До того, що в будь-яких неприємних ситуаціях Олександр Лукашенко лякає білорусів Майданом і обіцяє їм, що так, як в Україні, не буде, ми вже звикли. Страх перед Майданом - це одна зі "скреп", що об'єднують Володимира Путіна і Олександра Лукашенка і спонукають Кремль підтримувати білоруського правителя навіть тоді, коли Лукашенко відчайдушно чинить опір путінським «інтеграційним» пропозиціям.
Цей страх так міцно засів на підкірці не тільки Путіна і Лукашенка, але і багатьох білорусів. Навіть опозиційні активісти вже після початку розправ над учасниками протестів, як заклинання повторювали, що Майдану в Білорусі не буде.
Хоча і в Білорусі, і у Вірменії перед цим – класичний Майдан. Майдан - це коли люди виходять на мирний протест, а влада їх б'є. Ну а далі вже питання, Хто переможе - диктатор чи народ.
І саме тому коли в Білорусі почався справжній протест, Лукашенко не просто став лякати білорусів Майданом, а ще й стверджувати, що Київ безпосередньо бере участь у дестабілізації ситуації в сусідній країні – щоб Майдан влаштувати.
Останньою ілюстрацією такої пропаганди стала заява Лукашенка про перехоплення білоруськими чекістами телефонної розмови глав зовнішньополітичних відомств міністрів закордонних справ України та Німеччини. У цій розмові глава українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба нібито пропонує колезі Хайко Маасу "душити" Білорусь.
Читати такожУ Білорусі оприлюднили " записи Берліна і Варшави"Коментувати справжність такої розмови навіть сенсу немає хоча б з точки зору політичної логіки. Україна - не член Європейського Союзу. Її міністр закордонних справ навіть у найсміливіших фантазіях не може радити колезі з Берліна, керівнику зовнішньополітичного відомства однієї з провідних країн ЄС, які санкції і проти кого вводити.
В України як у країни, що підписала угоду про асоціацію з ЄС, існує виключно можливість вибору – приєднуватися до тих чи інших кроків ЄС чи ні. І, до речі, країни, які обрали своїм орієнтиром шлях європейської інтеграції, використовують таку можливість по-різному. Україна, як правило, приєднується до рішень Євросоюзу. А Сербія, яка вже веде з Брюсселем діалог про членство, санкції проти Росії і Білорусі вводити не стала: на суверенітет країн-кандидатів ніхто не зазіхає.
Але Лукашенко не до таких тонких дипломатичних матерій. Для нього головне - створення теорії змови. То в Україні створено якийсь американський підривний центр, який намагається знищити Білорусь. То її міністр на розшифровці КДБ нібито розповідає колегам, що потрібно зробити, щоб це знищення відбулося напевно. Це справжнісінькі галюцинації потопельника, який намагається потягти за собою на дно цілу країну.