Середина XVII століття. Тодішній польський король шле козацькій старшині хабар золотом - щоб ті втримали козаків від повстання. Гроші п'ятеро досвідчених бійців повинні передати в шинку Нахмана запеклому слідопиту Максиму осі (Василь Кухарський). Той повинен тихо провести козаків на Січ. Але замість п'ятьох побратимів і золота в шинок приповзає тільки один - ледве живий і з порожнім мішком. Мовляв, інших вбила і золото забрала якась фантастична тварюка – песиголовець. А тут ще й підозра падає на самого Осу ‒ його ловить і поміщає під варту керуючий місцевого замку Карл Фогель. Після недовгий, але жорстоких тортур, місцевий володар, князь Йозеф Пшелуцький, все ж розуміє, що козак тут ні при чому і доручає йому розслідувати цю донезмоги дивну і страшну справу.
В історії українського кіно (в ту його епоху, що настала після 1991 року) фільм про Максима Оса вже точно стане осібно. Мало того, що це перша в країні екранізація коміксу (ще й місцевого уродженця ‒ Ігоря Баранька), так ще й у виробничому пеклі цьому фільму довелося прожити мало не десяток років і пережити пару змін знімальних груп. В кінцевому підсумку кіно знімав режисер Мирослав Латик (відомий по веб-комедії "Халепа на 5 баксів" і музичному драмеді "Королі репу"). Той відразу сказав, що кіно буде намагатися зняти в похмурих тонах ‒ за типом того, як знімає його заокеанський колега Зак Снайдер фільми за коміксами DC. І це йому цілком вдалося - хіба що справа обійшлася без зайвого пафосу і великовагових біблійних алюзій.
"Максим Оса" вийшов цілком собі непоганим детективом ‒ місцями по ‒ звірячому нуарним (як в книжках, скажімо Реймонда Чандлера або Дешила Хеммет), а місцями - несерйозним в дусі, не по-боїмося такого порівняння, Скубі-Ду. А візуально - знімальна група то віддає належне фентезі-новелам Анжея Сапковського про відьмака Геральта, то вестернам з Клінтом Іствудом, а то і зовсім молодецьким раннім бандитським фільмам Гая Річі.
Окрему повагу потрібно висловити виконавцю головної ролі - Василю Кухарському. Без його харизми і шаленого погляду прищуром фільм сильно б втратив у видовищності. Непогана і юна Альбіна Корж в ролі юної панночки (з шилом в одному місці). Ну і роллю Анжейки (Володимир Гурин) режисер явно показав відмінне знайомство з легендарними ужастиками студії Universal. Всіма кривляннями своїми і стрибками актор дуже нагадує того самого недалекого Горбаня Ігоря з "Франкештейна". Решта ж акторські роботи досить рівні, але вище не піднімаються і лише відтіняють протагоніста.
Підсумовуючи - з урахуванням всіх проблем, які супроводжували появу "Максима оси" на світ, кіно вийшло дуже непогане і цікаве. Хороших жанрових фільмів в Україні завжди з'являлося досить мало, а в нинішніх військових умовах ‒ так тим більше. Ось тому "Максим Оса" і рекомендований до перегляду.