Спроби «економії» на суддівських пенсіях можуть обернутися ризиками для всієї системи правосуддя, наголошує суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук. На її думку, стабільність і передбачуваність довічного грошового утримання є фундаментальною гарантією незалежності судової влади.
«Гарантоване забезпечення працює як психологічний щит: суддя приймає рішення, керуючись лише законом, а не думками про те, як прогодувати родину після відставки. Водночас це і практичний захист від тиску, адже важко шантажувати людину, яка не боїться втратити роботу, бо знає, що держава виконує свої зобов'язання незалежно від того, чиї інтереси зачепили її рішення», – пояснює Барсук Марина у своїй статті на Українській правді.
Вона підкреслює, що спеціальне матеріальне забезпечення суддів закріплене як українським законодавством, так і міжнародними стандартами – від Європейської хартії про статус суддів до рекомендацій Ради Європи. У цих документах наголошується: рівень соціального захисту має бути достатнім, аби гарантувати суддівську незалежність.
«У центрі такої моделі – взаємна відповідальність. Якщо держава очікує від судді дотримання високих професійних та етичних стандартів, а також готовності працювати в умовах постійного тиску та значних обмежень, вона повинна забезпечити умови, які дозволяють судді залишатися незалежним, як під час виконання повноважень, так і після їх завершення», – зазначає суддя.
Попри наявність гарантій, чинна система пенсійного забезпечення суддів в Україні страждає від нестабільності. Серед проблем – відсутність автоматичного перерахунку виплат, залежність від прожиткового мінімуму, різні формули розрахунку залежно від року виходу у відставку та маніпулювання бюджетними обмеженнями.
«Такі дії створюють ризик використання фінансів як інструменту впливу на судову гілку влади. Принципово важливо: правила забезпечення суддів повинні бути сталими, суддя має розуміти, на які умови розраховує після завершення кар’єри. Правила мають бути передбачуваними, зрозумілими та стабільними, і саме це є ознакою правової держави», – наголошує суддя Барсук.
Суддя нагадує, що Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що скорочення витрат на фінансування судової влади загрожує ефективності правосуддя та довірі до нього. А практика ЄСПЛ і рішення Суду ЄС підтверджують: обмеження суддівських пенсій розцінюються як втручання у незалежність суду.
«Довічне утримання суддів – це не подарунок від держави, а частина суспільного договору. Суспільство отримує незалежний суд, суддя – компенсацію за професійні обмеження. Проблема не в самому принципі, а в тому, як він реалізований в Україні. Замість стабільної системи маємо хаос з постійними змінами правил», – підсумувала Марина Барсук.