Ключові тези:
В Україні продовжено дію режиму воєнного стану та мобілізації. На тлі потреби у поповненні бойових підрозділів Міноборони презентувало зміни, які мають поступово відійти від моделі безстрокової мобілізації та зробити службу більш прогнозованою. Йдеться про нові підходи до рекрутингу, реформу військових контрактів, перегляд системи грошового забезпечення та створення механізмів, які дозволять військовослужбовцям розуміти терміни своєї служби й перспективи демобілізації. Однак, це лише перший етап загальної реформи української армії.
Главред з’ясував, як зміниться мобілізація в Україні та що передбачає реформа армії.
Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив про запуск системи рекрутингу іноземців для посилення бойових підрозділів. За його словами, планується, щоб від 30% до 50% посад у штурмових і піхотних підрозділах займали іноземні добровольці. Про це він написав у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що така ініціатива має зміцнити бойові спроможності армії та допомогти зберегти життя українських військовослужбовців.
Також Федоров повідомив про запровадження нової системи контрактної служби з чітко визначеними умовами та строками.
Для піхотно-штурмових підрозділів передбачено контракт тривалістю 14 місяців для цивільних, 10 місяців для чинних військовослужбовців і від шести місяців для тих, хто раніше проходив службу та був звільнений.
Для пілотів безпілотних літальних апаратів, операторів наземних роботизованих комплексів, артилеристів, фахівців радіоелектронної боротьби та інших бойових спеціальностей запроваджується бойовий контракт строком на 24 місяці.
Для інших напрямів служби передбачено базовий контракт тривалістю 24 місяці з можливістю проходження служби на тилових посадах.
За словами міністра, кожен із цих контрактів також передбачає гарантовану відстрочку від мобілізації строком щонайменше на шість місяців після завершення служби.
«Відстрочка нараховується відповідно до термінів служби та часу, проведеного на бойових. Наприклад, у піхотно-штурмовому контракті місяць на бойових «оплачується» трьома місяцями відстрочки. Скажімо, для піхотинця, що служив 10 місяців, з яких 4 місяці був на бойових, — відстрочка становитиме півтора року. Також ураховується служба до підписання контрактів та до повномасштабного вторгнення — за весь військовий досвід передбачений час для відпочинку. Людина підписує контракт та розуміє: де вона служить, скільки служить, яка в неї оплата і що буде після служби. Новий контракт зможуть підписати як чинні військовослужбовці, так і цивільні. Також ті, хто вже проходить службу за контрактом, зможуть перейти на нові умови», - уточнив він.
Міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що в межах реформи Збройних сил планується суттєво підвищити грошове забезпечення для військовослужбовців піхоти. За його словами, середня зарплата піхотинців становитиме близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальна — до 460 тисяч гривень. Він пояснив це тим, що служба у піхоті є однією з найскладніших і найнебезпечніших.
Також міністр анонсував запуск системи Mission Control для підрозділів першої лінії. Вона дозволить у режимі реального часу відстежувати навантаження на військовослужбовців, тривалість їхнього перебування на позиціях та забезпечити справедливе нарахування бойових виплат.
Окрім цього, передбачено підвищення мінімального грошового забезпечення для військових, які проходять службу в тилу, до 30 тисяч гривень. Вперше також збільшать виплати для командирів. Для командирів бойових підрозділів, їхніх заступників і начальників штабів посадові оклади планують підвищити вдвічі, а разом із бойовими доплатами командир корпусу зможе отримувати близько 230 тисяч гривень на місяць.
Федоров також повідомив про запуск механізму автоматичного переведення військовослужбовців між підрозділами одного корпусу через застосунок «Армія+», що має мінімізувати бюрократичні процедури. За його словами, такий підхід дасть змогу зберегти мотивованих військових у лавах армії. Спочатку систему протестують у кількох корпусах, після чого її планують поширити на всі Сили оборони.
Крім того, Міністерство оборони запускає спрощений механізм повернення на службу військовослужбовців, які самовільно залишили частину. Вони зможуть безпосередньо приєднатися до понад 50 найефективніших бойових підрозділів без додаткових бюрократичних процедур. Подати заявку на повернення можна буде як через застосунок «Армія+», так і офлайн.
«Ще одне ключове питання. Справедливість для тих, хто найдовше в Силах оборони та провів найбільше часу на бойових. Для них до кінця року починаємо поступове звільнення зі служби. Це лише перший етап масштабної трансформації. Другий — комплексна трансформація процесу рекрутингу й мобілізації. Ми будуємо армію зі зрозумілими правилами та повагою до військового. Життя людини — найбільша цінність. І наше головне завдання — зробити все можливе для збереження життя військового на передовій. Саме така армія здатна дати Україні сильну позицію для завершення війни», - резюмував він.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що реформа територіальних центрів комплектування відбудеться лише після запровадження змін у сфері військової служби, зокрема щодо розміру грошового забезпечення та термінів проходження служби. Виступаючи під час години запитань до уряду у Верховній Раді, вона зазначила, що ці перетворення є однією з найскладніших реформ і водночас одним із найчутливіших питань для українського суспільства.
За словами очільниці уряду, Міністерство оборони вже працює над відповідними законодавчими змінами, які мають оновити правила проходження військової служби. Перші результати цієї роботи, за її словами, планують представити вже найближчими тижнями.
«Ми дійсно працюємо над реформою ТЦК. Ви сказали, що жодна європейська країна не знає, що таке бусифікація, не знає, що таке ТЦК, на щастя для них, тому що вони не знають, що таке війна. Цій складній реформі буде передувати реформа оплати праці. Це перше, над чим зараз працює міністр оборони. Далі – це контракти для піхоти та штурмовиків, далі – зміни термінів служби. І далі – реформа ТЦК, найскладніша реформа», — розповіла вона.
Свириденко також наголосила, що реформування територіальних центрів комплектування стане частиною загальної військової реформи.
Водночас секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко пояснив, що наразі невідомо, які саме зміни в роботі територіальних центрів комплектування готує Міністерство оборони, оскільки відповідна робоча група ще не представила свої напрацювання.
«Щодо ТЦК — я не знаю, які реформи, поки що мовчанка. Щодо реформи мобілізації. Єдине, що я знаю, що в Міністерстві створена група з напрацювання змін до мобілізації. Я не розумію, для чого. Бо у нас ця група була, майже рік працювала і ми напрацювали закон, який зараз є, його треба виконувати. Він виконується не повною мірою. Не потрібно нічого зайвого вигадувати. Потрібно виконувати закон, який вже є напрацьований, хоча б його, а потім думати про зміни», — сказав він в інтерв’ю Radio NV.
За його словами, оцінити запропоновані зміни можна буде лише після їх офіційного оприлюднення. Водночас він наголосив, що не варто повертатися до вже пройдених етапів і повторно обговорювати рішення, які протягом останніх п’яти років війни вже неодноразово переглядалися та доопрацьовувалися. На його думку, в умовах війни ідеальних рішень не існує, тому головне — ухвалювати ті, що реально працюють, а не створювати видимість діяльності.
Костенко також нагадав, що раніше розглядалася можливість передати частину функцій із мобілізації Національній поліції. Однак після подальших консультацій, зокрема за участю президента, частину таких пропозицій було відхилено, а нових альтернатив поки не запропонували. За його словами, фахівці у сфері безпеки й оборони загалом вважають нинішню модель організації роботи дієвою.
Водночас народний депутат підкреслив, що одним із головних завдань залишається усунення випадків незаконної мобілізації.
«І це не реформа. Достатньо волі Міністерства, Генерального штабу, щоб вони це прибрали», — підсумував він.
Питання мобілізації залишається одним із ключових для обороноздатності України в умовах повномасштабної війни. Попри труднощі та суспільні дискусії саме мобілізація є основним механізмом поповнення Сил оборони та утримання необхідного балансу сил на фронті. За словами начальника Генерального штабу ЗСУ Андрія Гнатова, рівень укомплектування військових підрозділів поки що не досяг необхідних показників, однак робота в цьому напрямку триває.
Начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов заявив в інтерв'ю Liga.net, що одним із головних викликів для української армії вже тривалий час залишається комплектування підрозділів особовим складом.
За його словами, на цей процес суттєво впливає інформаційно-психологічна кампанія, яку веде противник з метою дискредитації мобілізації. Він висловив жаль, що окремі громадські діячі, політики та особи, які формують суспільну думку, нерідко поширюють наративи, які фактично грають на користь ворогу. Зокрема, йдеться про фейкові твердження щодо незаконності або надмірної жорсткості мобілізації.
Гнатов наголосив, що мобілізація є передбаченим законом механізмом залучення цивільних громадян до військової служби. Водночас він визнав, що цей процес є складним, але саме завдяки ньому українські військові можуть стримувати чисельно переважаючого противника, досягати результатів на полі бою та завдавати ворогу значних втрат.
"Коли угруповання противника налічує понад 700 000 особового складу, зробити це двома-трьома бригадами чи кількома корпусами неможливо. Має бути певний паритет. Військова наука давно порахувала ці співвідношення й визначила, за яких умов можна успішно оборонятися, наступати та досягати переваги над противником", - заявив він
Відповідаючи на запитання про необхідну чисельність військовослужбовців, Гнатов зазначив, що головною метою є доукомплектування підрозділів до такого рівня, який дозволить їм ефективно й упевнено виконувати поставлені завдання. За його словами, цього показника поки що не досягнуто, однак робота в цьому напрямку триває.
Коментуючи ідею реформування ТЦК та СП із можливим переданням частини їхніх функцій поліції, генерал Гнатов наголосив, що закон уже визначає обов’язки, завдання та повноваження всіх органів, які беруть участь у мобілізаційному процесі. Він підкреслив, що функції територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки та Національної поліції є різними й чітко розмежованими.
За словами начальника Генштабу ЗСУ, ТЦК та СП відповідають за ведення військового обліку, оповіщення військовозобов’язаних і проведення призову. Натомість Національна поліція в межах своїх повноважень застосовує передбачені законом заходи до осіб, які порушують вимоги мобілізаційного законодавства, зокрема ухиляються від військової служби або не з’являються за повістками.
"Як Національна поліція, наприклад, може вести військовий облік чи організовувати оповіщення громадян? Це просто абсурдно. Тому функції чітко розмежовані, і кожен орган має виконувати свої завдання відповідно до законодавства України", – підсумував він.
У Міністерстві оборони України пояснили, що військовослужбовців, у яких завершився строк дії контракту, не можуть одразу мобілізувати, оскільки закон передбачає відповідні гарантії. Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на Міноборони України.
У відомстві зазначили, що після завершення контракту військові мають право на відстрочку від мобілізації. У деяких випадках її тривалість може бути більшою, зокрема для тих, хто брав участь у бойових діях.
"Ні. Після звільнення передбачена відстрочка щонайменше 6 місяців", - наголосили в Міноборони.
Також у Міноборони наголосили, що для чинних військовослужбовців після завершення контракту передбачена додаткова відстрочка.
Окремо у відомстві звернули увагу, що навіть після завершення війни дія контрактів не припиняється автоматично, адже вони мають визначений строк, який регулюється умовами самого документа.
Державна служба якості освіти проводить перевірки студентів у закладах освіти. За словами голови служби Руслана Гурака, минулого року за їхніми результатами було відраховано майже 30 тисяч осіб, які відповідно втратили підставу для отримання відстрочки від мобілізації. Про це він заявив в інтерв’ю виданню Телеграф.
Перевірки стосуються, зокрема, студентів, які мають право на відстрочку від мобілізації. За час повномасштабної війни кількість чоловіків віком понад 25 років, які навчаються у коледжах і закладах вищої освіти, збільшилася майже у вісім разів.
Гурак повідомив, що під час перевірок виявляють порушення під час зарахування цієї категорії студентів, організації навчального процесу та відвідування занять. За його словами, проблема залишається масштабною.
Він зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення в системі фахової передвищої, вищої освіти, аспірантури та докторантури навчалося близько 30 тисяч чоловіків віком понад 25 років. Станом на 1 травня цього року їхня кількість зросла до 230 тисяч.
За словами очільника Державної служби якості освіти, цього року також проводилися перевірки та відрахування, однак остаточні показники стануть відомі після завершення літньої сесії. Він пояснив, що законними підставами для відрахування є, зокрема, неуспішне складання сесії та систематичне невідвідування занять. Оновлену статистику планують оприлюднити після завершення сесії, станом на 1 липня.
Водночас Гурак наголосив, що хоча значне зростання кількості студентів-чоловіків старших за 25 років є серйозним викликом для держави, не можна стверджувати, що всі вони вступили до навчальних закладів виключно для отримання відстрочки від мобілізації.
"Наша функція тільки одна. Подивитися, як вони були зараховані, як вони навчаються, чи відвідують вони заняття і чи дійсно вони присутні в закладах освіти. Те, що ми бачимо, показує, що є масштабні виклики щодо навчання таких осіб», - зазначив чиновник.
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий також заявив, що критичної тенденції наразі немає, хоча у 2023 році справді спостерігалося аномальне зростання кількості студентів віком 25+ в університетах, коледжах та аспірантурі. За його словами, Міністерство освіти порівнює поточні показники з даними до 2022 року та ініціює відповідні перевірки. Лісовий вважає, що в окремих випадках йдеться не лише про недоброчесність, а й про дії, які можуть негативно впливати на обороноздатність держави.
"Це корупція в самому гіршому її вигляді і там, де це буває, має бути невідворотне покарання для тих людей, які організовують це в форматі певних схем", - підсумував він.
Військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила, що навіть законне право на відстрочку не завжди убезпечує людину від помилкової мобілізації. Про це вона заявила в інтерв’ю Суспільному.
За її словами, близько 7% мобілізованих мали законні підстави для відстрочки, однак під час проведення мобілізаційних заходів ці обставини не були враховані.
Решетилова зазначила, що найчастіше такі ситуації виникають через неналежне проходження військово-лікарської комісії або через ігнорування документів, які підтверджують право на відстрочку.
Найбільше порушень, за її словами, стосується трьох категорій громадян: батьків, які виховують трьох і більше дітей, осіб, що здійснюють догляд за близькими родичами, а також людей, чиї рідні загинули на війні або перебувають у полоні.
Вона пояснила, що такі громадяни потрапляють на військову службу через те, що їхнє право на відстрочку з різних причин не враховується під час мобілізації.
«Військовослужбовець, який має законне право на відстрочку, але потрапляє на службу, все одно рано чи пізно або буде звільнений, або втече, самовільно залишить частину. Або ж просто буде баластом десь у військовій частині, не маючи змоги або бажання виконувати якісь завдання», — пояснила військова омбудсменка.
Омбудсманка наголосила, що вирішення проблем таких військовослужбовців потребує значних ресурсів держави та військових частин. До цього процесу залучаються командири, сержанти, заступники з психологічної підтримки персоналу, медичні заклади та інші відповідальні особи. Якщо мобілізований має проблеми зі здоров’ям, його направляють на лікування за державний кошт, а лікарні зобов’язані регулярно інформувати військову частину про його перебування на лікуванні через систему електронного документообігу.
За словами Решетилової, на супровід тисяч таких випадків витрачаються значні людські та фінансові ресурси, а численні звернення родичів із скаргами додатково перевантажують усю систему, що є наслідком помилок під час мобілізації.
«Плюс ми порахували — я не буду зараз озвучувати, але ми таки порахували — скільки один такий військовослужбовець, який має законне право на відстрочку або звільнення, коштує державі. Тому що він стає на облік, отримує грошове забезпечення, забезпечується повністю всім: формою, харчуванням, засобами індивідуального захисту. Також держава лікує його за свій рахунок. Або, наприклад, на нього витрачають ресурс інструктори, на нього витрачають якісь там засоби, якими навчають у навчальних центрах, і так далі. Це величезний обсяг ресурсу, який ми витрачаємо просто через неякісну мобілізацію. І держава має побачити ці кошти, зрозуміти, що ми їх просто викидаємо в космос. А також створюємо соціальну проблему, соціальну напругу, і жодним чином не вирішуємо питання поповнення війська через цих людей», — наголосила вона.
Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова також повідомила, що нині кожен військовий підрозділ щомісяця обов’язково отримує щонайменше 50 новобранців.
За її словами, такий механізм є одним із трьох основних способів поповнення особового складу. Крім нього, військові частини комплектуються завдяки власним рекрутинговим кампаніям, а також через батальйони резерву, до яких входять військовослужбовці, які раніше самовільно залишили свої частини.
Решетилова нагадала, що механізм, який у медіа отримав назву «справедливий розподіл», був ініційований президентом України. Вона пояснила, що фактично йдеться про систему прямого розподілу мобілізованих, оскільки командирам часто бракує людей для заміни військових, які перебувають на бойових позиціях.
Водночас омбудсманка спростувала інформацію про те, що новобранців за цією схемою насамперед направляють до штурмових полків. Вона зазначила, що якщо раніше першочергове доукомплектування отримували штурмові війська, десантно-штурмові підрозділи та морська піхота, то зараз поповнення розподіляється між усіма бригадами за однаковим принципом.
«Я в кожній бригаді конкретно запитувала: скільки військовослужбовців ви отримали по розподілу цього місяця? Мінімум 50 всі отримали», — резюмувала вона.
Адвокатка LEGAL STRATEGY Віолета Монастирська пояснила, що територіальні центри комплектування не мають повноважень самостійно анульовувати бронювання військовозобов’язаних. Вона зазначила, що це прямо визначено постановою Кабінету Міністрів №76, яка регулює порядок бронювання.
За її словами, пункт 12 цієї постанови встановлює вичерпний перелік підстав для скасування бронювання. До них належать завершення або скасування мобілізаційного завдання підприємства, завершення виробництва продукції чи надання послуг для Збройних сил України, позбавлення підприємства статусу критично важливого для функціонування економіки, ліквідація компанії або звільнення військовозобов’язаного.
Монастирська в інтерв’ю УНІАН наголосила, що рішення про анулювання бронювання ухвалює уповноважений державний орган або саме підприємство, але не ТЦК. Територіальний центр комплектування лише ставить особу на спеціальний військовий облік на підставі рішення про бронювання, а після його скасування може зняти її з такого обліку.
За словами адвокатки, якщо ТЦК самостійно скасує бронювання, це буде перевищенням службових повноважень. Такі дії можуть бути оскаржені в адміністративному суді.
Вона також зазначила, що закон не дозволяє мобілізувати працівника, який має чинне бронювання. Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» гарантує таким особам відстрочку від призову на весь строк дії бронювання.
Водночас адвокатка уточнила, що мобілізація можлива, якщо людина добровільно відмовилася від відстрочки та подала відповідну заяву або якщо бронювання було визнано недійсним через помилки в оформлених документах.
Вам також може бути цікаво:
Міністерство оборони України — центральний орган виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Міноборони України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони, пише Вікіпедія.