Червень 2026 року може стати місяцем, коли для частини українців зміняться звичні правила — від бронювання на роботі та відстрочок від мобілізації до виплат, субсидій і витрат у магазинах. Главред розбирався, що саме зміниться з 1 червня, кому потрібно терміново перевірити документи та які рішення можуть вплинути на гаманці українців уже найближчими тижнями.
У червні в Україні продовжать дію правила неопалювального сезону для житлових субсидій, який розпочався з 1 травня і триватиме до 30 вересня. Пенсійний фонд проводить автоматичний перерахунок субсидій для більшості отримувачів, якщо в них не змінилися дані про майновий стан або склад домогосподарства. Водночас є категорії, яким у червні варто перевірити, чи не потрібно подати нову заяву.
Зокрема, це стосується:
Якщо такі зміни відбулися, про них потрібно повідомити Пенсійний фонд протягом 30 днів. Інакше субсидію можуть переглянути, скасувати або вимагати повернення надміру виплачених коштів.
Подати документи можна через сервісні центри ПФУ, ЦНАП, уповноважених посадових осіб місцевої влади, портал електронних послуг Пенсійного фонду або через застосунок чи сайт «Дія».
До 30 червня 2026 року включно українцям потрібно використати кошти, накопичені на відповідних карткахпрограми «Національний кешбек» за купівлю товарів українського виробництва. Як повідомили у міністерстві економіки України, наприкінці травня українці отримають виплату за квітень— ці кошти також потрібно використати до 30 червня. Якщо гроші залишаться невикористаними, вони повернуться до державного бюджету.
Як уточнили у відомстві, програма «Національний кешбек» продовжить працювати без змін, а кошти за покупки українських товарів будуть нараховуватись і виплачуватись у звичному для користувачів форматі після 20 числа наступного місяця за попередній.
Нагадаємо, за програмою «Національний кешбек» користувачі програми отримують 5% або 15% компенсації за купівлю товарів українського виробництва. А саме:
Накопичені кошти можна використати на:
Перелік магазинів, де можна купити продукти українського виробництва за кешбек, можна знайти на сторінці Зроблено в Україні.
З 1 червня тариф на електроенергію для побутових споживачів залишатиметься чинним – українці й надалі платитимуть 4,32 грн за кВт-год, оскільки Кабінет Міністрів продовжив дію фіксованої ціни на електроенергію для населення до 31 жовтня 2026 року.
Також змін не очікується і для більшості побутових споживачів газу. Зокрема, для клієнтів “Нафтогазу” продовжує діяти фіксований тариф 7,96 грн за кубометр. Водночас для домогосподарств, які мають газові плити або бойлери, витрати залежатимуть від індивідуального обсягу використання.
У червні українці традиційно відзначають День Конституції — 28 червня. Однак під час воєнного стану норми трудового законодавства щодо святкових і неробочих днів, а також перенесення вихідних, не застосовуються у звичному порядку. Це означає, що додатковий вихідний наприкінці червня не гарантується автоматично для всіх працівників.
Фактичний графік роботи залежить від роботодавця, режиму роботи підприємства та внутрішніх рішень. Тому працівникам варто уточнювати графік безпосередньо на своєму місці роботи.
Водночас нагадаємо, що у 2025 році Україна відмовилася від традиції відзначати День захисту дітей 1 червня – згідно з указом, тепер свято щорічно відзначають 20 листопада.
У червні 2026 року частині українських пенсіонерів підвищать розмір виплат. Їх отримаютьпрацюючі пенсіонери, які станом на квітень 2026 року накопичили щонайменше 24 місяці додаткового страхового стажу, а також ті хто досяг певного віку. Зокрема, підвищені виплати за віком складатимуть:
ПФУ підкреслює, що ці надбавки нараховуються з дати досягнення відповідного віку, а не з початку місяця, що безпосередньо впливає на підсумковий розмір виплати у першому періоді нарахування. Важливою умовою також є обмеження щодо максимального розміру пенсії, яка не повинна перевищувати 10 340,35 гривні.
У червні в Україні можуть запрацювати нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників, перегляду критичності підприємств та оповіщення громадян у межах мобілізації. Йдеться передусім про зміни для бізнесу, який має право бронювати співробітників, а також про спробу зробити систему більш прозорою і менш вразливою до зловживань.
Про необхідність змін у системі мобілізації раніше заявив радник міністра оборони Сергій Стерненко. За його словами, мобілізація в Україні “не буде схожою на те, що відбувається зараз”, однак деталей він не розкрив.
Водночас Кабінет міністрів уже ухвалив рішення, яке стосується бронювання військовозобов’язаних для критично важливих підприємств. Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що однією з ключових змін у бронюванні працівників стане підвищення вимог до рівня середньої заробітної плати. Для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівника зарплата має становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 грн. Для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, зберігається більш гнучкий підхід: для них чинна вимога залишається на рівні 2,5 мінімальної зарплати, тобто 21 618 грн.
Керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Нікіта Муренко у коментарі Главреду пояснив, що саме зарплатний критерій може стати одним із головних фільтрів для бізнесу.
“Перша зміна — це підвищення заробітної плати по підприємству. Тобто середньої заробітної плати, яка є умовою для бронювання співробітників. Станом на зараз це 2,5 мінімальні заробітні плати. Планується підняття до трьох мінімальних зарплат”, — зазначив Муренко. Він звертає увагу, що остаточне значення цієї норми залежатиме від формулювання в постанові.
“Якщо буде опубліковано саме в контексті того, що людина бронюється тільки за основним місцем роботи, то це, пробачте за слово, — абсурд. Людина може працювати за основним місцем роботи на некритичному підприємстві, але в інший, вільний від роботи час працювати на критичному підприємстві і бути важливою для цієї галузі”, — пояснив він.
Водночас, якщо йдеться лише про те, що одна людина не може одночасно враховуватися у квотах кількох підприємств, така логіка, за словами юриста, зрозуміла.
“Інколи цим зловживають. Люди спеціально працевлаштовуються туди, де треба просто забронювати якусь іншу людину. Тобто є людина, яку ми хочемо забронювати, але треба дотриматися квоти 50%”, — сказав він.
Окремий блок змін стосується критичності підприємств. Саме цей статус дає бізнесу право бронювати військовозобов’язаних працівників.
У Мінекономіки повідомили, що протягом трьох місяців від набуття змінами чинності буде переглянуто статус усіх підприємств, які вже були визначені критично важливими відповідними органами влади. Водночас у міністерстві наголосили: протягом перехідного періоду чинна критичність підприємств зберігається, так само як і чинне бронювання військовозобов’язаних за цими підприємствами.
За словами юриста, зміни в критеріях можуть стосуватися сплати податків, кількості працевлаштованих, доходу підприємства або обсягів контрактів.
“Умовно кажучи, по Мінекономіки була вимога, щоб підприємство сплатило податків на 1,5 мільйона євро, — можуть ввести два. Або, якщо ми кажемо про Міноборони, зараз може бути вимога на 10 мільйонів, а буде, умовно кажучи, 20”, — пояснив він.
Юрист також припустив, що в окремих галузях можуть з’явитися додаткові вимоги — за аналогією зі змінами для резидентів Дія.City та стартапів.
“Нещодавно відбулися зміни, які стосуються визначення критичності для резидентів Дія.City, саме для розробників і стартапів. Вони ввели нові вимоги: стартап за перші три місяці має або надати послуги на суму 20 тисяч євро, або залучити грант на суму 20 тисяч євро. Можливо, подібні речі будуть впроваджуватися і в інших галузях”, — сказав він.
Ключове питання для бізнесу — що буде з уже заброньованими працівниками, якщо підприємство не підтвердить критичність за новими правилами.
Адже якщо підприємство втрачає статус критично важливого, його працівники можуть втратити бронь.
“Якщо ви не підтвердите далі свою критичність за новими вимогами, то ви втрачаєте право на бронювання. Відповідно, з цього дня у всіх працівників, які були заброньовані, злітає бронь”, — сказав він.
Водночас експерт вважає юридично чутливим питання дострокового перегляду вже чинних рішень про бронювання.
“У всіх, хто заброньований, є чинний військово-обліковий документ, у якому написано, що в людини є відстрочка у вигляді бронювання, і зазначена дата. Тобто держава дала людині право до цього часу не бути призваною до лав ЗСУ”, — пояснив юрист.
Офіційно уряд пояснює зміни необхідністю зробити систему бронювання точнішою та захищенішою від формального використання. У Мінекономіки зазначили, що рішення напрацьоване після консультацій із бізнесом, а мета — зберегти бронювання для тих компаній, установ і організацій, від роботи яких реально залежить економіка, обороноздатність та життєдіяльність громад.
Муренко вважає, що практичним наслідком може стати скорочення кількості приватних підприємств, які мають право бронювати людей.
“Головна мета — скоротити кількість приватних підприємств, які мають право бронювати людей. Не скорочується кількість заброньованих у державних органах, не скасовуються відстрочки вчителям. А змінам підлягають саме підприємства, які визнані критичними”, — заявив він.
За словами експерта, найбільше зміни можуть зачепити саме приватний бізнес, який працює в реальному секторі економіки й має відповідати чітким фінансовим критеріям.
“Коли ми говоримо про приватні компанії, які працюють у реальному секторі економіки, там ставляться чіткі умови. Наприклад, нова компанія реєструється, хоче забронювати співробітника, і їй одразу кажуть: ось скільки мільйонів ти маєш показати. Але бізнес так не завжди працює”, — пояснив юрист.
Юрист підсумував, що анонсовані зміни можуть найбільше вдарити по приватному бізнесу, який легально працює, сплачує податки і намагається зберегти ключових працівників.
“Той, хто заплатив за «білий квиток», у нього й далі буде «білий квиток». Той, хто заплатив за інвалідність, у нього й далі буде інвалідність. А ми зараз говоримо саме про зміни для бізнесу, який хоче утриматися на плаву. Це виглядає як «добити тих, хто вижив» — заявив Муренко.
Нікіта Муренко — керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери». Спеціалізується на правовому супроводі бізнесу, питаннях бронювання військовозобов’язаних працівників, мобілізаційного законодавства, трудових та адміністративних процедур. У коментарях для медіа пояснює зміни у правилах бронювання, статусу критично важливих підприємств, відстрочок від мобілізації та правових ризиків для роботодавців і працівників.
Як розповів Главреду директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності Глобус Банку Тарас Лєсовий, у червні на гривню одночасно впливатимуть потреби імпортерів, інфляція, ситуація з міжнародним фінансуванням, перебіг війни та рішення Національного банку. Проте сукупність цих факторів наразі не формує передумов для різкого курсового зламу.
Найімовірніше, на початку літа ринок рухатиметься за вже звичним сценарієм: із певними коливаннями, але без неконтрольованої девальвації.
Так, за словами банкіра, одним із центральних питань червня буде перспектива отримання першого траншу з кредитного пакета ЄС обсягом 90 млрд євро, розрахованого на підтримку України у 2026-2027 роках. Його значення виходить далеко за межі самого факту надходження коштів.
«У 2026 році потреба України у зовнішньому фінансуванні оцінюється приблизно у $45 млрд. Фактично це означає необхідність щомісяця залучати в середньому близько $3,7-3,8 млрд. За таких умов регулярність міжнародної допомоги стає одним із головних чинників економічної передбачуваності.
Зовнішні надходження дають державі можливість безперебійно фінансувати оборону, соціальні програми та інші першочергові видатки. Одночасно вони підтримують міжнародні резерви та формують більш спокійні очікування на валютному ринку. Для бізнесу і громадян своєчасне надходження такої допомоги є сигналом, що держава має достатній ресурс для виконання своїх фінансових зобов’язань», - пояснив Лєсовий.
Експерт уточнює, що курс гривні у червні залежатиме також від того, наскільки швидко змінюватимуться споживчі ціни, оскільки інфляція безпосередньо впливає на поведінку громадян і компаній: що вищими є очікування зростання цін, то більшою може бути зацікавленість у придбанні валюти.
«Водночас травнева статистика може дещо змінити сприйняття ситуації. Якщо місячна інфляція у травні не перевищить 0,5-0,7%, річний показник потенційно може знизитися до 7,7-8,0%. У такому разі інфляційний фактор залишатиметься важливим, але вже не виглядатиме як джерело додаткового різкого тиску на гривню. Для валютного ринку це має практичне значення. Помірніше зростання цін, як правило, знижує емоційний попит на валюту та робить поведінку населення і бізнесу більш прогнозованою», - розповів Тарас Лєсовий. І додав, що за базовим сценарієм, резюмує банкір, у червні валютний ринок залишатиметься контрольованим і достатньо прогнозованим.
«Долар, імовірно, перебуватиме в діапазоні 43,8-44,8 грн/$, а євро — в межах 51-52 грн/€», - резюмує експерт.
Тарас Лєсовий - український банкір, начальник департаменту казначейства Глобус Банку. Часто ділиться прогнозами щодо курсу валют і змін ситуації на ринку.
За словами голова Комітету економістів України Андрія Новака, у червні 2026 року на ціни на продукти харчування традиційно впливатиме сезонний фактор. Водночас у підсумку все залежатиме від пропозиції тих чи інших продуктів на українському ринку.
“Під час війни ця пропозиція значною мірою залежить від логістики — тобто від того, наскільки торговельні організації, передусім мережі супермаркетів, зможуть забезпечувати постачання продуктів як вітчизняного виробництва, так і імпортних товарів. Саме від сукупної пропозиції на ринку й формуватиметься кінцева ціна на кожен конкретний продукт», - пояснив Новак.
Експерт уточнює, що зараз на ситуацію впливає і вартість пального.
«Після фактичної стабілізації, на жаль, ціни на пальне залишаються на високому рівні внаслідок війни на Близькому Сході. Поки що не видно її завершення, і невідомо, чи повернуться ціни на пальне до зниження та до якої саме позначки. Наразі аграрні підприємства, торговельні компанії та перевізники змушені використовувати пальне за значно вищими цінами, ніж, умовно кажучи, ще три місяці тому. Це, безумовно, збільшує собівартість продукції як для виробників, так і для торговців. Тому, допоки ціна на пальне залишатиметься високою, вона підвищуватиме собівартість і, відповідно, кінцеву ціну для споживачів», - пояснив Новак.
Експерт уточнює, що найбільше вартість пального впливає на ті продукти, які часто завозяться і мають нетривалий термін зберігання. Це, зокрема, м’ясна група — усі види м’яса, включно з курятиною, свининою та яловичиною, а також молочна продукція. Крім того, це стосується хлібобулочних виробів у тих випадках, коли вони завозяться від хлібокомбінатів і хлібозаводів. Водночас, якщо йдеться про випічку безпосередньо в супермаркетах, то транспортні витрати там мінімальні й стосуються переважно доставки сировини.
«Загалом по кожному продукту ситуація залежатиме від пропозиції на ринку і від попиту споживачів. Якщо не буде ажіотажних інформаційних кампаній на кшталт закликів скуповувати гречку, рис, макарони чи інші товари, і якщо велика кількість українців не почне масово купувати певні продукти під впливом таких інформаційних атак, штучно провокуючи зростання цін, то в підсумку ситуацію визначатиме ринок — на основі базового закону попиту і пропозиції щодо кожного конкретного продукту», - додає Андрій Новак.
Врожайність, безумовно, також має значення. Однак щодо більшості основних продуктів Україна забезпечує себе самостійно і має достатні обсяги виробництва для потреб внутрішнього ринку та внутрішнього споживання. Те, що йде на експорт, зокрема зернові, олійні культури, курятина, — це вже експортна виручка українських аграрних підприємств. Для внутрішнього ринку власного виробництва основних продуктів загалом достатньо.
«У червні вже активніше починає діяти сезонний фактор: на ринок надходить продукція нового врожаю — як тепличного, так і відкритого ґрунту. Там, де пропозиція різко зростатиме, ціна, відповідно, знижуватиметься.Наскільки суттєвим буде це зниження, залежатиме від конкретної категорії продуктів. Є продукти масового українського виробництва — буряк, картопля, морква, цибуля, капуста, а є імпортні позиції. Відповідно, по кожному продукту діятимуть свої цінові фактори. З року в рік ми вже неодноразово спостерігали, що в один сезон, наприклад, різко дешевшають помідори, а в інший такого стрибка вниз не відбувається. Тому все залежатиме від сезонного фактора, попиту і пропозиції на ринку фактично по кожній номенклатурі продуктів харчування, особливо сезонних», - підсумував Новак.
Андрій Новак – український економіст, науковець, громадський діяч, автор книги "Як підняти українську економіку", кандидат економічних наук. У 2010 році став головою Комітету економістів України, у 2011-му – був обраний проректором Європейського університету. 6 лютого 2019 року офіційно став кандидатом на виборах президента України, пише Вікіпедія.