіщо цей план передавати через Ватикан, якщо було б більш логічно передати його через американських переговорників? Тоді б було і більше шансів на його розгляд і обговорення», - зауважив Фесенко.
На його думку, роль Ватикану як посередника може бути важливою з дипломатичного погляду, однак вона не створює автоматичного механізму тиску на Кремль. Російський президент Володимир Путін, вважає Фесенко, значно більше зважає на позицію американського президента Дональда Трампа та можливі домовленості безпосередньо зі США.
«Для Путіна цікавий і важливий лише Трамп. Якщо нову версію мирного плану представлять американці, тоді буде можливим якесь обговорення», - наголосив політолог.
Політолог нагадав, що Дмитро Пєсков уже фактично публічно відкинув озвучені параметри нового формату. За його припущенням, російська сторона могла отримати інформацію про ці пропозиції ще до появи публікацій у західних медіа.
Фесенко також звернув увагу на заяву Путіна від 22 серпня, коли російський диктатор говорив про отримання через посередників певних пропозицій щодо завершення війни, але назвав їх «екзотичними» та неприйнятними.
«Може він мав на увазі саме ці пропозиції», - припустив експерт.
На думку політолога, найбільша небезпека полягає в тому, як саме Москва сприйматиме джерело мирної ініціативи. Якщо Кремль представить її як особистий «план Зеленського», а не як спільну пропозицію України, США та Європи, шанси на конструктивний діалог можуть різко зменшитися.
«За нинішніх умов, перш за все у повітряній війні, мирні ініціативи з боку України будуть сприйматись в Кремлі як прояв слабкості. І відповіддю буде не згода на переговори, а посилення військового тиску на Україну», - попередив Фесенко.
На думку Володимира Фесенка, головним фактором, який зараз заважає припиненню вогню, є впевненість Кремля у можливості покращити свої позиції за допомогою військового тиску. Особливо небезпечною експерт називає ситуацію в повітряній війні та загрозу російських балістичних атак.
Політолог зазначає, що напередодні зими та протягом зимового періоду Москва може розраховувати використати ракетний терор як додатковий інструмент примусу України до поступок.
«Поки на руках у Кремля буде цей «козир» та ще і напередодні зими і взимку, у них буде сподівання на те, що вони або переможуть у війні, або дотиснуть нас до суттєвих поступок», - сказав Фесенко.
На його думку, Україні необхідно витримати цей період. Якщо Росія не зможе досягти очікуваного результату в ході чергової зимової кампанії, у Кремлі може виникнути усвідомлення того, що військовим шляхом швидкої перемоги здобути не вдасться.
«Коли в Москві зрозуміють, що їх черговий зимовий наступ не приніс перемоги, тоді виникне вікно можливостей для нових мирних переговорів», - прогнозує політолог.
Експерт окремо прокоментував хвилю повідомлень навколо американського військово-транспортного літака в Москві. Спочатку частина спостерігачів припускала, що до Росії могли прибути Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а після появи інформації про візит директора ЦРУ Джона Реткліффа почалися розмови про можливу надзвичайну переговорну місію.
Фесенко не виключає, що питання російсько-української війни могло бути одним із пунктів переговорів американського посадовця в Кремлі.
«Проблематика російсько-української війни та умов її завершення може бути частиною переговорів Реткліффа в Кремлі», - зазначив політолог.
Водночас він вважає малоймовірним, що саме мирне врегулювання було головною метою такого візиту. На думку Фесенка, у відносинах між США та Росією існує широкий спектр інших питань, які можуть вимагати прямих контактів між спецслужбами та політичним керівництвом.
«Але мені здається, що головні цілі візиту директора ЦРУ до Москви є все ж таки іншими», - додав експерт.
Керуючий партнер «Національної антикризової групи», політичний та економічний експерт Тарас Загородній не погоджується з твердженням, що нові пропозиції вже означають серйозні поступки України. За його оцінкою, президент фактично говорить про зупинку бойових дій по лінії розмежування, а цей формат обговорювався з американською стороною та отримав підтримку європейців.
Експерт наголошує, що принциповою є саме відсутність одностороннього відходу українських сил із територій.
«Ну, президент сказав, що він має на увазі зупинку по лінії розмежування. Те, що від цього обговорювалися з американцями, підтримано було європейцями пізніше. Так, в принципі, ніяких поступок немає», - сказав Загородній в ефірі Радіо Хартія.
За його словами, головною проблемою є не готовність Києва до обговорення припинення вогню, а небажання Москви змінювати власну позицію. Росія продовжує вимагати виходу України з чотирьох областей та відмови від вступу до НАТО.
«Росіяни на це не підуть. Вони вже сказали, що навіть на це не збираються йти. Позиція росіян, яка озвучена Путіним, що для припинення вогню Україна повинна вийти з чотирьох областей України і відмовитись від НАТО. Вони від цього не відступаються, не відступаються, не відступляться», - наголосив експерт.
Коментуючи візит архієпископа Пола Річарда Галлагера до Москви, Тарас Загородній заявив, що сам факт появи нового посередника не означає наближення миру. За його оцінкою, Росія може приймати представників різних держав та міжнародних структур, але це не матиме вирішального значення, поки Путін не змінить власної стратегічної позиції.
Експерт зазначив, що у процесі можуть брати участь як офіційні, так і неофіційні посередники з різних країн та міжнародних центрів.
«Можуть різні посередники, офіційні, неофіційні, там і штук десять, там і Саудівська Аравія, і Катар, і Швейцарія. Це не має ніякого значення, тому що Путін не відступить від своїх слів, які він публічно сказав», - вважає Загородній.
На його думку, російська політична система робить публічний відступ від уже озвучених максималістських вимог особливо складним для Кремля. Путін, за оцінкою експерта, пов’язує свою політичну та особисту безпеку з продовженням війни і тому не зацікавлений у компромісі, який можна було б трактувати як відмову від раніше проголошених цілей.
«Можуть приїжджати всі, хто завгодно, і від Ватикану, і голова ЦРУ, всі, хто завгодно, але це не змінить позицію Путіна», - заявив Загородній.
На думку експерта, готовність Росії приймати високопосадовців зі США сама по собі не означає готовності до компромісу. Навпаки, Кремль може сприймати такі контакти як підтвердження того, що Москва досі має можливість вести прямий діалог із Вашингтоном і впливати на порядок денний.
Загородній вважає, що частина американських політиків і досі намагається знайти в поведінці Путіна раціональний простір для переговорів. «Деякі американські політики досі думають, що у Путіна є якесь раціональне зерно, і що він буде піддаватися на якісь вмовляння», - сказав він.
Експерт пояснює, що американська політична культура значною мірою орієнтована на пошук компромісів і можливість домовлятися навіть із найскладнішими опонентами. Однак у випадку нинішньої російської влади, на його думку, ця логіка може не спрацювати.
«А в даному випадку ніякого діалогу не буде. Ну розкажуть, якщо голова ЦРУ не чув розповіді про пригоди печенігів в степах України і те, що Україну вигадав генеральний штаб Австро-Угорщини разом з Леніним на пару. Він, мабуть, те саме почує», - іронічно зауважив Загородній.
Експерт також звертає увагу на інший аспект публічної дипломатії Києва. На його думку, коли Зеленський говорить про готовність України обговорювати припинення війни, він одночасно демонструє західним партнерам, що головна перешкода для переговорів перебуває в Москві.
Загородній наголошує, що паралельно Україна продовжує завдавати ударів по території Росії та намагається послабити російський військово-промисловий і економічний потенціал. Одним із найбільш уразливих напрямків він називає виробництво дизельного пального.
«Дуже для них уразливе місце - це виробництво дизелю. Якщо Україна доб'є виробництво дизелю, у них просто країна зупиниться», - заявив Загородній.
Експерт пояснює, що дизель є критично важливим ресурсом для армії, залізничних та автомобільних перевезень, логістики, постачання продовольства та інших секторів. Саме тому, за його оцінкою, удари по російській паливній інфраструктурі можуть створювати для Москви значно більші довгострокові проблеми.
«Зеленський, коли про це говорить, він створює форму тиску в першу чергу на Трампа, форму тиску на європейців, показуючи, що Путін не збирається йти на ніякі переговори», - вважає експерт.
Тарас Загородній переконаний, що Кремль не демонструватиме готовності до серйозних поступок, оскільки для Путіна нинішня війна пов’язана не лише із зовнішньою політикою, а й із внутрішнім збереженням влади.
За оцінкою експерта, російський лідер вважає, що час працює на нього, і очікує можливих політичних змін у Європі. Особливі надії, за словами Загороднього, Кремль може покладати на зміну політичної ситуації в Німеччині.
Коментуючи заяви російських політиків про можливе продовження війни до 2030 року та погрози на адресу інших європейських держав, Загородній поставив під сумнів здатність Росії настільки довго підтримувати нинішній рівень військових витрат.
Він звернув увагу на проблеми російського бюджету та можливий масштаб дефіциту, який може суттєво обмежувати можливості Кремля фінансувати війну.
«Про 2030 рік він (депутат Держдуми Росії Віктор Соболєв, - ред.), звичайно, великий оптиміст, там невідомо, як вони бюджет на наступний рік будуть ухвалювати, тому що за підсумками цього бюджету у них намальовується дефіцит майже 15 трильйонів, в найкращому випадку», - сказав експерт.
Водночас Загородній не виключає, що замість прямої великої війни проти НАТО Росія може посилити гібридні атаки на європейські країни. Їхньою метою, на його думку, може бути не обов’язково військове захоплення територій, а спроба посіяти розкол усередині Європейського Союзу та послабити солідарність між Західною, Центральною та Східною Європою.
«Щодо атаки на країни Європи, я вважаю, що у Путіна єдиний вихід зараз - здійснювати гібридну атаку на країни НАТО або Європи для того, щоб намагатися розколоти безпосередньо ЄС», - заявив Загородній.
Експерт припускає, що Росія може розраховувати на політичні суперечності всередині Європи та намагатися впливати на відносини між великими західноєвропейськими державами й країнами Центральної та Східної Європи.
«Атакувати вони можуть, я думаю, що цієї осені. В принципі, такі можливості у них є», - додав Загородній.
Читайте також:
The Times - впливова щоденна британська газета, одна з найстаріших у світі. Заснована у 1785 році Джоном Волтером. Власником газети є корпорація News Corporation на чолі з Рупертом Мердоком. Історично вважається консервативною газетою, однак у 2001 та 2005 роках підтримала Лейбористську партію під час виборів. Від часу заснування, протягом 219 років друкувалася у широкому форматі, але у 2004 році перейшла на компактний формат з наміром поширити свій вплив на молодшу аудиторію, пише Вікіпедія.