14 травня грузинський парламент в остаточному третьому читанні ухвалив аналог російського закону "про іноагентів", незважаючи на протести, які тривають у Тбілісі. Законопроєкт, який підтримали парламентською більшістю, загрожує Грузії тривалою паузою у відносинах з Європою. Главред розбирався, що може чекати на грузинський народ у найближчому майбутньому.
Основна претензія противників закону в тому, що неурядові організації та ЗМІ, в яких закордонне фінансування становить понад 20% річного доходу, повинні будуть зареєструватися й отримати статус агента іноземного впливу. До цієї категорії потраплять абсолютна більшість грузинських медіа та неурядових організацій, які працюють із західними фондами.
Також "іноагентам" доведеться заповнювати публічні фінансові декларації, а за ухилення від виконання закону їм загрожуватиме штраф у 25 тисяч ларі (понад $9 тисяч).
Крім того, грузинський Мін'юст у будь-який час зможе проводити моніторинг медіа та організацій для "виявлення іноагентів", отримуючи водночас різну інформацію, включно з персональними даними.
Як уже писав Главред, рік тому правляча партія "Грузинська мрія", засновником якої є проросійський бізнесмен Бідзіна Іванішвілі, вже намагалася винести законопроєкт, який точно повторює норми російського закону, на голосування, однак тоді його вдалося відкликати після двох днів сутичок між протестувальниками і грузинськими силовиками.
Проєкт "Про прозорість іноземного впливу" Грузії часто порівнюють із російським законом "про іноагентів". Згідно з грузинським законопроєктом, організаціями, що проводять інтереси іноземної сили, є: непідприємницькі (некомерційні) юридичні особи; мовники; власники ЗМІ, джерелом більш як 20% загального доходу якого протягом календарного року є "іноземна сила".
Одним зі спірних положень законопроєкту є стаття, згідно з якою Мін'юст Грузії може провести моніторинг для "виявлення організації, що проводить інтереси іноземної сили, або для перевірки виконання будь-якої вимоги" закону. Підставою для моніторингу може стати письмова заява, яка, по суті, є доносом.
Усі міжнародні партнери Грузії закликають Тбілісі відмовитися від затвердження законопроєкту, повторно внесеного на розгляд до парламенту. Минулого року документ відкликали після двох днів масових протестів і зіткнень демонстрантів із силовиками.
15 квітня скандальний закон почав розглядати парламент: під час обговорення побилися депутати. Опозиція побоюється, що ухвалення закону зашкодить євроінтеграції Грузії.
Витримавши паузу, у квітні поточного року парламент Грузії знову взявся за розгляд закону про іноагентів. Обидва рази на бік протестувальників стала президент Саломе Зурабішвілі і пообіцяла накласти вето на закон, якщо парламент остаточно його схвалить. Однак наразі парламентарії можуть подолати президентську заборону, оскільки "Грузинська мрія" зібрала для цього достатню кількість голосів.
Варто зазначити, що нинішні протести в Грузії, які тривають уже кілька тижнів поспіль, стали одними з наймасштабніших з часів Революції троянд у 2003 році. Щовечора на проспект Шота Руставелі в Тбілісі виходять сотні людей. Влада всіляко прагне розганяти протести і затримувати їх учасників.
Дії грузинської влади розкритикували в європейських інституціях. Після першого читання глава європейської дипломатії Жозеп Боррель і єврокомісар із сусідства та розширення ЄС Олівер Варгеї виступали зі спільною заявою, в якій попереджали Тбілісі про можливі проблеми на шляху до ЄС у разі схвалення цього документа.
"Це дуже тривожна подія, і остаточне ухвалення закону матиме негативний вплив на прогрес Грузії на шляху до ЄС. Закон обмежить можливості громадянського суспільства і ЗМІ, може обмежити свободу вираження думок і несправедливо стигматизувати організації, які приносять користь громадянам Грузії", – говорили європейські чиновники.
А судячи з даних видання Financial Times, у Брюсселі все ще налаштовані рішуче і з огляду на ухвалення закону розглядають можливість заморожування вступу Грузії до Євросоюзу на невизначений термін.
"Ми дуже чітко дали зрозуміти, що це – показова подія. Грузинський уряд знає, який рахунок", – сказало анонімне джерело.
Зі свого боку, глави МЗС Естонії, Ісландії та Литви виступили на акції протесту в Тбілісі.
Зокрема, глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначив, що Грузія зіштовхнеться з "ризиками і важкими наслідками", якщо продовжить іти "цим дуже небезпечним курсом".
"Дозвольте мені бути гранично ясним. Ухвалення закону про "іноземних агентів", а також репресії проти грузинського громадянського суспільства зупинять подальше просування Грузії шляхом до Євросоюзу і НАТО", – заявив Ландсбергіс.
"На жаль, вибору бути посередині немає. Росія поставила всі сусідні країни в таке становище, що нам доводиться обирати, бути на боці свободи чи на боці Росії", – сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахна. І додав, що документ "прибирає Грузію зі шляху Євросоюзу", а також нагадав, що ЄС "зазвичай запроваджує санкції" в разі порушень прав людини і репресій. Водночас Цахна висловив упевненість, що "законне місце" Грузії – в Євросоюзі.
Водночас, у Росії підтримали дії соратників Іванішвілі. Прес-секретар російського диктатора, Дмитро Пєсков назвав ситуацію в Грузії "абсолютно внутрішньою справою" країни. За його словами, Росія "жодним чином" не хоче втручатися, при цьому бачить "нічим не завуальоване втручання у внутрішні справи Грузії ззовні".
"Ми навіть чуємо погрози застосування санкцій щодо Грузії, якщо вони ухвалюватимуть той чи інший закон у себе. Що це, якщо не пряме втручання у внутрішні справи Грузії?" – сказав Пєсков.
В експертному середовищі поточну ситуацію в Грузії порівнюють із подіями в Україні часів Революції Гідності.
Примітно, що цю схожість помітили і грузинські політики. Так, мер Тбілісі, генеральний секретар партії "Грузинська мрія" Каха Каладзе розкритикував іноземних міністрів, назвавши їхню участь в акції протесту проявом ворожості та спробою влаштувати в Грузії революцію. За його словами, у такий спосіб зовнішні сили намагаються викликати "поляризацію" в країні.
"Відповідно, я хотів би ще раз сказати всім - як усередині країни, так і за її межами – українізації в Грузії не відбудеться. <...> Ані Америка, ані Європа, ані Росія не можуть бути нашими господарями. Наш господар – його величність грузинський народ", - заявив політик.
На думку політичного експерта і керівника Центру громадської аналітики "Вежа" Валерія Клочка, ситуація в Грузії – це проросійська провокація.
Валерій Клочок – громадський і політичний діяч, магістр державної служби.
З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.
З 2022 року – керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога".
З 2020 до 2022 року співпрацював із незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу загалом.
З 2016 по 2018 рік – голова центрального Виконавчого комітету всеукраїнської партії.
З 2006 по 2016 рік – керівник прес-служби народного депутата, керівник прес-служби всеукраїнської партії.
З 2010 року - по сьогодні – засновник, директор приватного підприємства.
З 2005 по 2006 рік – головний консультант секретаріату депутатської фракції у Верховній Раді України IV скликання.
2005 рік (з березня по жовтень) – начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (прес-служба) Державної митної служби України, радник митної служби III рангу.
З 2004 по 2005 роки – прес-секретар депутатської групи у Верховній Раді України IV скликання.
З 2003 по 2004 роки – інспектор відділу освіти районної державної адміністрації.
"У Грузії, для початку, варто очікувати революцію, а пізніше і війну. Оскільки Росія дуже легко зайде в країну, для цього їй не потрібен буде великий військовий контингент, а Грузія не зможе чинити опір", – припустив експерт у коментарі "Главреду".
Експерт зазначає, що після війни 2008 року у Заходу немає вагомого впливу в Грузії, а тому утримати Тбілісі в орбіті європейського впливу буде вкрай складно.
"Це тривалий процес, який можливий у разі приходу проєвропейської влади Грузії. Але в поточних умовах і за впливу Росії це буде складно зробити. Час втрачено, і Європа нічого не може запропонувати натомість", – каже Клочок. І додає, що подальший розвиток подій залежатиме від активності протестувальників на вулицях.