Президент Росії Володимир Путін провів свою щорічну прес-конференцію, впродовж якої прозвучало і запитання про майбутнє російсько-українських стосунків та долю Донбасу. Насправді нічого дивного, з точки зору Путіна, не відбулося - усі ці свої тези він методично озвучує ще з 2014 року.
Його заяви про збільшення "підтримки Донбасу", як він це назвав, фактично означають, що так звані гумконвої туди Росія відправлятиме двічі на день. Та мене більше роздратували не слова Путіна про подальшу підтримку Донбасу, а його заява-маніпуляція про ніби-то визнання Мінських домовленостей рішенням Радбезу ООН міжнародною угодою. Це – відверта брехня, бо Радбез ООН, якщо дослівно, лише привітав їх наявність і аж ніяк не затверджував їх.
Крім того, за усіма міжнародними нормами і чинним українським законодавством, будь-яка міжнародна угода має бути ратифікована українським парламентом, чого, ясна річ, не відбувалося. Знаючи це, Путін бреше на прес-конференції і його ніхто не зупиняє.
Ніяких зовнішніх ознак того, що Кремль прагне миру, як про це казав Зеленський, чи готовий повернути Донбас, як казав Рєзніков чи, тим паче, втомився від війни, як казав Кравчук, немає. Його відповідь у черговий раз засвідчує те, що зміни у позиції Росії не відбувається.
Навпаки, РФ починає реалізовувати той самий план, який свого часу вже відпрацювали на Придністров’ї – як тільки не вдалося погодити з Кишиневом на імплементацію меморандуму Козака, який передбачав створення асиметричної федерації, вони почали грати в довгу і використовуючи фактор Придністров’я, вони привели у владу Молдови проросійські сили.
Скоріше за все, той самий сценарій буде запроваджено і в Україні. Але жодних передумов для можливої ескалації це не створює, бо будь-яка ескалація потребує значних фінансових витрат, а Росія тільки за останній час двічі скорочувала витрати на Донбас зі свого держбюджету. Росія діятиме інакше, а саме збільшуватиме витрати на діяльність проросійських політичних сил та громадських організацій, які діють усередині України.
Читайте такожКрим, Донбас, отруєння Навального і Карабах: про що розповів Путін на пресконференціїТобто вона діятиме у тилу, а не на фронті. Зокрема, вона знов може піти за сценарієм, який у 2004 році був відіграний у Сєвєродонецьку, на так званому з’їзді представників усіх рівнів, де вперше заявили про створення славнозвісного ПіСУАРу (Південно-Східної Української Автономної Республіки).
Тобто зараз, вже після проведення місцевих виборів і залучивши тих самих мешканців України зі східних регіонів, Росія може спробувати відкатати його знову. Ще один варіант, за яким може діяти Росія (і про це свідчать останні соцопитування) – за підтримки Слуг народу і особисто Зеленського в Україні збільшують вплив Медведчука і Ко. А якщо взяти до уваги, що усе більше розмов лунає про проведення позачергових виборів, то це – досить небезпечний маячок.
Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб (2016-2019 рр.), колишній голова Луганської ВЦА, спеціально для Главреду