Додаткові обмеження і посилення карантину в епідемічній ситуації, що склалася в Україні, навряд чи допоможуть. Набагато важливіше, щоб українці нарешті почали виконувати ті правила, які вже існують, а перш за все – дотримуватися маскового режиму.
Адже досі в тій же Одесі люди в набитих битком маршрутках, як і раніше, не надягають маски. Аналогічна ситуація – і в Дніпрі. Не можу цього зрозуміти. Такі громадяни не вірять, що вірус дійсно існує, що він укладає людей у труни і на лікарняні ліжка? Таку поведінку важко пояснити.
Є й окремі персонажі, які зі скандалом відмовляються надіти маску в магазині, навіть коли їх про це просять або коли їх відмовляються обслуговувати касири. Це – недоумство, інакше не скажеш. Такі люди просто поки не знають і не уявляють, що таке лежати в лікарні, задихаючись і чекаючи, поки до тебе дійде черга і тобі дадуть подихати киснем. Напевно, поки такі громадяни не зіткнуться з Covid-19, думати не почнуть.
Деякі люди, яких я вважала розсудливими, досі, як і раніше, вважають, що всю історію з коронавірусом і пандемією придумали спеціально, щоб не давати їм працювати – мовляв, хто бачив той вірус. Вірус – це взагалі-то невидимий об'єкт. А про те, що зустріч із ним відбулася, вони дізнаються вже потім – за наслідками, які проявляться…
Чого тоді дивуватися стрімко зростаючій кількості заражених Covid-19 в Україні? Тому я і стверджую, що нам вкрай важливо дотримуватися тих елементарних правил, які вже існують, а не чекати введення більш суворих обмежень.
Крім того, люди часто заражаються в сім'ях – від одного члена сім'ї, який підхопив коронавірус, заражаються й інші. Змусити людей і вдома ходити в масках, м'яко кажучи, непросто. І це теж позначається на зростанні захворюваності.
Процес в Україні сьогодні запущений, хворих коронавірусом дуже багато. А чим більше хворих, тим більша ймовірність, що заразяться ті, хто ще не перехворів. Оскільки ця інфекція поки не контролюється засобами вакцинопрофілактики, одні українці, дасть бог, дочекаються вакцинації, а іншим доведеться перехворіти – кому легше, кому складніше.
Що стосується "карантину вихідного дня", який зараз українська влада подумує ввести, то ефективність цього заходу сумнівна. Серед іншого "карантин вихідного дня" передбачає обмеження роботи магазинів, супермаркетів і т.д. Наприклад, Туреччина проходила через подібний досвід, і нічого хорошого з цього не вийшло: подібні обмеження, навпаки, створили у населення ажіотаж, коли всі кинулися в магазини, створили скупчення, штовханину і тисняву, гребли все підряд. Виходить, що так тільки гірше. До того ж, обмеження роботи магазинів, а якщо ще й заберуть вихідні, створить додаткові проблеми для працюючого населення – йому що, кинути роботу і протягом робочого дня вирушити робити закупки?
Крім того, пішли чутки про те, що в Україні подумують ввести навіть комендантську годину. Однак епідемічний процес у нашій країні вже на такій стадії, коли навіть такий захід навряд чи допоможе.
Набагато більше на активне поширення інфекції впливає поведінка української молоді, яка не поспішає дотримуватися правил і обмежень, оскільки розуміє, що вона хворіє в безсимптомній або малосимптомній формі, легко, а тому не боїться заразитися. В результаті молодь відчуває себе спокійніше і вільніше, а тому, наприклад, у вихідний всі тягнуться до кафе. Заради чого в ситуації, що склалася, ризикувати, вирушаючи в кафе? Там же ви не будете їсти і пити в масці? Краще якийсь час обійтися без кафе, утриматися від цього.
Також молоді слід обов'язково, як і іншим віковим категоріям громадян, вирушаючи за покупками, надягати маску. А так, молоді люди міркують: "Ну, перехворію – нічого страшного". Однак при цьому вони не замислюються, що будуть заражати інших людей, для яких зустріч із Covid-19 може виявитися вкрай небезпечною або навіть фатальною.
Алла Мироненко, вірусолог, завідувач відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л. В. Громашевського, спеціально для Главреда