Німецький уряд не виключає запровадження нових санкцій проти Росії через ув’язнення опозиціонера Олексія Навального, про що заявив офіційний представник канцлера Німеччини Ангели Меркель Штеффен Зайберт. За його словами, в рамках ЄС найближчим часом вестимуться консультації з цього приводу.
Поки що не відомо, які саме нові обмеження будуть запроваджені проти Росії через Навального. На днях Москву відвідає головний європейський дипломат пан Жозеп Боррель, який вивчить ситуацію на місці, і лише після його звіту про відрядження Євросоюз думатиме, які саме заходи вжити щодо Росії. Наскільки мені відомо, вирішення цього питання відкладене аж на кінець березня. Така інформація, звісно, не надихає.
Заяви європейських політиків із приводу ув’язнення Навального, які вже пролунали, були традиційними, нічого нового ми не почули. А тому виглядає сумнівним, що Європейський Союз наважиться запровадити дієві санкції проти Росії. Зараз підстав більше для скепсису з цього приводу, ніж для оптимізму.
Читайте такожЧому Путіну до лампочки санкції Європи через отруєння НавальногоВтім, в руках ЄС залишається чимало ефективних інструментів, застосування яких змусило б Росію переглянути свої дії:
Однак поки що складається враження, що на даному етапі Європа обмежиться імпотентними «стурбованостями».
На превеликий жаль, впливові західні країни сьогодні далекі від застосування справді дієвих засобів впливу щодо Путіна. Слова залишаються словами, хоча вони й правильні. Але, як відомо, на слова Путін не реагує. За таких умов єдиним способом привести його до тями були б жорсткі санкції. Проте такої сміливості у Заходу немає.
Такий брак сміливості у європейських політиків пояснюється низкою причин.
Читайте такожНові санкції змусять росіян жити за долар в деньЗ одного боку, на них тисне бізнес, і цей тиск доволі потужний. А кожен політик думає не тільки про справедливість, але й про голоси виборців.
З іншого боку, європейські політики бояться, що неадекватність Путіна в певний момент може трансформуватися в «гарячі» події. А це означатиме для них появу значно більшого обсягу роботу, аніж зараз, коли можна просто висловлювати занепокоєння.
Отже, дається взнаки і страх, і егоїзм. Політики ЄС дотримуються приблизно такої логіки: «Якось там є – і слава богу. Не будемо чіпати, і, може, все якось саме по собі розсмокчиться».
Тобто, схоже на те, що, якщо раптом у Росії Навальному і подарують волю, то це станеться не через тиск і санкції Заходу. Хоча якщо раптом санкції будуть справді сильними і жорсткими, тоді якась надія на звільнення опозиціонера з’явиться. Та поки що, на жаль, немає підстав розраховувати на те, що санкції ЄС виявляться бодай трохи дієвими.
Володимир Огризко, керівник Центру досліджень Росії, екс-міністр закордонних справ України, спеціально для Главреда