До праймеріз кандидатура Ірини Верещук як майбутнього кандидата у мери Києва не виглядала пріоритетною. Головним завданням для Зеленського було знайти таку кандидатуру, яка не відштовхувала б і його потенційних прихильників, і тих, хто незадоволений Кличком і готовий проголосувати за іншу кандидатуру. Тому в "Слузі народу" шукали кандидата не з високим рейтингом, а з низьким антирейтингом – тобто обирали не впізнавану особу, а, в першу чергу, таку, яка б не викликала конфліктів як усередині фракції, так і у київських виборців.
І тут одразу були серйозні претензії до кандидатури Миколи Тищенка через різноманітні скандали (з «Велюром» і не тільки), у які у нього є особливий талант потрапляти. До слова, відео, яке з’явилося з Тищенком напередодні праймеріз, точно не додало йому голосів у фракції.
Читайте такожНавіщо Зеленський віддав Кличку Київ без боротьбиЗ Олександром Дубінським інша ситуація. Він упізнаваний, харизматичний, активний, але за ним, у купі із скандальним шлейфом, також закріпилася репутація «людини Коломойського».
Із травня розглядалася і кандидатура Віктора Ляшка – сам Зеленський робив натяк на те, що претендентом у мери Києва може стати позапартійна кандидатура. Та деякі джерела стверджують, що стати висуванцем у мери йому завадив сплеск коронавірусу у червні, який посилив його особистий антирейтинг, що негативно позначилось на рейтингу Зеленського.
Схожі характеристики з Іриною Верещук мав і Олександр Качура, якого так само деякий час бачили можливим кандидатом. Але він програв головним чином тому, що запізно почав займатися виборчою кампанією і він не встиг набрати належної форми. Тобто, кандидатура Ірини Верещук була обрана шляхом виключення – вона була меншим злом.
Читайте такожФейкові праймеріз: як "слуги народу" зливають київські вибори під КличкаАле на її користь також спрацював і політтехнологічний чинник. У команді президента, певно, вирішили зіграти на гендерному контрасті, адже усі основні кандидати у мери Києва – чоловіки. А тут жінка, яка має, хоч і невеликий, але практичний досвід керування невеликим містом, і непогані риторичні якості та досвід участі у дискусіях на телеефірах. Та найголовніше – саме контраст. Вона у цьому сенсі джокер – нестандартний і несподіваний кандидат.
І, відповідно, саме цей контраст хочуть використати у дуелі з Кличком. Як наслідок, перше, що зробила Верещук – викликала Кличка на дебати. І, ми знаємо, Кличко – не надто добрий оратор і Ірина на його фоні може мати перевагу. Плюс, коли між собою чоловік-політик і жінка, то несвідомо симпатії йдуть саме на користь жінки.
Також не варто виключати версію про буцім-то злиття праймеріз в СН на користь Кличка. Але об’єктивно, у Кличка набагато більше шансів. У Верещук є відчутний мінус - вона чужа для Києва, бо вона не киянка, і це ставлення до «варяга» може спрацювати проти неї. Це – одна з причин її сприйняття як слабкого кандидата. Будемо реалістами, але наше суспільство доволі консервативне і часто обирає у керівники саме чоловіків.
Читайте такожЙде в мінус: що чекає Зеленського після падіння рейтингуТа не думаю, що Верещук – технічний кандидат. Бо коли висували цю кандидатуру, виходили з подвійності намірів. Є завдання мінімум – висунути кандидата, який би показав гідний результат навіть у разі програшу. Але головне завдання – допомогти партії Слуга народу провести велику фракцію до Київради. Та хто ж відмовиться, якщо раптом будуть шанси виграти вибори?!
Крім того, зараз в обох командах (Кличка і Слуги народу - ред.) також розглядають варіант створення спільної більшості у Київраді. І для того, щоб Кличко був більш керованим, не виключається можливість призначення керівника КМДА у якості тиску на мера. Хто це може бути – залежатиме від обставин. Теоретично, це може бути як і сама Ірина Верещук, так і хтось із потужним досвідом «господарника». Але це запасний сценарій, тому що резерву таких управлінців у президента наразі немає.
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента", спеціально для Главреду