В Україні 10 мл рідини для електронних сигарет коштують близько 0,92% середньої заробітної плати – це найвищий показник серед країн, які увійшли до порівняння.
У Німеччині на таку саму кількість рідини припадає 0,25% середньої зарплати, у Польщі – 0,25%, Іспанії – 0,23%, Франції – 0,16%, Данії – 0,11%, а у Великій Британії – 0,10%.
Такі дані були представлені 27 серпня в УНІАН під час пресконференції Всеукраїнської асоціації ринку електронних сигарет (ВАРЕС) «Презентація першого комплексного дослідження ринку електронних сигарет в Україні».
Одна з причин такого співвідношення – рівень акцизного навантаження. Як зазначив під час презентації голова ВАРЕС Андрій Соломін, з 2025 року в Україні діє ставка 300 євро за літр.
При середній зарплаті близько 38 тис. грн 10 мл легальної рідини вартістю 350 грн становлять 0,92% місячного доходу. Для порівняння, пачка традиційних сигарет за 160 грн – близько 0,42%.
Водночас у країнах, де акциз сьогодні перебуває на близькому до українського рівні, його підвищували протягом кількох років. У Німеччині ставка зросла зі 160 євро/л у 2022 році до 320 євро/л у 2026-му, у Латвії – зі 120 до 350 євро/л. В Україні після 3 тис. грн/л у 2021-2022 роках та 10 тис. грн/л у 2023-2024 роках ставка зросла до 300 євро/л.
При цьому 300 євро/л не є загальною ставкою для ЄС. Пропозиція встановити мінімальний акциз на рівні 0,30 євро/мл, яку обговорювали у 2022 році, не була погоджена Радою ЄС і не стала частиною чинного європейського законодавства.
Результати дослідження Pro-Consulting показали, як на підвищення ціни реагують самі споживачі.
Лише 27% готові продовжувати купувати продукцію за вищою ціною без зміни поведінки. Натомість 73% повністю змінять модель споживання: шукатимуть дешевші пропозиції, скорочуватимуть споживання або переходитимуть на іншу продукцію.
Для ринку, де, за оцінкою Kantar, 93,6% обігу електронних сигарет перебуває в тіні, подальше збільшення різниці у вартості між легальною та нелегальною продукцією створює додатковий стимул для споживача шукати інші місця придбання. Це безпосередньо впливає на податкові надходження, адже сьогодні легальний сегмент, з якого держава отримує податки, становить лише близько 6,4% ринку.
Результати дослідження Pro-Consulting показують, на яких сегментах цей контроль має бути зосереджений. 82% споживачів використовують багаторазові електронні сигарети, тоді як виключно одноразовими користуються лише 18%. Це означає, що основний обіг формує не разовий продаж пристрою, а постійне придбання рідин, картриджів, випарників та комплектуючих. Водночас цей сегмент сьогодні не має окремого повноцінного державного обліку.
При цьому 70% споживачів купують рідини у фізичних магазинах. Тобто основний обіг відбувається через роздрібну мережу, де держава може застосовувати ліцензування, фіскалізацію та контроль за походженням продукції.
Дослідження також показало, що саме формує попит: для 85% споживачів головним фактором вибору є смак. Тому обмеження окремих характеристик продукту не означає автоматичного зникнення попиту.
У ВАРЕС наголошують, що обмеження кінцевого продукту не призводить до зникнення сформованого попиту. Натомість споживачі змінюють модель поведінки і шукають інші місця придбання. Для цього асоціація пропонує обмежити об’єм нікобустера до 5 мл та концентрацію нікотину до 120 мг/мл, уточнити товарні категорії, заборонити зберігання нікотину в місцях роздрібної торгівлі та розмежувати ліцензії на продаж рідин і тютюнових виробів.
Запропонований підхід передбачає збільшення бюджетних надходжень не через подальше подорожчання продукції, а через виведення більшої частини фактичного ринку в контрольований та оподатковуваний обіг. Саме розширення легального сегмента, за оцінкою ВАРЕС, і може принести до бюджету 4 млрд грн уже протягом першого року.