США не довіряють Європі і будуть переформатувати Україну самі

Американський істеблішмент виставляє Києву кілька основних вимог, які є наріжним каменем світлого майбутнього.

Захід, не дивлячись на шалений опір путінської Росії, що слабшає, повільно, але впевнено і системно форматує Україну під свої умови, засоби і цілі.

Тому, подобається нам чи ні, ми повинні чітко усвідомлювати наміри і цілі не тільки Росії, але і Заходу. Це в наших інтересах.

Якщо Росія не приховує своїх цілей, вона хоче розчленувати або поглинути Україну, те, що хоче захід від України не зовсім ясно. У свою чергу, добре видно, що між ЄС і США існують потужні протиріччя, які відбиваються на Україні. Європа вважає США занадто слабкою для традиційної ролі світового лідера, А США підозрює Європу в страху перед Росією і втрати інтересу до євроатлантичних цінностей.

Читати такожЗеленський почав проти Путіна ризиковану груПервісне західне уявлення про те, що Україна після 1991 року стане «вітриною» добробуту і успішного розвитку для всіх країн СНД і перш за все Росії провалилося з вини наших політиків і олігархів. Україна пішла шляхом будівництва глибоко корумпованої, олігархічної держави з розмитою геополітичною перспективою. В результаті держава гранично ослабла, українське суспільство двічі розкололося - на багатих і бідних, на схід і захід. "Бал правлять" керовані олігархами політики і чиновники. Все це погано закінчилося в 2014 році окупацією Росією частини України і деградацією країни. Україна нікуди не зникла, але самостійно вибратися з прірви вже не може.

Сучасне прозахідне уявлення про те, що в міру зростання агресивності путінської Росії буде зростати роль України, як форпосту європейської безпеки в «політиці стримування» Росії, натрапила на несподівано міцну співпрацю Франції Макрона і Німеччини Меркель з Кремлем. Це добре було видно по цинічній, багаторічній політиці Парижа і Берліна в мінському переговорному процесі, де Україна завжди опинялася в меншості.

Тому, чого домагається Захід, насамперед США, від України, нам ще належить усвідомити і навчитися використовувати в своїх національних інтересах. Але для початку спробуємо проаналізувати основні вимоги США до України, як умову успішного багаторічного і широкомасштабного співробітництва. Все інше - вторинно і ситуативно.

Це, так би мовити, "наріжні камені" світлого майбутнього України:

• Прогнозований, стійкий режим політичної влади, без сильного впливу особистісних особливостей українських політиків. Інституційна стабільність і поділ гілок української влади по вертикалі і горизонталі.
• Мінімальний "антиамериканізм" і пригнічення "проросійської" п'ятої колони в українських держорганах, ЗМІ та громадській думці.
• Стабільне положення на Східному фронті.
• Прозора капіталізація української землі та створення фінансово-економічної інфраструктури, що забезпечують її збереження та ефективність використання.
• Максимальний Антикорупційний режим бюрократичної машини на всіх рівнях. Крадій-чиновник назавжди повинен покинути світ бюрократії, а не переходити на нове місце роботи. Реальне знищення піраміди елітної корупції, створеної за сприяння попередніх президентів України.
• Чіткий геополітичний вибір основного міжнародного джерела масованої допомоги Україні. Відмова від будь-яких прихованих інвестицій Росії і обмеження прямих інвестицій Китаю на користь гарантованої західної допомоги.
• Мінімізація впливу олігархів на політику України. "Аморалізація" або криміналізація чинних олігархів. Будь-яка політична корупція автоматично повинна розглядатися як торгівля впливом або як держзрада, а не вдала інвестиція олігарха. Участь українських олігархів у політиці має сприйматися суспільством, як злочин, як величезний ризик для них і країни, а не як потенційний прибуток. Українські політики повинні боротися не за увагу олігархів і їх ЗМІ, а за довіру українського суспільства і реалізацію політичних програм.
• Здоровий критицизм українського суспільства щодо неефективності політики ЄС щодо України.