У бюджеті на поточний рік дефіцит був закладений на рівні ~270 млрд гривень, але за весь рік він так і не дійшов до 135 млрд. У 2021 році дефіцит бюджету теж, швидше за все, навряд чи вийде за кордон 150-180 млрд гривень.
Дефіцит бюджету зазвичай покривається за рахунок внутрішніх і зовнішніх позик. Але той ресурс, який ми залучаємо від Міжнародного валютного фонду (МВФ) йде виключно на гарантоване покриття приватного корпоративного боргу і ніякого відношення до України як до держави, і, відповідно, її економіки, не має. Саме тому українська економіка може спокійно обходитися без кредитів МВФ.
Цим-то кредити від МВФ і відрізняються від кредитів Світового банку або Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), використання яких в Україні створює додану вартість і сприяє розвитку економіки. Взяти до прикладу нещодавно підписану угоду між Укравтодором і ЄБРР на 450 млн євро, необхідних для будівництва траси Київ-Одеса та будівництва об'їзної частини навколо Львова. Адже в даному випадку ЄБРР обслуговує інтереси своїх акціонерів, піклуючись про те, щоб транзитні шляхи потрапляння як українських товарів в Європу, так і в Україну європейських були побудовані і перебували в робочому стані.
Якщо в України в майбутньому році не буде кредиту від МВФ, то шанси вибратися з кризи у неї будуть вище. Бо тоді держава отримає фінансовий ресурс для того, щоб забезпечувати свої витрати розвитку – тобто, вкладати додаткові гроші в розвиток інфраструктури, держпідприємств тощо.
З'являться гроші в такому випадку і для соціальної сфери, яку помилково вважають проїданням грошей. Адже, наприклад, пенсіонери є 100-відсотковими споживачами, оскільки швидкість обороту їх коштів у 6 разів перевищує середнє значення в економіці країни. Іншими словами, пенсіонери кожну отриману гривню повертають в економіку швидше, ніж це відбувається в будь-якій іншій сфері, тим самим створюючи додану вартість.
Читати такожУ 2021-му Європа знову буде багатіти за рахунок УкраїниПозаяк усі кошти, які потраплять у такому випадку на внутрішній ринок, сприяють роботі малого, середнього бізнесів і будуть неінфляційними, то для пересічного споживача це обернеться стабілізацією рівня цін, збільшенням асортименту пропонованих товарів і, можливо, якогось підвищення їх якості. А все це, у свою чергу, може сприяти збільшенню рівня доходів найманих працівників, що фактично відразу збільшує і доходи Пенсійного фонду, через що держава буде витрачати менше грошей з держбюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду.
І раз на це може йти менше грошей, то меншою буде і девальвація гривні, що дозволить завозити більше імпортних товарів. Але все це можливо, якщо Україна сама захоче обійтися без грошей МВФ.
Юрій Гаврилечко, економічний експерт, спеціально для Главреду