Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про мобілізацію (№10449). За час обговорення у профільному комітеті, документ став предметом для суперечок у суспільстві. Главред розповідає, що відомо про процес розгляду проєкту та чого чекати українцям.
Напередодні голосування Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки підготував остаточний варіант законопроєкту. Однак норми, які у ньому є наразі, є рекомендаційними, тобто рішення щодо окремих положень і правок ухвалюватимуть парламентарі.
Зокрема, документ передбачає:
Однак багато правок, які викликали суперечки в суспільстві, так і не потрапили до остаточного варіанту. Наприклад, демобілізацію військових, яку раніше включав проєкт, прибрали з законопроєкту і пообіцяли розглянути окремо. Як згодом пояснили в Міноборони, новий проєкт планують підготувати протягом 8 місяців.
"Норма про демобілізацію спочатку була присутньою у законопроєкті. Через 36 місяців. Але наразі були побажання від Генерального штабу, який розуміє оперативну ситуацію, який розуміє загрози і ризики, які стоять перед державою. Ми не можемо зараз ухвалювати поспішних рішень. Ясна річ, що популістських думок дуже і дуже багато", - пояснив речник МО Дмитро Лазуткін.
Також з проєкту прибрали норми, що стосувалися доплат військовим. А саме:
Тобто фактично у проєкті закону, схваленому комітетом, у плані винагороди військовослужбовців змін не сталося за винятком виплати за знищене (захоплене) озброєння, яке зафіксували на рівні від 4 до 300 розмірів прожиткового мінімуму (876 тис грн).
Варто зауважити, що також у проєкті є норми, що стосуються оновленого порядку вручення повісток. Згідно з документом, день проставлення відмітки про неможливість вручення вимоги ТЦК за адресою місцезнаходження у поштовому повідомленні, буде вважатися днем вручення. Після цього можна ТЦК зможуть ставити питання про обмеження особи у праві керування автомобілем та подати позов до суду протягом місяця від дати вручення повістки.
Крім того, неуточнення військово-облікових даних дозволить керівнику ТЦК звернутися до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина до ТЦК. Варто зауважити, що напередодні розгляду Верховна Рада також схвалила два законопроєкти, які дозволили мобілізувати засуджених за нетяжкі злочини або тяжкі, які відбули половину строку покарання, а також посилили відповідальність за порушення правил мобілізації.
Зокрема, мінімальна сума штрафу за відмову від проходження медогляду буде збільшена з 510 до 8500 грн, а максимальна – з 8500 до 204 000 гривень. Відмова пройти медкомісію фактично буде вважатися ухиленням від мобілізації. Разом з тим Рада збільшила штрафи для бізнесу за ігнорування законодавства про військовий облік своїх працівників, відтепер – бізнес штрафуватимуть до 59,5 тис. грн, а громадян – до 22,5 тис.
Законопроект №11079-1 дозволяє мобілізувати засуджених. Це стосується осіб, які засуджені за нетяжкі злочини, а також за тяжкі злочини, але відбули половину строку покарання.
Нагадаємо, що проєкт закону щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби Кабмін вперше вніс до Верховної Ради 25 грудня минулого року, але через низку зауважень 11 січня його відкликали. 30 січня до парламенту спрямували оновлений законопроєкт, який проголосували у першому читанні, після чого профільний комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки кілька місяців поспіль розглядав понад 4 тисячі поправок, які були подані народними депутатами.
Після розгляду документа у другому читанні, закон набуває чинності через місяць, і протягом цього часу уряд має підготувати усі нормативні документи.
Одна з головних претензій від військових полягала саме у відсутності демобілізації та можливості ротації військ, оскільки багато хто з них вже понад два роки на передовій без заміни та належного відпочинку.
“Поповнювати військо особовим складом конче потрібно було вже рік тому. Закон про мобілізацію ще на стадії проекту (за півроку) став таким, що не забезпечить військо поповненням, тобто абсолютно безпорадним, бо не передбачає реальних санкцій та обмежень для уклоністів взагалі”, - написав на своїй сторінці екс-командир взводу батальйону НГУ “Донбас” Дмитро Бабкін.
Мобілізація в Україні - комплекс заходів, які проводяться з 2014 року у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації.
У період із 2014 до 2015 року Київ провів шість хвиль часткової мобілізації, під час якої до армії призивали переважно громадян із досвідом військових дій або строкової служби в армії віком від 20 до 60 років.
24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну. Київ оголосив загальну мобілізацію. До лав Сил оборони і безпеки призиваються військовозобов'язані громадяни (переважно - чоловіки) віком від 27 до 60 років.