Про що йдеться у матеріалі:
Російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін здійснив офіційний візит до Китаю. За підсумками переговорів із лідером КНР Сі Цзіньпіном сторони підписали понад 20 міждержавних угод і окрему декларацію про «багатополярний світ», у якій фактично виступили зі спільною критикою США та західної системи глобального впливу. Окрему увагу Москва і Пекін приділили війні в Україні.
Главред зібрав головне, що варто знати про візит Путіна до Китаю та його результати.
20 травня на площі Тяньаньмень відбулася офіційна церемонія зустрічі російського диктатора та воєнного злочинця Володимира Путіна головою КНР Сі Цзіньпіном, під час якої також представили делегації сторін.
Переговори стартували у вузькому форматі, а згодом продовжилися за участі розширених делегацій. Після завершення зустрічей Путін і Сі Цзіньпін підписали спільну заяву щодо подальшого посилення стратегічного партнерства, взаємодії та розвитку добросусідських відносин і співпраці між країнами.
Крім того, сторони ухвалили спільну декларацію про формування багатополярного світу та нового типу міжнародних відносин. У присутності лідерів також було підписано низку міжурядових, міжвідомчих і корпоративних угод між Росією та Китаєм.
Як повідомляє Кремль, сторони підписали спільну заяву та домовилися про співпрацю в таких ключових сферах:
У міжнародно-політичній сфері сторони домовилися про масштабну координацію дій, яка фактично спрямована на протидію західному впливу та формування нового світопорядку.
Основні політичні пункти, про які домовилися РФ та Китай:
Тайвань: Російська сторона підтвердила відданість принципу «одного Китаю», визнала Тайвань невіддільною частиною КНР, виступила проти його незалежності в будь-якій формі та підтримала дії Китаю щодо захисту свого суверенітету.
Безпека в Азійсько-Тихоокеанському регіоні: Обидві сторони висловили серйозну занепокоєність діяльністю США в регіоні, зокрема створенням закритих блокових структур (таких як AUKUS), просуванням інфраструктури НАТО в Азію та розгортанням там американських ракет середньої й меншої дальності.
Арктика: Висловили стурбованість «мілітаризацією США та їхніх союзників у високих широтах» і домовилися зберігати Арктику як територію миру й низької військово-політичної напруженості.
Глобальний Південь (Африка та Латинська Америка): Домовилися координувати політику в цих регіонах, підтримувати право місцевих держав на «самостійний вибір шляху розвитку» та протидіяти втручанню зовнішніх сил у їхні внутрішні справи.
У спільній заяві за підсумками переговорів також йшлось про війну Росії проти України.
«Сторони переконані в необхідності повного усунення першопричин «української кризи» (так в КНР називають повномасштабне вторгнення Росії в Україні та окупацію її територій, - ред.) на основі дотримання принципів Статуту ООН у всій їх повноті, сукупності та взаємозв’язку з метою забезпечення взаємної безпеки та формування основ сталого миру. Керуючись цим, сторони підтримують усі зусилля, що сприяють встановленню довгострокового та сталого миру, а також виступають за продовження пошуку рішення шляхом діалогу та переговорів. Росія позитивно оцінює об’єктивну та неупереджену позицію КНР щодо проблематики ситуації в Україні та вітає прагнення Китаю відігравати конструктивну роль у врегулюванні «української кризи» політико-дипломатичним шляхом», - йдеться у документі.
Під час зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні глава Кремля Володимир Путін заявив, що відносини між Росією та КНР досягли безпрецедентно високого рівня і стали прикладом всеосяжного партнерства. Сі Цзіньпін у відповідь наголосив, що Китай і Росія мають спільно працювати над формуванням більш справедливої та рівноправної системи глобального управління.
"Сьогодні наші відносини вийшли на безпрецедентно високий рівень, демонструючи зразок справді всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії", — зазначив російський лідер.
Також він зазначив, що на тлі ситуації на Близькому Сході Росія залишається надійним постачальником енергоресурсів, тоді як Китай виступає відповідальним споживачем.
У цьому контексті Путін назвав російсько-китайську взаємодію у сфері енергетики "локомотивом" економічного співробітництва.
У цьому контексті російський диктатор назвав енергетичну взаємодію між Москвою та Пекіном головним рушієм економічного співробітництва. За його словами, сторони домовилися зосередити подальші переговори насамперед на питаннях двосторонньої економічної взаємодії.
Путін також нагадав, що 25 років тому Росія та Китай підписали договір про добросусідство, дружбу і співпрацю, який, за його словами, і досі залишається основою розвитку відносин між державами та зберігає актуальність.
Водночас лідер Китаю заявив, що договір про добросусідство, дружбу та співпрацю між КНР і Росією набуває дедалі більшого значення на тлі масштабних змін у міжнародній ситуації та ризику повернення до принципу «закону джунглів».
За словами Сі Цзіньпіна, саме в таких умовах особливо помітними стають передовий характер, практична цінність і актуальність угоди між Пекіном і Москвою.
Він також наголосив, що Китай і Росія мають спільно працювати над формуванням більш справедливої та рівноправної системи глобального управління.
Як постійні члени Ради безпеки ООН і провідні світові державами, Китай і Росія повинні дотримуватися довгострокової стратегічної перспективи, сприяти своєму національному розвитку та відродженню за допомогою високоякісної всебічної стратегічної співпраці та домагатися побудови більш справедливої та рівноправної системи глобального управління", — зазначив глава КНР.
Окрім цього, очільник КНР охарактеризував сучасну міжнародну ситуацію як нестабільну та складну, зазначивши, що у світі посилюються прояви односторонньої гегемонії. Водночас, за його словами, прагнення народів Китаю та Росії до розвитку й співпраці залишається незмінним.
Окремо Сі Цзіньпін торкнувся ситуації на Близькому Сході, заявивши про необхідність якнайшвидшого припинення бойових дій.
"Ситуація в регіоні Близького Сходу і Перської затоки перебуває в критичній точці переходу між війною і миром. Необхідно якнайшвидше повністю припинити бойові дії, відновлення війни неприпустиме. Особливо важливо дотримуватися шляху переговорів. Швидше припинення конфлікту допоможе зменшити негативний вплив на стабільність постачань і енергоспоживання, а також на міжнародний торговельний порядок", — підсумував він.
Втім, п’ятий від початку війни проти України та вже 25-й за час президентства візит Володимира Путіна до Китаю вкотре не завершився для Росії досягненням очікуваних домовленостей щодо реалізації проєкту газопроводу «Сила Сибіру-2».
Як повідомляє видання South China Morning Post, однією з ключових тем переговорів стало енергетичне співробітництво, зокрема реалізація газопроводу «Сила Сибіру-2». Проєкт передбачає постачання до 50 мільярдів кубометрів російського газу щороку до Китаю через територію Монголії.
Аналітики вважають, що однією з головних цілей візиту Володимира Путіна була спроба просунути будівництво «Сили Сибіру-2», запуск якої тривалий час відкладався. Для Москви цей проєкт має стратегічне значення, оскільки розглядається як спосіб компенсувати втрату європейських ринків газу після повномасштабного вторгнення в Україну.
Експерти також зазначають, що нинішня криза посилила аргументи Росії про те, що постачання енергоносіїв суходолом можуть допомогти Китаю зменшити залежність від вразливих морських маршрутів. Водночас Пекін і надалі обережно ставиться до можливого надмірного енергетичного зближення з Росією.
«Залишилося узгодити деякі нюанси», — сказав Пєсков.
За його словами, що сторони вже погодили основні параметри майбутньої угоди та маршрут газопроводу, однак конкретних домовленостей щодо строків реалізації проєкту досі немає.
Помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що під час візиту сторони досягли домовленостей щодо спільних енергетичних проєктів, а також певних важливих рішень в іншій сфері, однак деталей не розкрив. Однак, варто зазначити, що в переліку підписаних між сторонами документів, який публікував Кремль немає згадки про «Силу Сибіру».
Попри те, що Росія та Китай ще два роки тому підписали меморандум щодо будівництва газопроводу, головною перешкодою для реалізації проєкту досі залишається вартість російського газу.
Пекін наполягає на ціні, максимально наближеній до внутрішньоросійської — приблизно 50 доларів за тисячу кубометрів, тоді як Кремль намагається домовитися про вищу вартість постачання.
Як нагадує The Moscow Times, наразі Китай купує російський газ по 258 доларів за тисячу кубометрів, що приблизно на 40% дешевше, ніж платять більшість інших іноземних клієнтів «Газпрому».
Політолог, офіцер ЗСУ та керівник Центру підготовки операторів БПЛА «Крук» Віктор Таран вважає, що візит Володимира Путіна до Китаю є не демонстрацією сили, а черговим приниженням для Росії. За його словами, в обмін на політичну підтримку Пекіна, доступ до технологій подвійного призначення, закупівлю російських енергоносіїв та економічну підтримку в умовах санкцій Москва дедалі більше погоджується на роль молодшого партнера КНР. Про це він написав у дописі в Facebook.
Таран звернув увагу, що під тиском Китаю «Газпром» змушений вести переговори щодо постачання газу через проєкт «Сила Сибіру-2» за цінами, близькими до внутрішньоросійських тарифів.
«Йдеться приблизно про 50 доларів за тисячу кубометрів. Для порівняння, навіть нинішня прогнозована ціна російського газу для Китаю становить близько 224–236 доларів за тисячу кубометрів.
«Якщо рахувати потужність «Сили Сибіру 2» у 50 мільярдів кубометрів на рік, то різниця між 230 доларами та 50 доларами становить приблизно 180 доларів на кожній тисячі кубометрів. А це близько 9 мільярдів доларів потенційно недоотриманого доходу щороку. І це на фоні бюджетної кризи в росіян», - зазначив він.
Він також наголосив, що це лише частина ширших економічних втрат Росії, до яких належать знижки на нафту, втрата європейського ринку, витрати на війну, санкційний тиск, проблеми з логістикою, підтримка промисловості коштом держави та деградація технологічного сектору. На його думку, у стратегічній перспективі така залежність поступово перетворює РФ на сировинний придаток Китаю.
Таран додав, що Пекін мислить довгостроково, а китайські еліти пам’ятають про території, які у XIX столітті відійшли до Російської імперії після так званих нерівноправних договорів. За його словами, у китайському інформаційному та академічному середовищі періодично повертаються до теми зовнішньої Маньчжурії та територій навколо Владивостока.
«Офіційно Китай не висуває територіальних претензій до Росії. Поки.
Але водночас Пекін послідовно нарощує економічний, демографічний та інфраструктурний вплив у прикордонних регіонах.
Історія показує, що великі держави рідко забувають території, які вважають «втраченими». Особливо коли сусід слабшає економічно, виснажується війною та дедалі більше залежить від зовнішньої підтримки. За все треба платити. Сподіваюсь побачити це за життя ще нашого покоління. Спостерігаймо», - підсумував він.
Дослідник геостратегії Олег Магалецький заявив, що Путін прибув до Сі Цзіньпіна не просто для переговорів, а з метою отримати фінансову, технологічну та політичну підтримку. Про це він сказав в ефірі телеканалу «Апостроф».
За його словами, Пекін ніколи не розглядав і не розглядатиме Росію як рівноправного партнера. На думку експерта, для китайського лідера кремлівський режим є лише інструментом реалізації власної глобальної стратегії, спрямованої на послаблення трансатлантичних зв’язків і руйнування ліберального світового порядку. У цьому контексті Китай, як вважає Магалецький, зацікавлений у продовженні війни в Україні.
За його словами, Пекін і Сі Цзіньпін сприймають Путіна та Росію як інструмент для досягнення власних цілей. Він підкреслив, що Китай ніколи не вважав і, ймовірно, не вважатиме Москву рівною собі, тому для нього Росія є своєрідним проксі та важливим союзником, з яким він діє спільно.
«І, на жаль, у війні в Україні так само Пекін є союзником Московії, допомагає їй технологічно, фінансово, дипломатично і не допомагає абсолютно ніяк, жодним чином Україні. І ці диктатори мають спільні цілі разом зі своїми друзями з Північної Кореї та Ірану. Вони хочуть повністю знищити світ, заснований на правилах, ліберальний світовий порядок", — сказав експерт.
На думку експерта, Пекін майстерно використовує Москву як інструмент тиску на Вашингтон, а президент США Дональд Трамп у певних моментах може сприяти таким процесам. Водночас він вважає союз Китаю та Росії значно стійкішим, оскільки він ґрунтується на спільних авторитарних інтересах і протиставленні демократичному світу.
Магалецький також висловив припущення, що у малоймовірному випадку припинення підтримки Росії з боку КНР російська економіка зазнала б серйозного удару. Однак навіть за такого сценарію Кремль, за його словами, продовжив би фінансувати війну за рахунок подальшого погіршення добробуту власного населення.
Зустріч Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна в Пекіні, яка відбулася за кілька днів до приїзду Володимира Путіна, не завершилася укладенням масштабної угоди, однак засвідчила важливий момент — США і Китай прагнуть керованої стабільності у відносинах, а не відкритого протистояння. Про це заявив у своїй колонці директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.
За його словами, китайська сторона офіційно охарактеризувала відносини зі США як «стратегічну стабільність», але не взяла на себе жорстких зобов’язань щодо тиску на Іран чи забезпечення відкриття Ормузької протоки. На думку Ягуна, це свідчить не про поступки Пекіна, а про його обережне залучення до спільного врегулювання кризових ситуацій.
"Для Путіна майбутній візит до Пекіна 19–20 травня виглядає не як самостійний геополітичний маневр, а як поїздка після того, як головні параметри вже обговорили Трамп і Сі", - зазначив він.
Він також звернув увагу, що Кремль і МЗС КНР офіційно говорять про двосторонню співпрацю та міжнародний порядок денний, однак сама черговість подій є політично невигідною для Москви: спочатку відбувся американо-китайський саміт, а вже потім консультації між Росією та Китаєм.
Ягун вважає, що Росія дедалі більше перетворюється із самостійного гравця на предмет переговорів. На його думку, причина полягає не в остаточній відмові Китаю від підтримки Москви, а в тому, що для Пекіна стабільність торгівлі, енергетики та доступу до західних ринків є важливішими за російську війну проти України.
"Для України це створює вікно можливостей. Якщо Вашингтон і Пекін справді рухаються до моделі контрольованої стабілізації, то війна РФ проти України може стати одним із питань, яке Сі буде змушений "пригальмовувати", щоб не псувати домовленість із Трампом. Але це не означає автоматично справедливий мир. Ризик у тому, що великі гравці можуть шукати не перемогу України, а припинення нестабільності", - наголосив він.
Також експерт наголосив, що для України ключовим завданням залишається недопущення сценарію, за якого стабілізація міжнародної ситуації відбудеться через замороження війни на умовах Росії. Натомість, за його словами, необхідно домагатися посилення санкційного тиску на Москву, скорочення нафтових доходів РФ, продовження військової підтримки України, надання безпекових гарантій та недопущення реалізації китайського «мирного плану», який може фактично легалізувати окупацію.
"Пекінський саміт не вирішив війну, але змінив формат. Тепер Путін їде до Сі не як рівний архітектор нового порядку, а як залежний партнер, якому пояснюватимуть межі допустимого. Для України це шанс — але лише за умови активної дипломатії, а не очікування, що США і Китай самі домовляться на нашу користь", - резюмує він.
Вам також може бути цікаво:
South China Morning Post (укр. Південно-Китайська Ранкова Пошта) - найстаріша англомовна газета Гонконгу, пише Вікіпедія.
Була заснована в 1903 році революціонером Цзе Цзайтаем. В даний час видається видавничою групою SCMP Group, тираж становить 104 000 примірників.
З 2013 року повний електронний архів видання доступний за передплатою через інформаційну базу даних ProQuest.
SCMP Group повідомили про чистий прибуток у 338 мільйонів доларів США за 2006 рік (2005 рік - 246 мільйонів доларів), операційний прибуток - 419 мільйонів доларів (2005 рік - 306 мільйонів доларів), який забезпечується переважно газетною діяльністю.
Ціна продажу газети становить 9 доларів США кожен день з понеділка по суботу та 10 доларів США в недільню. Також доступна знижка на студентську передплату.