У російській Казані відбувся саміт БРІКС за участю лідерів країн Глобального Півдня. Цей саміт став наймасштабнішим заходом президента країни-агресора Путіна з 2022 року, який диктатор хоче використати для противаги Заходу і доказу того, що міжнародна ізоляція Кремля і особисто Путіна нібито не працює. Чого Україні та світу чекати після саміту БРІКС - дізнавався Главред.
Як заявляв напередодні саміту помічник президента РФ у міжнародних справах Юрій Ушаков, із 36 запрошених країн тільки 22 делегації представлені на найвищому рівні за участю глав держав. Для порівняння: на саміті БРІКС у південноафриканському Йоганнесбурзі рік тому таких делегацій було понад 30.
Серед світових лідерів, які прибули на саміт, помічені прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, голова КНР Сі Цзіньпін, президенти ПАР, Туреччини, Єгипту, Ірану і глава Палестинської автономії Махмуд Аббас.
Варто зазначити, що значна частина запрошених на саміт у Казані лідерів країн-друзів Путіна відмовилися їхати до РФ з різних причин. Зокрема, в останній момент від поїздки відмовилися президенти Бразилії, Куби та Сербії.
Причиною скасування візиту Лула да Сілви до Росії став нещасний випадок, який стався з 78-річним лідером Бразилії напередодні.
Президент Сербії Александр Вучич вирішив не відвідувати саміт БРІКС, посилаючись на "щільний графік". Водночас Вучич у розмові з Путіним зізнався, що йому складно було б вирватися до Казані через різні речі, які президенту РФ "добре відомі". А президент Куби Мігель Діас-Канель скасував візит через те, що його країна стикається з масовим блекаутом і ураганом.
І хоч БРІКС - це більше економічний форум, політичнітеми, зокрема обговорення перебігу війни в Україні, неодноразово звучали в заявах запрошених до Казані лідерів держав. Так, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді під час публічної зустрічі з Путіним заявляв про те, що війна в Україні має закінчитися "мирним способом".
"Ми вважаємо, що проблеми повинні вирішуватися мирними способами, і ми повністю підтримуємо якнайшвидше встановлення миру і стабільності. У всіх наших зусиллях ми віддаємо пріоритетне значення людству, і ми готові надати будь-яке можливе сприяння і в майбутньому", - підкреслив Моді.
Китайський лідер Сі Цзіньпін своєю чергою зазначив, що важливо запобігти ескалації та поширенню українського "конфлікту" (саме так Китай публічно називає повномасштабне вторгнення Росії в Україну).
"Конфлікт в Україні затягується... Тому ми маємо твердо дотримуватися трьох принципів: не допускати розширення географії бойових дій, не допускати ескалації і не допускати провокацій, що посилюють напруженість", - сказав лідер КНР і закликав "відмовитися від політики підливання масла у вогонь".
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який раніше подав заявку на вступ до БРІКС, будучи водночас членом НАТО, приїхав до Казані й обговорив із Путіним так зване поліпшення торговельних відносин між країнами. Ердоган назвав Путіна "дорогим другом" і заявив, що його стосунки з кремлівським диктатором ґрунтуються на "спільному розумінні, взаємній довірі та повазі". Своєю чергою Путін, який на полях саміту не зміг з першої спроби вимовити імені турецького лідера, назвав Ердогана "сильним лідером" і "надійним партнером", водночас додавши, що з ним не завжди було легко мати справу. Що, до речі, можна сприйняти з докором, особливо на тлі того, що напередодні стало відомо про таємну заборону Туреччини на постачання товарів подвійного призначення до РФ.
Водночас, незважаючи на те, що Туреччина у вересні подала заявку на вступ до БРІКС, за словами генсека НАТО Марка Рютте, візит Ердогана до Казані не вплине на прихильність Анкари зобов'язанням члена НАТО.
Але на тлі візитів низки "друзів Путіна" до Казані, найбільшу критику в Україні викликав візит на саміт генсека ООН Антоніу Гутерріша. Нагадаємо, раніше він відкинув запрошення України щодо участі в Саміті миру у Швейцарії, тоді як візит до Казані, де Гутерріша зустрічали з "хлібом-сіллю", в організації назвали "стандартною практикою".
"Генеральний секретар бере участь у саміті БРІКС, як він це робив раніше в Південній Африці, оскільки це є стандартною практикою для участі в засіданнях організацій з великою кількістю важливих держав-членів, таких як G7 і G20", - сказав заступник прес-секретаря генсека ООН Фархан Крюк.
У відповідь на це, в МЗС України засудили вчинок Гутерріша.
"Генеральний секретар ООН відхилив запрошення України на перший Глобальний саміт миру в Швейцарії. Однак він прийняв запрошення до Казані від військового злочинця Путіна. Це неправильний вибір, який не сприяє справі миру. Він лише шкодить репутації ООН", - йдеться у повідомленні відомства.
У Європейській комісії також відреагували на візит Гутерріша і заявили, що він допоможе посилити справу міжнародної спільноти щодо припинення російського вторгнення.
Коментуючи питання участі Гутерріша в саміті в Казані, представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано наголосив, що в Єврокомісії не бачать жодного витіснення на другий план необхідності досягнення чесного і справедливого миру для України.
Росія в Казані має намір переконати країни БРІКС створити окрему платформу для міжнародних платежів, яка б не була вразливою до західних санкцій.
Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка, а також Єгипет, Ефіопія, Іран, Об'єднані Арабські Емірати, які нещодавно долучилися, мають намір своїм об'єднанням створити потужну противагу Заходу у світовій політиці та торгівлі. Ба більше, Путін переконаний, що саме об'єднання БРІКС, а не Захід, у майбутньому стимулюватиме глобальне економічне зростання.
"Країни, що входять до нашого об'єднання, по суті, є драйверами глобального економічного зростання. У найближчій перспективі саме БРІКС забезпечуватиме основний приріст світового ВВП. Економічне зростання членів БРІКС дедалі менше залежатиме від зовнішнього впливу або втручання. По суті, це і є економічний суверенітет", - заявляв Путін.
Також країни БРІКС обговорюють можливість введення спільної валюти для зниження залежності від долара (хоча країни і не поспішають відмовлятися від національних валют). Прототип можливої заміни долара навіть показали Путіну. За словами спікера диктатора, Дмитра Пєскова, банкнота "символізує спільну роботу, яку ведуть у рамках БРІКС".
За підсумками саміту політики підтримали "Казанську декларацію", у якій ідеться про війну в Україні. Документ під назвою "Зміцнення багатосторонності для справедливого глобального розвитку і безпеки" складається з 43 сторінок і 134 пунктів. У ньому йдеться про посилення співпраці з країнами "Глобального Півдня", наголошується, що світові потрібно більше зважати на потреби Півдня для "справедливішого світопорядку". Також у декларації згадали про війну в Ізраїлі та підтримали терористів ХАМАС у Газі.
У 36 пункті декларації згадується й Україна - зокрема, лідери БРІКС вважають, що війна має завершитися на основі принципів статуту ООН, а також "діалогу та дипломатії".
До слова, у МЗС України у відповідь на декларацію заявили, що спроби Москви нав'язати уявлення про нібито альтернативну позицію так званого Глобального Півдня щодо війни "зазнали чергового фіаско".
"Цей текст фактично свідчить, що Росії не вдалося "експортувати" учасникам саміту БРІКС свої неоімперіалістичні погляди на зміну світового правопорядку іглобальної архітектури безпеки через агресію проти України", - заявили у відомстві та зазначили, що світова більшість "залишається на боці України в її прагненні гарантувати встановлення справедливого миру".
Радник Білого дому з питань комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі, коментуючи саміт, заявив, що Штати не вважають міждержавне об'єднання BRICS загрозою для себе.
"Кожна країна може ухвалювати суверенні рішення про те, з ким асоціюватися і в якому форматі. І ви знаєте, ми не розглядаємо угоду BRICS як якусь загрозу", - сказав Кірбі.
Європейський Союз закликав учасників саміту БРІКС у Казані звернутися до Путіна з вимогою припинити війну проти України.
"Весь цей саміт був спробою Путіна зловжити ротаційним головуванням Росії в цій організації, щоб спробувати вийти з міжнародної ізоляції. Але якщо ми подивимося на Казанську декларацію, в ній немає єдиної позиції щодо триваючої агресивної війни Росії проти України, вона містить посилання на "національні позиції" країн-членів. Таке посилання демонструє, що російська спроба отримати будь-яку підтримку у форматі БРІКС знову провалилася. Це ще один доказ і приклад міжнародної ізоляції Росії у зв'язку з її злочинною війною проти України", - наголосив Петер Стано.
А президент України Володимир Зеленський зауважив, що під акомпанемент слів про начебто "недопущення напруги" можуть переміщати військових із Північної Кореї ближче до українського фронту.
"Ми все одно знаємо - переможе не злочинець. Не той, хто руйнує. Не той, хто депортує", - сказав Зеленський.
Як розповів у коментарі "Главреду" керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович, саміт БРІКС рано вважати програшем Заходу хоча б тому, що масштаби країн-учасниць (за винятком чисельності населення) непорівнянні з країнами, які представлені на Глобальному Заході.
"БРІКС за великим рахунком залишається клубом ображених країн, яким і був від початку при створенні. Країни-учасники дійсно змогли привернути увагу, розігнати тему про те, що ізоляція не настільки серйозна, як здається, і спробувати просунути кілька ідей, які пов'язані з демократичним Заходом. Але поки що це виглядає більше інформаційною історією, яка не матиме реальних наслідків, оскільки багато країн, які приїхали на саміт, не готові висловлювати позицію в практичних рішеннях, адже в країн є різне уявлення про те, як має розвиватися ця організація", - зазначив Рейтерович.
За його словами, Росія розраховувала, що цей саміт підвищить її статус, і покаже, що Путін не настільки в ізоляції, як здається. Однак, низка пропозицій РФ, зокрема щодо нової системи розрахунків, не знайшла підтримки в Індії, арабських країн. Крім того, Росія та особисто Путін отримали сигнали від партнерів про ризики при подальшому продовженні війни.
Ігор В'ячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У 1999 - 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій "ВІКНА".
У 2003 - 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ "Співдружність", заступника головного редактора журналу "Національний інтерес", головного редактора "Короткого огляду інформаційного простору України".
Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року - доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
"Індія в Казані заявила, що війну потрібно закінчувати, що досить неприємно для Росії. Китай також заявив, що війна виходить з-під контролю і йде не в тому напрямку. З одного боку, для нас це плюс, оскільки це прозорий натяк для РФ - її партнери втомилися від війни і хочуть відновлення нормальних відносин і кращої торгівлі із Заходом, що в умовах війни неможливо. З іншого боку, ці заяви відсторонені і не враховують справедливих вимог України. Тому нам потрібно очікувати подальшого просування ініціатив, які просували Бразилія та Китай. Тобто альтернативи плану перемоги, який презентувала Україна з варіаціями, оскільки завершення війни на поточних лініях РФ уже не влаштовує", - резюмував експерт.