Олександр Лукашенко, який після закінчення повноважень президента Білорусі не захотів покинути посаду, заявив, що Україні не варто переносити переговори Тристоронньої контактної групи для врегулювання ситуації на Донбасі (українська держава, РФ, ОБСЄ) з Мінська в інше місце.
Через перенесення переговорів процес може зруйнуватися, розповів політик під час зустрічі з українським нардепом з фракції Слуга народу Євгеном Шевченком, повідомляє belta.by.
На думку Лукашенка, зміна місця переговорів щодо Донбасу є "політичною вакханалією".
"Але я не розумію, навіщо їхати за тридев'ять земель, якщо у тебе за парканом, у твоїх рідних людей (можна проводити переговори – Ред.), ти приїжджаєш сюди як додому? Навіщо це робити?... ми особливо не паримося з цього приводу. Просто шкода, що цей процес може затягнутися чи взагалі зруйнуватися. Цього робити не потрібно", – заявив він.
Раніше повідомлялося, що Євген Шевченко прибув до Мінська. Глава партії Слуга народу Олександр Корнієнко стверджував, що політсила не відправляла нардепа у Білорусь.
Нагадаємо, влітку 2020 року у Білорусі пройшли вибори президента. Центральна виборча комісія країни "намалювала" Олександру Лукашенку перемогу з величезним відривом. Проти результатів виборів виступили опозиційні сили та їхні прихильники.
Опозиціонери поскаржилися на масові фальсифікації. Були масштабні акції протесту. Силовики жорстоко розправлялися з протестувальниками, є жертви та багато постраждалих.
Низка країн Заходу, зокрема Україна, не визнали вибори в Білорусі 2020 та не вважають Лукашенка легітимним президентом. Лукашенко білоруським лідером визнала Росія.
Мінськими угодами називають три документи для врегулювання ситуації на Донбасі, які підписали сторони-учасники Тристоронньої контактної групи (Україна, РФ, ОБСЄ). Під одним документом також стоїть підпис країн-членів нормандського формату (Україна, РФ, Німеччина, Франція), пише Вікіпедія.
У Мінську 5 вересня 2014 року представники України, Росії, ОБСЄ та ватажки самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" підписали Мінський протокол (перші Мінські угоди), який передбачав запровадження перемир'я на Донбасі.
Пізніше після консультації ТКГ було підписано меморандум про виконання положень протоколу. Також у документі були прописані домовленості про припинення вогню, відведення важкого озброєння, зупинку військ на поточній лінії зіткнення та встановлення 30-кілометрової зони безпеки.
У 2015 році лідери країн-членів нормандського формату під час саміту 11-12 лютого погодили комплекс заходів для виконання Мінського протоколу, документ також підписали члени ТКГ та лідери бойовиків, його назвали другими Мінськими угодами.
Росія стверджує, що не є стороною конфлікту на Донбасі. Україна та низка західних країн стверджують, що на Донбасі є російські війська, і РФ контролює бойовиків.
РФ наполягала на прямих переговорах Києва з бойовиками та на проведенні виборів на Донбасі. Київ не хоче вести прямі переговори з бойовиками та стверджує, що вибори на Донбасі може бути проведено лише після того, як територію покинуть війська Росії.