Про що ви дізнаєтесь:
Багато садівників вважають, що успіх розсади залежить виключно від якості насіння або інтенсивності освітлення. Проте справжньою основою є ґрунт. Ідеальний субстрат повинен бути не просто землею, а безпечним середовищем, яке має збалансовану вологість, легку структуру для дихання коріння та відсутність патогенів. Основна проблема початківців полягає в тому, що вони ігнорують базові фізичні та хімічні властивості ґрунту, що призводить до загибелі рослин ще на початку. Главред розповість у який грунт можна сіяти насіння.
Як розповідають на каналі «Домашній урожай», найперша проблема – використання необробленої землі відразу з городу. Такий ґрунт містить личинки шкідників, насіння бур’янів та збудників грибкових хвороб. У закритому просторі контейнера ці патогени можуть швидше активуватися, ніж у відкритому ґрунті, а через це сіянці швидко можуть загинути.
Для безпечного вирощування будь-який субстрат, навіть куплений у магазині, має пройти знезараження. Найбільш ефективною є термічна обробка: прогрівання у духовці протягом 30–40 хвилин при температурі 90 °C або пропарювання на водяній бані протягом години. Це знищує інфекційне середовище та забезпечує розсаді стерильний старт.
На розвиток кореневої системи сіянців впливає щільність ґрунту. Чистий чорнозем або глина після поливу ущільнюються та перекривають доступ кисню. Через це коріння починає гнити в анаеробних умовах.
Щоб забезпечити повітропроникність, до складу ґрунтосуміші потрібно вводити розпушувачі (до 30 % від загального об’єму). Перліт покращує циркуляцію повітря, а вермикуліт допомагає регулювати вологість, вбираючи надлишок води та віддаючи її під час підсихання. Також варто використовувати кокосовий субстрат або великий річковий пісок для покращення дренажних властивостей.
Відео про те, чому розсаду не можна сіяти в землю з городу, можна переглянути тут:
Передчасне внесення концентрованих добрив, свіжого гною або великої кількості попелу є помилкою. Висока концентрація солей спричиняє хімічні опіки молодого коріння. На етапі проростання рослина використовує внутрішній ресурс насінини, тому стартовий ґрунт має бути помірно поживним.
Перше підживлення рекомендується проводити лише після появи 2–3 справжніх листків. При цьому дозування добрив має бути у 2–3 рази меншим, ніж зазначено в інструкціях для дорослих рослин. Поступове введення поживних елементів стимулює розвиток власного коріння, тоді як надлишок добрив на старті робить рослину слабкою.
Рівень кислотності (pH) визначає здатність рослини засвоювати мінерали. Більшість культур потребують нейтрального або слабокислого середовища (pH 6,0–7,0). Основна проблема - використання верхового торфу, який за своєю природою є занадто кислим. У такому середовищі навіть за наявності добрив рослина страждає від голодування, оскільки мікроелементи стають недоступними для засвоєння.
Контролювати кислотність можна за допомогою лакмусових тестів. Якщо показник нижче норми, у ґрунт додають доломітове борошно або деревний попіл. Ці компоненти м’яко нейтралізують кислоту та збагачують суміш кальцієм і магнієм, що є необхідними для формування міцного скелета рослини.
Вас може зацікавити:
Канал "Домашній Урожай" на YouTube присвячений садівництву, городництву та порадам для щедрого врожаю вдома чи на дачі. акцентом на підзимній посів, полив та уникнення помилок. Відео розкривають методи для родючого ґрунту, натуральні підкормки та захист від хвороб