Тривалі відключення світла в Україні впливають на багато аспектів нормального життя українців. Багато людей через обстріли та проблеми з опаленням працюють та навчаються дистанційно. Однак, попри заяви операторів про енергонезалежність мереж, у багатьох районах не лише столиці, а й інших українських міст зв’язок зникає майже одразу або вже через кілька годин після знеструмлення, а ремонтні роботи через низькі температури затягуються на тижні.
Чому так відбувається на четвертому році повномасштабної війни, які є альтернативи, та що робити, якщо стійкий звʼязок у будинку не зʼявляється протягом 24 годин – розбирався Главред.
У Києві та області через тривалі відключення електроенергії користувачі вже вкотре стикаються з відсутністю стабільного домашнього інтернету під час відключень. Зокрема, найбільше скарг від споживачів на фіксований інтернет із резервним живленням (FTTB/Ethernet), який відмовився працювати при 20-градусних морозах. У соцмережах провайдерів безліч коментарів, у яких користувачі скаржаться на відсутність послуг.
«Вже декілька тижнів немає інтернету під час відключень, з сьогодні немає інтернету навіть за наявністю світла. Термінів немає ні на заміну резервного живлення, ні навіть на звичайні ремонтні роботи, лише відписки "Точний час завершення робіт поки невідомий". Зате в покритті будинку рекламується 16 годин безперебійного живлення», - зазначає киянка Наталія Балахонова у соцмережах інтернет-провайдера Lanet.
«Вже 3 добу в Києві без домашнього інтернету. Світло зараз є - інтернету немає. Інформації також», - скаржиться Дарʼя Чіркіна у коментарях Kyivstar.
Аналогічна ситуація і з мобільним звʼязком.
«Чи не вперше за всі страшні, безкінечні ночі під ракетними і дроновими атаками я відчула ще і те, як бути без звʼязку. Тільки самоконтроль емоційного стану допоміг дочекатися світанку і якогось полегшення. Більше доби немає Інтернету. Провайдер повідомив в день коли зникла послуга, що вони розпочали переїзд основного обладнання в інший дата-центр. Ну і що під час переїзду відсутній повністю доступ до інтернету. Добре, хоч і не дуже, а що з мобільним оператором?! Виявилося теж саме, в частині відсутності мобільного інтернету. То LTE то E з найменшою спроможністю - в обох випадках. Тобто, зорієнтуватися вночі що відбувається - або з запізненням (коли щось пробʼється), або неможливо», - написала на своїй сторінці народний депутат Ніна Южаніна.
За даними Міністерства цифрової трансформації, українські мобільні оператори провели масштабну модернізацію мереж та зосередились, зокрема, на заміні старих свинцевих батарей на сучасні літієві, які швидше заряджаються та мають у 10 разів більший ресурс роботи. Зокрема, у 2022-2023 році базові станції трималися на старих батареях 1-2 години, тоді як зараз більшість станцій оснащені новими літієвими акумуляторами, які тримають заряд 4-8 годин. Крім того, понад 30% базових станцій мають генератори. А це, уточнюють у Мінцифри, означає, що навіть за повного блекауту зв’язок буде забезпечений понад 72 години. Так, у lifecell понад 94% мережі готові працювати автономно 10 годин за умови повного заряду. Компанія вже встановила 46 тисяч нових літієвих батарей. А Kyivstar, згідно з інформацією Мінцифри, посилив резервування мережі в більш ніж 4 рази від початку вторгнення. Зокрема, роботу мережі підтримують 251 тисяча акумуляторів та 4 тисячі генераторів.
Як розповіли Главреду у пресслужбі Vodafone Україна, оператор інвестував близько 20 млрд грн власних коштіву розвиток телекомунікаційної інфраструктури за три роки повномасштабної війни, з яких 2 млрд грн – у підвищення енергостійкості мережі. Зокрема, ці гроші спрямували на закупівлю, доставку та встановлення енергетичного обладнання – без урахування операційних витрат на паливо, обслуговування генераторів і зростання тарифів на електроенергію у 2024 році.
У компанії пояснюють, що незважаючи на збільшений у вісім разів за останні два роки парк літієвих акумуляторів, у разі тривалих аварійних відключень електроенергії, ресурс акумуляторів вичерпується протягом декількох годин, а графіки подачі електроенергії не дають змоги для їхньої вчасної і повної зарядки.
«З урахуванням жорстких графіків відключення електроенергії, обладнання часто працює на недозаряджених батареях. Ситуація ускладнюється тим, що абоненти фіксованого інтернету з відключенням світла починають активно користуватись мобільним інтернетом. Підвищене навантаження швидше виснажує ресурс акумуляторів. За нашими даними, 60% користувачів фіксованого інтернету із відключенням світла переходять на мобільний інтернет. Це в 3-4 рази збільшує навантаження на мережу – в результаті користувачі відчувають це як зменшення швидкості, до того, ж це призводить до швидшого розрядження акумуляторів, які живлять базову станцію», - пояснили Главреду у Vodafone Україна.
У оператора додають, що критична інфраструктура, від якої залежить зв’язок по всій країні, має 100% резервування та може працювати автономно до 4 діб і більше.
«На випадок масового знеживлення базових станцій для кожного населеного пункта розроблений сценарій резервного живлення пріоритетних об'єктів, які географічно покриватимуть все місто. На них чергові бригади вивозять автономні джерела живлення. Це пріоритетні об'єкти, що забезпечують максимальне покриття та роботу транспортної мережі. За такого сценарію користувачі можуть відчувати погіршення швидкості інтернету, та зв'язок продовжуватиме працювати», - уточнили у оператора.
Оператори також зазначають, що допомогти підтримати тривалість звʼязку зможуть самі користувачі – перш за все, ощадливо користуватися інтернетом (без важкого відеоконтенту), щоб продовжити роботу станцій. Адже за підвищеного навантаження акумулятор базової станції розряджається набагато швидше.
За їхніми словами, значно покращить ситуацію, якщо абоненти домашнього інтернету не будуть масово переходити на мобільний інтернет під час відключень світла. Але й перехід на мобільний інтернет відбувається через відсутність альтернатив, адже навіть у Києві досі залишається безліч багатоквартирних будинків, де у разі відключень та локальних аварій домашнього інтернету мобільний інтернет в момент залишається єдиним способом звʼязку з навколишнім світом, особливо під час дистанційного навчання чи віддаленої роботи, які потребують стабільного зʼєднання з інтернетом.
Що ж стосується домашнього інтернету, то тут ситуація важча, оскільки реальний стан справ здебільшого відрізняється від заяв операторів. Максимальні терміни роботи ДБЖ (джерел безперебійного живлення) , які можна побачити на офіційних сайтах провайдерів, у більшості випадків можливі лише за ідеальних умов. Тобто коли відключення світла та погодні умови дозволяють повністю зарядити акумулятори, щоб в разі відключень вони могли протриматися до заявлених 10 годин. І це не беручи до уваги локальних аварій, на усунення яких банально не вистачає робочих рук.
Саме тому на практиці акумулятори у будинках, за аналогією з мобільним звʼязком, не витримують холодів і часто виходять з ладу значно раніше.
Як розповів у коментарі Главреду заступник міністра цифрової трансформації України з розвитку цифрової інфраструктури Станіслав Прибитько, вихід з ладу — це питання фізики.
“Значна частина обладнання провайдерів розміщена на горищах, стовпах чи в підвалах, де немає опалення. Ємність акумуляторів є невеликою, вони розряджаються швидше, ніж встигають зарядитися між відключеннями. Техніка просто не витримує таких циклів навантаження», - пояснив Прибитько.
За його словами, домашній інтернет все ще вразливий через застарілу архітектуру мереж.
«Багато мереж збудовані на технологіях, де кожен проміжний вузол потребує живлення. Немає струму — немає зв’язку. Найбільш ефективний інструмент, щоб інтернет не зникав — технологія xPON. Вона прибирає залежність від світла на шляху до абонента. Це наш стратегічний пріоритет: аби була побудована мережа, яка працює до 3 діб під час блекаутів», - сказав Прибитько. І уточнив, що до переходу на цю технологію провайдерів закликають ще з 2022 року.
Однак підключити xPON в багатоквартирному будинку під час відключень світла, особливо у старому фонді навіть у столиці – завдання з зірочкою. Наприклад, якщо у будинку відсутнє оптоволокно, яке забезпечує роботу такої технології, то швидко його провести до квартири – ціла проблема.
Главред провів власний експеримент, намагаючись замінити провайдера з акумуляторами та підключити інтернет за технологією хРОN до квартири одного з журналістів редакції. Перш за все, зробити це в розпал ажіотажу швидко не вийде, адже у провайдерів є черги на підключення і чекати можна щонайменше протягом місяця.
Крім того, прокласти оптоволокно у будинок заради однієї квартири жоден з пʼяти провайдерів, які перебувають в потенційній зоні покриття, не погодився – для розгляду заявки від будинку спочатку доведеться назбирати щонайменше півтора десятка заявок (іноді 30+) від мешканців багатоквартирного будинку старого фонду. Але і після цього провайдеру ще знадобиться час на прокладення оптоволоконного кабелю повітряним шляхом чи каналізацією, причому останній спосіб може зайняти більше часу, оскільки прокладання часто ускладнюється погодними умовами та часом на отримання дозволу від обслуговуючої будинок компанії (ОСББ чи ЖЕК).
У Мінцифрі зазначають, що найкращий стимул для провайдера — це люди. «Якщо ваш оператор не хоче вкладатися в генератори та оптику, ви просто йдете до того, хто це вже зробив. Ринок вирішує це питання швидше і ефективніше за будь-які державні стимули», - зазначив Станіслав Прибитько.
Станіслав Прибитько — заступником Міністра цифрової трансформації України з розвитку цифрової інфраструктури. Працює в Міністерстві цифрової трансформації з 2020 року — спочатку займався розвитком мобільного інтернету, а згодом очолював Директорат електронних комунікацій і радіочастотного спектру.
У своїй теперішній ролі він бере участь у проєктах щодо впровадження технологій 5G, забезпечення стабільного інтернет-покриття, особливо під час енергетичних викликів, та модернізації телекомунікаційної інфраструктури, а також у комунікації з операторами та місцевою владою щодо резервного живлення базових станцій у разі відключень електроенергії.
Але ринок – це далеко не все, адже однією з причин повільного переходу провайдерів на хРОN є висока вартість розвитку такої мережі. Адже для технології Ethernet, яка забезпечуються акумуляторами, на відміну від хPON, достатньо лише одного джерела живлення для роутера. Для оптоволоконного інтернету потрібно ще заживити й спеціальний термінал (ONU), який працює разом із роутером.
“Тому, щоб інтернет працював під час відключення світла, потрібно забезпечити живлення і для термінала, і для роутера — тобто мати відповідний перехідник та акумулятор. Багато людей про це забувають. До речі, саме тому оператори раніше не завжди рекомендували повну автономізацію без пояснень нюансів. Якщо згадати блекаути у 2023-2024 роках, то відключення світла тривалістю 10-12 годин і більше не були масовими. Здебільшого це були кілька днів із графіками по 3-4 години, інколи — до 8 годин без електроенергії. Принаймні так це виглядало в більшості регіонів. Відповідно, якщо говорити про автономність мережі, варто порахувати економіку питання. Оператору потрібно встановити акумулятори, які забезпечуватимуть 10-20 годин роботи обладнання. А це — вартість самих батарей, їхня вага, логістика, місце для розміщення, захист від крадіжок, обслуговування та заміна з часом. Тепер подивімося на тариф: у середньому абонент платить 200-300 грн на місяць. У будинку на 30 поверхів із великою кількістю підключень економіка одна. А в п’ятиповерхівці чи дев’ятиповерхівці, де підключено лише кілька абонентів, — зовсім інша. Якщо помножити тариф на кількість користувачів і співставити з витратами на повну модернізацію мережі та резервне живлення, стає зрозуміло, чому оператори не поспішали масово переходити на такі рішення», - пояснив Главреду консультант ринку телекомунікації, ІТ та медіа Анатолій Фроленков.
Анатолій Фроленков — український консультант і експерт з телекомунікацій, ІТ-сектору та електронних комунікацій. Він виступає в медіа, дає коментарі щодо ситуації з мобільним звʼязком, якістю інтернет-послуг і тарифами в Україні, а також впливу атак РФ на телеком-інфраструктуру.
У своїх виступах пояснює причини підвищення тарифів, проблеми звʼязку під час війни та як саме ворожі дії впливають на роботу мобільних операторів і мереж.