В Україні готуються зміни у сфері фінансового моніторингу, які вже викликають активну суспільну дискусію. Зокрема, держфінмоніторинг починає окремо аналізувати великі операції з готівкою, особливо у разі внесення готівки через різні банки з повторним використанням одних і тих самих документів про доходи. Главред пояснює, які зміни чекатимуть українців.
Як уточнили у відомстві, у фокусі уваги – не побутові покупки і не звичайні заощадження громадян, а великі суми, які використовують для придбання активів високої вартості: дорогої нерухомості, елітних авто та іншого майна преміального сегмента.
«Для розуміння масштабу: умовно елітне авто за $100 000 – це понад 4,3 млн грн і близько 1,6 тисячі мінімальних пенсій. Тому, коли такі покупки оплачуються готівкою, питання походження коштів – не формальність, а необхідність», - зазначив голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін.
Як пояснила Главреду провідна експертка з фінансового моніторингу ГЛОБУС БАНКУ Марина Павленко, майбутні зміни пов’язані з потенційним ухваленням законопроєкту №14327-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)”.
За словами експертки, головна логіка цих змін полягає не в тотальному контролі над усіма банківськими клієнтами, а в гармонізації українських правил із європейськими стандартами, підвищенні прозорості фінансової системи та переході до більш сучасної моделі фінансового моніторингу.
“Йдеться не про посилення тиску на всіх клієнтів банків, а про перехід до більш сучасної та зрозумілої моделі фінансового моніторингу з використанням ризик-орієнтованого підходу. Її головна мета — швидше виявляти підозрілі схеми, запобігати відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та іншим фінансовим зловживанням, не створюючи зайвих бар’єрів для доброчесних громадян”, — зазначила Марина Павленко.
Одним із найбільш обговорюваних положень є створення єдиного державного реєстру рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Саме ця норма викликала найбільше запитань щодо банківської таємниці.
Водночас, за словами Павленко, важливо правильно розуміти, про які саме дані йдеться. У такому реєстрі має міститися базова інформація: номер рахунку у форматі IBAN, назва банку, дані власника, а також відомості про факт користування індивідуальним банківським сейфом.
При цьому до реєстру не вноситимуться залишки коштів на рахунках, інформація про рух грошей, історія транзакцій або дані про вміст банківських сейфів.
“Принципово важливо, що в новому законі мова йде не про відкриття банківської таємниці в її класичному розумінні, а про систематизацію базових даних щодо наявності рахунків і сейфів”, — пояснила експертка.
За її словами, подібні механізми вже діють у багатьох європейських країнах і є частиною сучасної фінансової інфраструктури. Вони дають змогу зробити систему більш структурованою, сумісною з європейськими підходами та ефективнішою для виявлення ризиків.
Для більшості звичайних клієнтів банків нова логіка фінмоніторингу не повинна стати проблемою. За словами Марини Павленко, система дедалі більше відходить від формального підходу, коли увага зосереджувалася переважно на сумі операції, і переходить до ризикоорієнтованої моделі.
Тобто банк оцінює не лише суму конкретного переказу, а й загальну поведінку за рахунком: регулярність операцій, джерела надходжень, кількість контрагентів, призначення платежів та відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта.
“Фінмоніторинг стає не жорсткішим, а точнішим. Банк не аналізує під мікроскопом кожен побутовий платіж. Увага зосереджується насамперед на нетипових, незрозумілих або ризикових операціях, які не відповідають фінансовому профілю клієнта. Для законослухняних громадян, які користуються рахунками прозоро і зрозуміло, це не має створювати додаткового дискомфорту”, — наголосила експертка.
Саме тому навіть відносно невеликі суми в окремих випадках можуть привернути увагу банку, якщо мають ознаки ризиковості. Водночас звичайні повсякденні платежі найчастіше не викликають додаткових питань.
За словами експертки, ризиковою для банку може виглядати ситуація, коли, наприклад, на особисту картку надходить багато дрібних переказів від великої кількості незнайомих осіб, а потім кошти швидко переказуються далі. Такі операції можуть нагадувати транзит коштів, приховану підприємницьку діяльність або участь у сумнівних схемах.
Зокрема, найчастіше можуть виникати питання до порогових фінансових операцій, тобто таких, які мають ознаки, передбачені регуляторними актами з фінансового моніторингу, та дорівнюють або перевищують поріг у 400 тис. грн. Для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або азартні ігри, поріг становить 55 тис. грн.
Окрема увага в дискусії приділяється тому, хто саме матиме доступ до таких даних і чи не означає це появу нових “контролерів” банківської сфери.
Як наголошує Марина Павленко, правоохоронні органи в цій логіці не стають новими регуляторами банків. Зокрема, у законопроєкті №14327-д передбачено, що прямий доступ правоохоронних органів до реєстру рахунків має запрацювати не одразу, а лише на фінальному етапі євроінтеграції — не раніше ніж за шість місяців до набуття Україною статусу держави-члена ЄС.
За словами експертки, саме це питання було одним із найчутливіших під час підготовки документа. Така прив’язка до вступу в ЄС свідчить про спробу законодавців поєднати рух до європейських правил фінансової прозорості зі збереженням балансу у питанні банківської таємниці.
“Тут важливо розуміти саму роль фінансового моніторингу. Його завдання — не розслідувати злочини, а виявляти підозрілі фінансові операції/діяльність, аналізувати їх і, за наявності законних підстав, передавати матеріали тим органам, які вже уповноважені проводити перевірки чи розслідування. Тобто фінмоніторинг фіксує ризик, а далі в межах своїх повноважень діють відповідні органи”, — підкреслила вона.
Саме тому участь СБУ, Нацполіції, НАБУ, ДБР та інших органів у цій системі пов’язана не з бажанням контролювати всіх банківських клієнтів, а з необхідністю оперативно реагувати на можливі випадки фінансування тероризму, обходу санкцій, легалізації злочинних коштів чи інших фінансових правопорушень.
Окремий блок змін стосується розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників бізнесу. Це важливо не лише для регуляторної прозорості, а й для нормальної взаємодії компаній із банками та міжнародними партнерами.
“Для бізнесу це означає необхідність максимально відповідально ставитися до інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарів. Формальний підхід тут уже не працюватиме. Якщо компанія подає неповні або свідомо недостовірні дані, це може створити не лише юридичні наслідки, а й практичні труднощі у взаємодії з банками”, — зазначила Марина Павленко.
За її словами, посилення стандартів фінмоніторингу може мати і практичний позитивний ефект. Банкам буде простіше швидше й точніше виявляти справді ризикові операції, а отже — менше підстав для безпідставних затримок або непорозумінь там, де клієнт діє відкрито та в межах звичайної фінансової поведінки.
Щоб не зіткнутися з тимчасовим блокуванням рахунку, додатковими перевірками або потраплянням до внутрішніх ризикових списків банку, клієнтам варто дотримуватися кількох базових правил.
Насамперед – ознайомитися з умовами обслуговування рахунку або картки та тарифами, зазначеними в договорі. Також варто перевірити ліміти й законодавчі обмеження на сайті банку, щоб випадково не потрапити під дію обмежень на перекази.
Під час відкриття рахунку важливо чесно зазначити мету встановлення ділових відносин із банком, описати заплановані операції, пояснити, які саме послуги потрібні, а також надати реалістичну інформацію про доходи й очікувані суми надходжень протягом місяця.
“Чим більше правди у використанні рахунку — тим меншою є ймовірність його блокування”, — наголошує банкірка.
На етапі відкриття рахунку у фахівця банку можуть виникнути додаткові запитання. У такому разі важливо надати вичерпні відповіді, а за потреби — додаткові документи або пояснення.
“Типова ситуація — клієнтка хоче відкрити рахунок, не маючи власних доходів, але її чоловік планує щомісяця переказувати кошти на її картку. У такому випадку важливо пояснити мету відкриття рахунку, надати підтверджувальні документи і вказати обсяг щомісячних переказів у зіставленні з доходами чоловіка. Якщо, наприклад, офіційний дохід чоловіка становить 40 тис. грн, а перекази на картку дружини — 10 тис. грн, це не викличе труднощів для відкриття рахунку”, — пояснює експертка.
Також клієнтам не варто використовувати особисті картки для підприємницької діяльності, якщо рахунок відкрито не для цього. Особиста картка не повинна перетворюватися на інструмент для регулярного приймання оплати за товари чи послуги або транзитних переказів для третіх осіб.
Не менш важливо коректно заповнювати призначення платежу, особливо якщо йдеться про великі суми або нетипові операції. У разі значних чи незвичних надходжень бажано мати документи, які підтверджують походження коштів: договір, довідку, декларацію, підтвердження продажу майна або інші відповідні документи.
Крім того, експертка радить не використовувати картки для незаконних операцій або за кодами, що не відповідають суті транзакцій, зокрема міс-кодингу. Також не варто брати участь у сумнівних схемах, зокрема дроп-операціях.
Якщо клієнт отримав повідомлення про блокування рахунку або не може здійснити жодну транзакцію — наприклад, оплатити покупку в магазині, — експертка радить не зволікати й одразу звернутися безпосередньо до банку через будь-який доступний канал зв’язку.
“Після звернення банк може попросити клієнта надати документи, що підтверджують доходи, або пояснення щодо активності за карткою. Важливо, щоб клієнт із розумінням поставився до такої вимоги”, — зауважила банкірка.
У більшості випадків після надання пояснень і документів клієнтові відновлюють доступ до рахунку. Якщо ж наданої інформації недостатньо або вона не пояснює суть операцій, клієнту, ймовірно, доведеться змінити банківську установу.
“У такому разі клієнт сам ініціює переказ наявних коштів з рахунку”, — наголосила фахівчиня.
Також банк має право з власної ініціативи припинити ділові відносини з клієнтом і закрити рахунок відповідно до статті 15 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації — відмиванню — доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. У такому випадку банк інформує Держфінмоніторинг.
Якщо рахунок закрито за ініціативою банку, клієнту потрібно надати реквізити іншого рахунку в будь-якому банку для переказу залишку коштів. Водночас банк може стягувати додаткову комісію. Її розмір кожна банківська установа встановлює окремо. Таку інформацію зазвичай публікують на офіційних сайтах банків, щоб уникнути непорозумінь.
“Комерційні банки зацікавлені в тому, щоб їхні клієнти були максимально поінформованими — “озброєними” знанням про те, як уникнути блокування рахунку. Крім того, діє стратегія “Знай свого клієнта”, яка дає змогу в разі нетипових ситуацій — наприклад, надмірної активності за карткою, що не відповідає підтвердженим доходам — звертатися до клієнта по роз’яснення. Хочу підкреслити: банки не зацікавлені у втраті клієнтів. Вони не каральні органи. Наше завдання — допомогти, проконсультувати, надати весь спектр можливих послуг. Але, звісно, йдеться про сумлінних клієнтів, які не порушують закон”, — підкреслила Марина Павленко.
За словами експертки, навіть якщо рахунок уже заблоковано, звернення до банку часто допомагає вирішити проблему.
“Іноді трапляються ситуації, коли рахунок усе ж заблоковано. У такому разі варто звернутися до банку — це зазвичай допомагає розв’язати проблему. Банк завжди готовий надати консультацію. У 90% подібних випадків завдяки партнерському підходу вдається досить швидко врегулювати питання з мінімальними втратами”, — підсумувала Павленко.
У центрі майбутніх змін — не обмеження прав доброчесних громадян, а побудова більш стійкої, прозорої та сумісної з європейськими правилами фінансової системи.
Для клієнтів це означає, що звичайні законні операції й надалі мають залишатися звичними та доступними. Основний фокус банків і державних органів буде зосереджений на справді ризикових і незаконних фінансових практиках: відмиванні коштів, фінансуванні тероризму, обході санкцій, прихованій підприємницькій діяльності, транзиті коштів невідомого походження або участі у сумнівних схемах.
Водночас нові правила роблять ще важливішою фінансову прозорість самого клієнта. Щоб уникнути проблем, варто користуватися рахунком за призначенням, чесно повідомляти банк про очікувану фінансову активність, не проводити чужі кошти через власну картку та мати документи, які пояснюють походження великих або нетипових надходжень.
“Найкращий спосіб уникнути проблем із фінмоніторингом — це прозорість. Якщо клієнт може логічно пояснити свої операції, користується рахунком за призначенням і за потреби готовий підтвердити походження коштів, то посилення стандартів фінмоніторингу не становить для нього загрози”, — підсумувала Марина Павленко.
Марина Павленко — провідна експертка з фінансового моніторингу ГЛОБУС БАНКУ. Спеціалізується на питаннях банківського фінмоніторингу, ризик-орієнтованого підходу, протидії відмиванню коштів, контролю підозрілих фінансових операцій, карткових переказів і дотримання клієнтами правил користування банківськими рахунками.