З 1 серпня 2025 року в Україні набуває чинності низка нововведень. Зокрема, українцям доведеться підтверджувати особу під час покупки квитків на потяги, деяким пенсіонерам потрібно буде уточнити свої дані, а для підприємців збільшать низку штрафів. Про те, що зміниться для українців – у матеріалі Главреду.
З 1 серпня 2025 року Укрзалізниця у тестовому режимі запроваджує процедуру покупки та повернення квитків на деякі напрямки за верифікацією у Дія.Підпис. Як зазначили у компанії,на першому етапі впровадження змін верифікація потрібна на рейси:
Придбання квитків на ці напрямки через каси буде недоступне. Нові правила не стосуватимуться рейсів зі спецрезервом квитків для військовослужбовців – захисники і захисниці надалі можуть бронювати та купувати такі квитки через спеціальний сервіс Укрзалізниці та через застосунок Армія+.
Щоб створити "Дія.Підпис", потрібно:
З 1 серпня 2025 року в Україні в усіх банках, які мають ліцензію Національного банку України, запрацює відкритий банкінг — нова система, що дозволяє власникам карток різних банків розраховуватись одним платежем, автоматично використовуючи кошти з різних рахунків. Тобто коли ви оплачуєте покупку, система автоматично перевіряє баланс на основному рахунку та, якщо необхідно, списує гроші з інших авторизованих рахунків клієнта у реальному часі, якщо на поточній карті не вистачає коштів.
Крім того, не потрібно буде вводити дані банківських карток на сторонніх сайтах – для оплати рахунку потрібно буде підтвердити оплату у застосунку банку.
Як уточнили в Нацбанку, впровадження відкритого банкінгу є завершальною частиною імплементації норм Директиви ЄС про платіжні послуги 2015/2366 (PSD2), що забезпечить виконання вимог в частині приєднання України до єдиної зони платежів у євро, яка об'єднує країни Європейського Союзу (SEPA) та подальшого вступу до Європейського Союзу.
Щоб скористатися послугою, потрібно:
В Україні оновили правила проходження ідентифікації для пенсіонерів — тепер процес став більш прозорим і частково автоматизованим. Відповідні зміни затверджені постановою Кабміну №720 від 18 червня 2025 року.
З 1 серпня 2025 року банки зобов’язані щодня в електронному форматі передавати до Пенсійного фонду інформацію про те, хто з пенсіонерів пройшов фізичну ідентифікацію. Це дозволить Пенсійному фонду України (ПФУ) оперативно оновлювати базу даних і уникати непорозумінь щодо призупинення виплат. Інформація передаватиметься не частіше одного разу на добу та лише за умови наявності фактичних даних.
Також з 1 серпня запрацює новий онлайн-сервіс “Моя ідентифікація” на порталі електронних послуг ПФУ. За його допомогою пенсіонери зможуть у будь-який момент перевірити:
Цей сервіс допоможе пенсіонерам самостійно стежити за актуальністю своєї ідентифікації та вчасно проходити її повторно, щоби не втратити право на виплати. Це стосується і тих, хто отримує допомогу, яку з липня почав виплачувати Пенсійний фонд замість органів соціального захисту.
Ідентифікацію можна пройти:
З 1 серпня припиняє дію перехідний період адаптації підприємців та компаній до нових вимог законодавства щодо обов’язкового застосування таких реєстраторів розрахункових операцій РРО/ПРРО. Відповідно, з цього періоду збільшуються штрафи за:
До 31 липня 2025 року розмір штрафу становив 25% вартості товарів (робіт, послуг), щодо яких допущено порушення, за перше порушення і 50% – за кожне наступне. Але, як повідомили у Державній податковій службі (ДПС), з 1 серпня штрафи становитимуть за ці порушення становитимуть 100 і 150% відповідно.
Тобто якщо під час однієї перевірки буде виявлено, що не видано декілька чеків, то інспектор зафіксує кількість порушень за не виданими чеками, де за перший чек застосує штрафну санкцію у розмірі 100%, а за кожний наступний – 150%.
Підвищення штрафів не стосуватиметься:
Українці, які через війну були змушені покинути свої домівки та переїхати до більш безпечних громад у межах країни, отримавши статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) з 1 серпня можуть отримати щомісячну грошову допомогу у розмірі:
Кошти надходять на картку єПідтримка і можуть використовуватися без обмежень — як для оплати товарів і послуг, так і для зняття готівки чи переказів на потреби ЗСУ.
Подати заявку на допомогу можуть ті, хто виїхав із територій, де ведуться або велися бойові дії, а також із тимчасово окупованих або заблокованих населених пунктів.
До Дня Незалежності України у 2025 році Кабінет Міністрів ухвалив постанову про одноразову грошову допомогу для ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань. Виплати мають надійти до 24 серпня 2025 року. Розміри виплат залишилися незмінними порівняно з попереднім роком і становитимуть:
Подання заяв для отримання коштів не потрібно — гроші нараховуються автоматично тим, хто має відповідний статус.
Як розповів у коментарі Главреду кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський, ситуація на валютному ринку України не зазнала суттєвих змін порівняно з попередніми місяцями. Нацбанк залишається головним продавцем валюти, який закриває різницю між попитом та пропозицією комерційних банків. І поточний стан валютних резервів та надходження нових іноземних кредитів дозволяють Нацбанку підтримувати стабільний курс гривні, незважаючи на суттєве перевищення попиту на валюту над її пропозицією.
«Є всі підстави вважати, що восени інфляція прискориться. Висока інфляція сприяє зростанню попиту на валюту. Військові дії тривають, ворог завдає масованих повітряних ударів по підприємствах, інфраструктурі та житлу. Продовження війни негативно впливає на загальний стан економіки України та перешкоджає її відновленню. Нацбанк не поспішає з девальвацією гривні. Нагадаю, що середньорічний курс закладено в Держбюджеті на 2025 р. становить 45 грн. за долар. Очевидно, в такий спосіб НБУ намагається стримати інфляцію. Є висока ймовірність, що за підсумками 2025 р. середньорічний валютний курс, закладений в Держбюджеті, не буде досягнуто. Хоча в першій половині серпня курс гривні буде зберігати стабільність, в другій половині місяця ділова активність традиційно зростає, що може призвести до збільшення попиту на валюту. На міжбанку курс гривні буде коливатися в межах 41,5 - 42,5 грн. за долар та на рівні 47,5 - 49,8 грн. за євро», - зазначив Хмелевський.
Олександр Хмелевський - незалежний експерт з питань економіки.
Закінчив Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка за спеціальністю "політична економія". Кандидат економічних наук, Інститут економіки НАН України.
Працював у банківській та інвестиційній сфері. Пройшов шлях від економіста до заступника голови правління великого системного банку.
За словами провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Івана Свиноуса, наразі наявні передумови для зростання закупівельних цін на молоко, особливо на те, що виробляється у сільськогосподарських підприємствах.
Іван Свиноус - провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки".
Зокрема, спостерігається стійка негативна тенденція до скорочення поголів’я корів у господарствах населення, які утримують основну частину тварин. Станом на 1 липня 2025 року їх кількість становила 764,1 тис. голів, що на 3 тис. менше, ніж у червні цього року. У сільськогосподарських підприємствах станом на цю ж дату зареєстровано 382,1 тис. голів, що на 200 голів менше, ніж у попередньому місяці. Крім того, несприятливі погодні умови, зокрема, тривала відсутність опадів та високі середньодобові температури, негативно позначаються на продуктивності корів.
Збройна агресія РФ проти України та супутні інституційні зміни, на думку експерта, також створюють інвестиційні ризики, які стримують залучення капіталу в молочну галузь, що й без того має тривалий період окупності вкладених коштів. Ще одним чинником є скорочення експорту молочної продукції до ЄС у зв’язку зі скасуванням Єврокомісією автономних торговельних заходів, що спричинило правову невизначеність щодо митних умов та квот.
«Очікується, що у серпні 2025 року вартість пастеризованого молока у пляшці становитиме 64,10 грн/кг (+0,29 грн порівняно з липнем), кефіру жирністю 2,5 % у плівці – 55,80 грн/кг (+0,26 грн), а вершкового масла жирністю 72,5–73 % – 596,35 грн/кг (+11,53 грн)», - уточнив Іван Свиноус Главреду.
Натомість ціни на овочі та фрукти в Україні у серпні 2025 року, як прогнозує головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Інна Сало, продовжать знижуватись. За її словами, здешевлення пов’язане з сезонним збільшенням пропозиції продукції відкритого ґрунту, а також впливом вартості зберігання, транспортування, пального та електроенергії.
Зокрема, овочі борщового набору вже подешевшали майже на 30–63% за липень, і в серпні можуть впасти в ціні ще на 15%. Салатні овочі також дешевшають (до -32,3 %), але огірки колючі навпаки зросли в ціні на 16%. Яблука в липні коштували до 100 грн/кг, проте з кінця серпня очікується зниження ціни завдяки вітчизняному врожаю, тоді як імпортні фрукти переважно залишаються дорогими: подешевшали банани, лимони та мандарини, а от апельсини й виноград – навпаки подорожчали.
«За прогнозними оцінками, впродовж серпня 2025 року очікується подальше здешевшання овочів – до 15 % проти липневих цін. З розширенням пропозиції овочів відкритого ґрунту найбільш помітно можуть знизитися ціни на цибулю ріпчасту, картоплю та буряк, що, звісно, залежатиме від обсягів постачання, умов зберігання та логістики», - уточнила експертка.