Про що ви дізнаєтесь:
Попри розвиток технологій та доступ до інформації, багато українців і досі вірять у прикмети, носять «обереги», звертаються до ворожок або практикують магічні ритуали. Особливо популярними залишаються червоні нитки на зап’ясті, виливання воску та «зняття порчі».
Церква неодноразово застерігала вірян від подібних практик. Священник УГКЦ Іван Жук в інтерв’ю розповів, чому забобони суперечать християнській вірі та чи може християнин поєднувати віру в Бога з ворожінням і прикметами.
За словами священника, позиція церкви щодо забобонів є однозначною.
Різко негативне: церква критично ставиться до них. Забобони обмежують людей, психологічно пригнічують. Вони перекреслюють віру, — наголосив отець Іван.
Священник пояснює, що християнська віра передбачає довіру до Бога, а не до магічних символів чи «знаків долі».
Є перша заповідь Божа: “Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене”, — зазначив він.
Отець Іван особливо застеріг вірян від звернення до ворожок, екстрасенсів та різноманітних «цілителів».
Люди ходять до ворожок, зливають віск. Хочу наголосити, що звертатись до таких речей — тяжкий гріх, — підкреслив священник.
За його словами, подібні практики суперечать основам християнства, оскільки людина починає шукати допомоги не у Бога, а в магічних ритуалах.
Священник також висловився щодо популярних символічних «оберегів», яким часто приписують захисну силу.
Ба навіть, коли чіпляють на себе червоні нитки — це свідчить про те, що ми невіруючі люди, — сказав він.
На думку священника, носіння подібних речей свідчить про страх і недовіру до Бога.
Священник переконаний: причина поширення забобонів — у недостатньому знанні християнської віри та Святого Письма.
Кожна людина має читати Святе Письмо. Знати і перечитувати заповіді Божі. Мало того — все треба правильно розуміти, — додав отець Іван.
Він наголосив, що віра і забобони не можуть співіснувати одночасно, адже християнство закликає людину покладатися не на магію чи прикмети, а на Бога та власну відповідальність за свої вчинки.
Вас може зацікавити:
Іван Жук — священник Української греко-католицької церкви з Івано-Франківської архієпархії. Народився у релігійній родині в часи Радянського Союзу, а у 1994 році прийняв монаший постриг. Навчався у Львівській духовній семінарії Святого Духа, у 2001 році став дияконом, а у 2004-му був висвячений на священника. Служив у Катедральному соборі та був капеланом у в’язниці, де працював із неповнолітніми ув’язненими. Також займається соціальними проєктами, зокрема будівництвом сиротинця та церкви Святого Миколая. У своїх проповідях та інтерв’ю часто порушує теми християнської моралі, сімейних цінностей, молоді та ставлення церкви до забобонів і ворожіння.