За словами судді Господарського суду КиєваСергія Стасюка, для ефективного розгляду справ про відшкодування шкоди, завданої російською федерацією, слід прямо закріпити у законодавстві відсутність судового імунітету рф.
Для ефективного розгляду справ щодо відшкодуванням шкоди, завданої російською федерацією громадянам України та українському бізнесу, Верховна Рада має закріпити в законі відсутність судового імунітету рф та визначити процедуру повідомлення держави про розгляд справ в умовах розриву дипломатичних відносин.
На цьому наголосив суддя Господарського суду міста Києва, кандидат юридичних наук Сергій Стасюк.
Як відомо, в результаті повномасштабного вторгнення рф в Україну багато наших громадян та суб’єктів господарювання зазнали збитків, втратили своє майно, активи та засоби виробництва. Одним з основних способів отримання відшкодування є безпосередньо звернення до національних судів про стягнення з РФ завданої шкоди.
Втім, українське законодавство все ще є більше законодавством «мирного часу», тож не здатне в повній мірі охопити всі нюанси здійснення судочинства у період воєнного стану, зауважив Сергій Стасюк.
Зокрема, чинне українське законодавство досі містить перепону для національних судів у відкритті провадження у справах про відшкодування збитків, де відповідачем визначено російську федерацію. А саме – передбачає положення про судовий імунітет, який унеможливлює залучення до розгляду в суді іншої держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держав.
«Вирішення даного питання лежить в площині міжнародного приватного права і потребує часу. А тому Верховний Суд, зокрема КЦС ВС у своїй постанові від 14 квітня 2022 року (справа №308/9708/19), фактично започаткував судову практику щодо ігнорування судового імунітету рф, зважаючи на порушення цією державою суверенітету України, а також посилаючись на застосування так званого «деліктного винятку», згідно якого будь-який спір, що виник на території України у громадянина України, навіть з іноземною країною, може бути розглянутий і вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Зверніть увагу, що фактично відбулася ситуація, коли суд, зважаючи на воєнно-політичні обставини, які загрожують існуванню нашої держави, прийняв вольове рішення та «підлаштував» у гарному сенсі цього слова національне законодавство до викликів сучасності», - підкреслив Сергій Стасюк.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі № 428/11673/19 та у справі № 760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету російської федерації у спірних правовідносинах.
Хоча такі висновки Верховного Суду не мають обов’язкового характеру при розгляді справ за позовами суб’єктів господарювання про відшкодування збитків, спричинених агресією рф, все ж таки, як зазначає Сергій Стасюк, господарські суди використовують їх у своїй практиці.
Питання відшкодування збитків завданих російською федерацією стало актуальним ще з 2014 року, коли відбулася анексія Автономної Республіки Крим та розпочалися бойові дії в Донецькій та Луганській областях України. Проте, незважаючи на тривалу війну, судова практика ще перебуває на етапі свого формування. Ефективнішому розгляду таких справ міг би сприяти законодавець, шляхом прийняття відповідного закону про відсутність судового імунітету рф, зазначив суддя.
Детальніше про питання, які потребують регулювання для належного розгляду даної категорії справ, можна прочитати у блозі судді Сергія Стасюка.